Побудова та аналіз гідрогеологічних розрізів. Лабораторна робота №5

Гідрогеологічні розрізи
являють собою характеристику в графічній формі геолого-гідрогеологічних умов території, що вивчається, по вертикалі. Розрізи доповнюють карти, їх зміст і особливості залягання водоносних горизонтів. Вони призначені для оцінки гідрогеологічних умов на глибинах, розкритих розвідувальними гірничими виробками. На них зображуються просторове положення і співвідношення у вертикальній площині, приналежність підземних вод до різних гірських порід. Їх зв'язок з поверхневими водами, положення п'єзометричних рівнів і тисків тощо.
Гідрогеологічний розріз будується на основі гідрогеологічної карти.

1. Вибирається лінія розрізу – це має бути найбільш інформативна лінія:
В цій роботі рекомендована лінія: св. №4 – св. №5 – шурф №4 – шурф №5 – св. №12 – св. №11
Чому саме в такому порядку?
Побудова розрізу має починатися з піку глибини залягання, потім має пересікатися більша частина території, включаючи річку та струмок (тобто 2 гідрогеологічних об’єкта де є зона розвантаження), далі беруться свердловини №12 та 11 тому що там також фіксується певний пік.
Тобто охоплюємо усі самі цікаві об’єкти території.

2. Будується масштабна лінійка, куди власне буде вписуватися розріз.
Масштабна лінійка охоплює ту частину надр, що розкрита свердловинами.
Використовуючи вихідні дані до л.р №3 – з колонки «Абсолютна відмітка устя водопункту» виділяються дані щодо об’єктів через які йде розріз й визначається максимальна точка:
Наприклад:
Св. №4 = 183,2м
Св. №5 = 177,1м
Шурф №4 = 170,0м
Шурф №5 = 168,7м
Св. №12 = 172,2м
Св. №11 = 178,5м
183,2 – є максимальною точкою,
значить максимальною відміткою на шкалі масштабної лінійки буде 184м.

Наступним кроком, з метою знаходження точки де завершується розріз, визначається мінімальна абсолютна відмітка. Для цього використовуються і дані з таблиці 6.1:
Св. №4 = 183,2м – 27м =156,2м
Св. №5 = 177,1м – 20,85м = 156,25м
Шурф №4 = 170,0м – 7,15м = 162,85м
Шурф №5 = 168,7м – 6,65м = 162,05м
Св. №12 = 172,2м – 14,5м = 157,7м
Св. №11 = 178,5м – 16,55м = 161,95м
Для визначення мінімальної абсолютної відмітки:
від абсолютної відмітки устя водопункту віднімаємо значення глибини гірничої виробки
Таким чином визначається до якої глибини пробурена кожна свердловина/шурф, тобто де знаходиться глибина забою.
– є мінімальною точкою, значить мінімальною відміткою на шкалі масштабної лінійки буде 156м.

Розріз, й відповідно і масштабна лінійка будуються в двох масштабах:
Вертикальний масштаб = 1:200 (1см = 2м)
Горизонтальний масштаб = 1:10 000 (той же, що й на карті, де 1см = 100м)
3. Під розрізом має бути розміщений стандартний планшетний розділ:
4. Після розміщення усіх свердловин відповідно до їх max та min абсолютних відміток та відстаней між ними, вершини виробок сполучаються й отримується лінія рельєфу поверхні.

5. Побудова безпосередньо розрізу відбувається на основі даних бурового журналу:
У кожній свердловині відкладаються зафіксовані у буровому журналі відклади з відповідними потужностями у вертикальному масштабі, після чого однакові відмітки з’єднуються.
Зверніть увагу!!! У буровому журналі викладені дані щодо РОЗКРИТОГО ВАПНЯКУ. Що це означає? Це означає, що після припинення буріння тої чи іншої виробки шар вапняку ще не скінчився, а отже, відомості, щодо точної потужності цього шару відсутні. Саме тому свердловини не впиратимуться у край розрізу.

6. Провести рівень ґрунтових вод:
В розрізі є 2 водоносних горизонти:
1-ий – породи з пористим середовищем – безнапірний
2-ий – це вапняк – напірний водоносний горизонт, оскільки він буде знаходитися під водотривом, представленим щільною глиною
Рівень ґрунтових вод – завжди позначається СИНЬОЮ ПУНКТИРНОЮ ЛІНІЄЮ.
Відмітка рівня ґрунтових вод відкладається від початку кожної свердловини, тобто з поверхні рельєфу.
Наприклад:
Св. №4 = 183,2м – 3,3м =179,9м
Тобто:
абсолютна відмітка устя свердловини – рівень ґрунтових вод
Аналогічним чином визначаються та розставляються відмітки у всіх виробках. Після чого вони з’єднуються.
У свердловині №4 відмітка рівня ґрунтових вод ставиться на рівні 179,9м

7. Провести п’єзометричний рівень:
П’єзометричний рівень – це рівень напірного водоносного горизонту. Позначається ЧЕРВОНОЮ ПУНКТИРНОЮ ЛІНІЄЮ.
Визначається та відкладається аналогічно.
Тобто:
абсолютна відмітка устя свердловини – п’єзометричний рівень води
Наприклад:
Св. №4 = 183,2м – 14,8м =168,4м
У свердловині №4 відмітка п’єзометричного рівня ставиться на рівні 168,4м
Якщо п’єзометричний рівень вищий за поверхню, то пробурена на цій ділянці свердловина буде фонтанувати.

Розріз не розфарбовується. Робиться лише штриховка.
8. Після побудови розрізу – зробити його опис.
Скільки водоносних горизонтів є в межах досліджуваної території?
Де вони знаходяться, до яких відкладів приурочені, на якій глибині?
Які фіксуються градієнти напорів по обидва боки/берега від річки зі струмком?
Де розташована зона живлення й зона розвантаження?