першу літеру «е» («Кроле́вець», а не «Кролеве́ць»), відповідно до польської вимови.
Оскільки в польськомовній традиції сучасне місто Калінінград також називалося «Кролевець» («Królewiec») як переклад німецької назви «Кеніґсберґ», козацькі літописці та канцеляристи для уникнення плутанини називали Кеніґсберґ «Кролевець Прусський». Схожість назв досі викликає дрібні непорозуміння в інтерпретації історичних документів.
Через те, що Кролевець не отримав підтвердження свого магдебурзького права від московських царів, але його населення бажало користуватися привілеями самоврядування, міські органи мусили до середини XVIII століття користуватися початковим гербом і печаткою з написом латинською мовою і титулом польського короля, хоча вже близько ста років підпорядковувалися московській владі[10].
Місто тричі відвідували чинні монархи Російської імперії та Речі Посполитої, зокрема в 1664 король Речі Посполитої Ян II Казимир, в 1744 році — імператриця Російської імперії Єлизавета Петрівна та в 1840-х роках — імператор Російської імперії Ніколай І.
Протягом 1926–1928 років у Кролевці від радянської влади переховувався російський релігійний письменник-містик Сєрґєй Нілус, відомий як перший російський видавець (та, можливо, автор або перекладач) всесвітньовідомої антисемітської фальшивки «Протоколи Сіонських мудреців»[11].
Цікаві факти