Слайд 2Відритя трипільської культури
Трипільська культура - це археологічна культура енеоліту (мідно-кам’яна епоха, відкрита
у 90-ті роки 19 сторіччя у селі Трипілля на Київщині археологом Вікентієм Хвойкою
Слайд 3Розташування Трипільців
Вона поширювалась на території: Лісостепове Правобережжя, Наддністров’я, Прикарпаття, пізніше – Волинь,
Степове Причорномор’я. Носії цієї культури підтримували зв’язки з племенами з Байкалу та Подунав’я.
Слайд 4Робота Трипільців
Це була система господарств, топографії поселень, які відрізнялись декоративним розписом будинків.
Трипільській культурі був притаманний орнаментальний мотив, розмальована кераміка, весільна і поховальна обрядовість. Мешкали трипільці поблизу річок в одно- чи двоповерхових будинках з глини на дерев’яному каркасі, прямокутної форми, покритих соломою. Трипільці винайшли плуг і колесо, одомашнили бика і коня, навчилися їздити верхи, освоїли ткацтво. Основна їхня діяльность - зернове землеробство, знаряддя праці. Вони перші в Україні почали використовувати мідь, виплавляли і кували її. На високому рівні у них було прядіння і ткацтво, керамічне виробництво.
Слайд 5Культура Трипільців
Культура трипільців найчастіше представлена виробами розписної кераміки. Основними елементами орнаментів були
спіралі, зиґзаґи, смуги та зображення людей та тварин (собак, биків, кіз, птахів, риб).
Слайд 6Занепад Трипільців
На межі 3-4 тисячоліття до нашої ери трипільська культура занепадає, припиняється
життя на багатьох трипільських поселеннях. Вони були раптово винищені іншими племенами. Про це свідчать археологічні знахідки: залишена глина зі слідами жіночих пальців, яка приготовлена для ліплення посуду, житло попалене. Наявність мальованого трипільського посуду серед комплексів шнурової кераміки свідчить про те, що трипільці не загинули остаточно, а змішалися з новою післятрипільською культурою.