Франческо Петрарка

Дитинство та освіта Петрарка
Народився Франческо Петрарка у місті Ареццо в родині нотаріуса, який у 1302 році був разом з Данте вигнаний із Флоренції за приналежність до партії білих гвельфів. У 1312 році родина переїхала до міста Авіньон на півдні Франції, де в той час знаходилася резиденція папи. З п'яти-шести років Петрарка уже займався граматикою, риторикою та логікою.
На настійну вимогу батька Франческо вивчає право спершу в Монпельє, потім у Болоньї, але відчуває до цього нехіть, віддаючи перевагу юридичним наукам, заняттям зі стародавньої літератури, серйозно захоплюється поетами-класиками. Батько не схвалював захоплення сина й якось навіть кинув у вогонь твори Цицерона, Вергілія та інших класичних авторів. У 1318 році помирає мати Франческо. У 1320 році батько відсилає Петрарку до Болоньї, відомого центру вивчення римського права. Юнакові сподобались життєрадісність і пишнота Болоньї. Численні знайомі вже читали вірші поета, але батько не вбачав у цьому майбутньої слави сина. А Франческо продовжував таємно писати, оскільки відчував відразу до юриспруденції. У юнацькі роки відбувається становлення особистості Петрарки: любов до волі, до природи, спокою, потяг до знань, активна життєва позиція. Він усією душею ненавидить феодальні міжусобиці, братовбивчі війни, тиранію правителів. У цей же час у юнака виник потяг до моральної філософії. Смерть батька (1326) відразу все змінила.

Франческо Петрарка

Його подорожі та послання
У 1325 він повернувся в Авіньйон і після смерті батьків (1 326) вступив в духовне звання. В 1333 Петрарка здійснив через Париж, Гент, Фландрію і Брабант подорож в Лютте, де відкрив дві промови Цицерона. За латинське послання до папи Бенедикта XII з зверненої до нього благанням повернутися з Авіньйона у Рим Петрарка отримав в 1335 перший свій прихід – канонікат в Ломбеце. Поблизу Авіньйона, у прекрасній долині сорго, у настільки прославився, завдяки Петрарке, джерела Воклюз, італійський поет купив собі маленький будиночок, в якому він і провів кілька років у повній тиші, заглиблений у заняття. Багато хто з кращих віршів його до Лаури були написані ним тут. Поетичні твори Франческо Петрарки доставили йому незабаром гучну славу. Римський сенат і канцлер паризького університету одночасно запросили поета для увінчання його поетичним вінцем. Петрарка вирішив прийняти лаври, запропоновані йому Римом, і був увінчаний ними з рук сенатора Орсо дель Аніляр в перший день Великодня (8 квітня) 1341 в Капітолії. За нове послання до папи поет отримав пріорат Мільяріно в єпархії Пізи.

Продовження
З кінця травня 1342 до початку вересня 1343 Петрарка жив в Авіньйоні, де познайомився з Колою ді Риенци. У цей період часу Петрарка написав книгу «Про презирство до світу» («De contemptu mundi»). Візантієць Варлаам навчив його елементарним даними грецької мови. У вересні 1343 папа послав Петрарку в Неаполь, щоб захистити там верховні права папського престолу. У 1346 Петрарка отримав Пребенди, а пізніше (+1350) архідьяконат в Пармі. Звістка про повстання римського народу проти свого вельможного тирана і зведення Коли ді Риенци в звання народного трибуна (один тисяча триста сорок сім) надихнуло поета, і він написав знамените своє послання до Колі ді Риенци і до римського народу.

Останні роки життя Петрарка
В кінці року Франческо Петрарка відправився в Парму, де 19 травня 1348 отримав звістку про смерть Лаури. У 1350 Петрарка поїхав на ювілей до Риму. По дорозі туди він відвідав вперше рідний своє місто Флоренцію і тут близько зійшовся з Боккаччо. У травні 1353 Петрарка назавжди покинув Авіньон і останні 21 рік свого життя провів у Верхній Італії. Спочатку він жив при дворі володаря Мілана, архієпископа Джованні Вісконті. Імператор Карл IV під час відвідування Італії прийняв Петрарку найвищою мірою люб’язно (1354). Чутка про те, ніби імператор має намір зробити новий похід в Італію, спонукав Петрарку в 1356 написати послання Карлу IV в Прагу. Живучи в Мілані, Петрарка почав писати для свого друга Аццо да Корреджо дві книги «De remedies utriusque fortunae». У 1360 Петрарке було доручено їхати послом до французького короля Іоанну. З 1362 по 1368 головним місцем перебування Франческо Петрарки була Венеція. Потім він поїхав звідти і провів останні роки свого життя по черзі в Падуї та селі Акуа в сім’ї своєї дочки. Тут Петрарка і помер від удару в бібліотеці, нагнувшись над фоліантом.
Джерело: http://moyaosvita.com.ua/literatura/petrarka-franchesko-korotka-biografiya/

Джерела:
HTTP://MOYAOSVITA.COM.UA/LITERATURA/PETRARKA-FRANCHESKO-KOROTKA-BIOGRAFIYA/
HTTP://MOYAOSVITA.COM.UA/LITERATURA/PETRARKA-FRANCHESKO-KOROTKA-BIOGRAFIYA/
HTTPS://RU.WIKIPEDIA.ORG/WIKI/ФРАНЧЕСКО_ПЕТРАРКА