Структура сільськогосподарських угідь у межах с. Знаменівка Мурованокуриловецького району

Землекористування кожного підприємства складається із земельних угідь, які використовуються в господарстві для різних виробничих цілей.

Структура земельних угідь в межах с. Знаменівка Мурованокуриловецького району станом на 01.11.2020 р.

Ґрунти, на яких селяни вирощують сільськогосподарську продукцію, представлені в основному типом сірих лісових із їх опідзоленими світло-сірими, сірими і темно-сірими, та чорноземами.

Екологічний стан села Знаменівка Мурованокуриловецького району є задовільним, але і є значна кількість факторів які негативно впливають на екологічний стан сільськогосподарських угідь, та навколишнього природного середовища загалом.
Одними з них є:
• Зменшення родючості ґрунту, внаслідок великих площ розорювання угідь;
• Використання малоефективних заходів щодо збереження та відтворення території;
• Нераціональне дотримання співвідношення сільськогосподарських угідь;
• Використання небезпечних отрутохімікатів та мінеральних добрив;
• Внесення великої кількості пестицидів.

Дані науково-дослідних установ свідчать про те, що запаси гумусу зменшуються зі швидкістю в середньому 500-700 кг на рік з 1 гектара. Причиною цього є недостатні дози внесення органічних і мінеральних добрив та їх співвідношення. Тому, в цих умовах необхідно збільшити внесення органічних і мінеральних добрив. Для цього потрібно розвивати таку галузь як тваринництво.

Оцінка ступеня порушення екологічної рівноваги в агроландшафтах за співвідношенням угідь дозволила встановити, що територія села Знаменівка Мурованокуриловецького району перебуває в незадовільному агроекологічному стані. Має високий рівень антропогенного навантаження на земельні ресурси, оскільки освоєність території становить 81,9-87,8 %, розораність - 51,3-64,1%.
Скорочення обсягів унесення органічних і мінеральних добрив, що відбувається в останні 5 років, зумовили від’ємний баланс гумусу (- 0,76 %), азоту (- 13,1 кг/га), калію (- 22,89 кг/га) в орних землях господарства. Зайнятість орних земель ґрунтами різних груп забезпеченості за показниками вмісту гумусу й основних поживних елементів за період між 2016-2020 р свідчить про скорочення площ орних земель з більш високими показниками та збільшення площ орних земель з меншими показниками вмісту гумусу та основних поживних елементів. На 11 % збільшилась площа ґрунтів з низьким вмістом гумусу, на 43,5 % - з низьким вмістом азоту, на 32,6 % - з середнім вмістом фосфору, на 43,1 % - з середнім містом калію.

Таким чином, для покращення агроекологічної ситуації сільськогосподарських угідь та створення сталих агроландшафтів необхідно:
забезпечити оптимальне співвідношення між елементами сільськогосподарських угідь: орними, лучними, лісовими й водними угіддями та природно-заповідним фондом (співвідношення ріллі до стабільних земельних угідь повинно становити 1:2,7);
• знизити ступінь деградованості сільськогосподарських угідь шляхом виведення з обробітку еродованих, деградованих і малопродуктивних земель з відповідним розширенням площ заповідних територій, створення ентомологічних заповідних об'єктів;
• запровадити ґрунтозахисні й енергозберігаючі системи землеробства у поєднанні з контурно-меліоративною організацією території, надавши пріоритет фітолісомеліорації та розширити посіви багаторічних трав з повним розміщенням культур;
• використовувати науково обґрунтовані сівозміни, з урахуванням ґрунтово-ландшафтних факторів, які повинні враховувати оптимальне співвідношення культур;
• використовувати традиційні й нетрадиційні органічні добрива при обмеженому застосуванні агрохімікатів та інтегрованої системи захисту рослин.