9 клас презентація Європейська революція 1848-49

Початок революції
Революція — докорінні зміни в розвитку яких-небудь явищ природи, суспільства, способі виробництва, науці.
15 березня австрійський цісар Фердінанд І проголосив конституцію, яка передбачала надання громадянам свободи слова, друку, зборів, виборів, скликання парламенту (рейхстагу).
1848 р
«Весна народів» - революційні події в Європі 1848-1849 рр., започатковані Лютневою революцією 1848 р. у Франції. Невід’ємним складником революції стали визвольні рухи багатьох національно поневолених народів Східної та Центральної Європи, боротьба цих народів за національну свободу.

Причини революції
Буржуазні
відносини

Слова Кобзаря «І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ» , «ЗАПОВІТ» - уривки
…І Коллара читаєте
З усієї сили,
І Шафарика, і Ганка,
І в слав’янофіли
Так і претесь... І всі мови
Слав’янського люду
Всі знаєте. А своєї…
«І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій….»
Чи порушує українське національне питання Т.Шевченко у своїй поезії?
Як ці фрагменти віршів співпадають із діяльністю Кирило-Мефодіївського товариства?
Про яку сім’ю згадує Кобзар?

Закріплення: бесіда
Що таке революція?
Які причини «Весни народів»?
Які ознаки пробудження в Галичині української національної ідеї у 30-х.рр. 19 ст. спостерігали?

Скасування панщини
Квітень (травень)1848 р. — скасування панщини в Галичині.
Серпень 1848 р. — скасування панщини в Буковині.
Березень 1848 р. — скасування панщини на Закарпатті, але фактично це відбулося в березні 1853 р.

Фердинанд І (Добрий)
Фердинанд І (1833–1848) мав слабке здоров’я й суттєво не впливав на державне управління. Під час революції 1848 р.,він з огляду на нездатність управляти державою добровільно зрікся престолу на користь свого племінника – Франца Йосифа І, що правив Габсбурзькою монархією з 1848 року аж до смерті в 1916 р., тобто 70 років ! Однак той бідолашний Фердинанд І (на світл.) Саме Фердинанд видав «Указ про свободу рускому народу» від 5 травня 1848 року.

Умови скасування панщини у 1848 р. на західноукраїнських землях
селян оголосили вільними громадянами держави та звільнили від панщинних повинностей;
селяни ставали власниками землі;
за скасування панщини пани-дідичі отримували відшкодування з державної скарбниці та були звільнені від ряду податків;
встановлено порядок компенсації землевласникам земельної ренти та повинностей: 2/3 від їхньої вартості сплачувала держава, 1/3 — селяни;
за панами залишалися сервітути, тобто право власності на ліси, пасовища, за користування якими селяни були зобов’язані платити.
Робота із термінами: Сервітут - звичаєве чи законом встановлене право користуватися (частково або спільно) чужим майном.

Закріплення п.1-2 (виконання вправи)
Перейти по QR КОДУ

почали вимагати надання широкої автономії Галичині, яку вважали виключно польським краєм, сподіваючись, що з неї розпочнеться відродження польської держави. Щоб залучити на свій бік селянство, вони висунули вимогу скасування панщини. Однак надавати будь-які національно-культурні права русинам вони не збиралися, стверджуючи, що «тут немає Русі, тут є Польща».
Позиція поляків
13 квітня у Львові поляки створили свій представницький орган — Центральну раду народову, стали формувати окружні польські ради й загони національної гвардії.

Створення Головної Руської Ради
Головна руська рада — орган громадського самоврядування українців, утворений 2 травня 1848 р. у Львові на хвилі піднесення революційного руху в Східній Галичині.
Першим головою Ради
було обрано єпископа
Григорія Яхимовича

• запровадження української мови в школах та діловодстві краю;
• забезпечення для українців, як і для поляків, рівних можливостей обіймати адміністративні посади;
• можливість призначати на посади в адміністрації краю лише тих чиновників, які володіють українською мовою.
Вимоги ГРР
Едвард Злотницький. Перше засідання Головної руської ради у Львові. Травень 1848 р.

Діяльність Головної руської ради
Друкованим органом Головної руської ради стала «Зоря Галицька» - перша в Галичині та Україні газета українською мовою, перший номер якої побачив світ 15 травня 1848р. У відозві до українського народу, опублікованій у першому номері газети, Рада заявила: «Ми, русини галицькі, належимо до великого руського народу, який розмовляє однією мовою...» То була перша в Галичині офіційна заява про те, що наддніпрянські й галицькі українці - одна нація.
Опрацювання документу з підручника (стор.71)

Діяльність ГРР
Собор руських вчених
Печатка Галицько-руської матиці

Збори польських шляхтичів руського походження
23 травня 1848 р
Руський собор-політична організація, створена на противагу Головній руській раді
Члени Собору заперечували право українців на самостійний національний розвиток, підтримуючи відновлення незалежності Польщі з наступним включенням українських земель до її складу. Собор видавав газету «Дневник руський» за редакцією І. Вагилевича, латинським шрифтом, яка мала стати противагою «Зорі Галицькій».

УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ НА СЛОВ'ЯНСЬКОМУ З'ЇЗДІ В ПРАЗІ.
7 червня 1848р
Слов'янський з'їзд у Празі в червні 1848 р.
польсько-українська угода
«Вимоги українців у Галичині»
• рівні права на використання польської та української мов в усіх школах та установах Галичини, утворення окремих гімназій для українців і поляків, викладання обома мовами у вищих навчальних закладах;
• зрівняння в правах представників різних національностей і віросповідань;
• утворення спільної національної гвардії, спільного керівного органу влади й спільного сейму в краї;
• гарантування національної й політичної рівноправності загальноімперською конституцією;
• передання питання поділу Галичини на польську та українську частини на розв’язання загальноімперському рейхстагу.

1 листопада у Львові розпочалося повстання підготоване поляками
Австрійська артилерія стала обстрілювати центр міста. Унаслідок цього було зруйновано міську ратушу, університет і його бібліотеку, театр, політехнічну академію. Людські втрати становили понад 100 осіб убитими й пораненими. 2 листопада в середині дня повстанці припинили опір. Повстання було придушене
СХІДНА ГАЛИЧИНА НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ РЕВОЛЮЦІЇ.

У роки революції в Закарпатті набула поширення ідея об’єднання Закарпаття зі Східною Галичиною та Північною Буковиною в окрему автономну адміністративну одиницю імперії(О. Духнович у статті «Становище русинів в Угорщині»,
Адольф Добрянський )
Я Русин, був, є і буду,
Народився я Русином,
Чесний рід свій не забуду,
Залишуся його сином.
Олександр Духнович
Адольф Добрянський