Родина Parvoviridae

1. Підродина Parvovirinae
1. Рід Amdovirus- вірус алеутської хвороби норок
2. Рід Bocavirus- парвовірус ВРХ (BPV), CMV.
3. Рід Dependovirus – аденоасоційований вірус 1-5 (AAV 1-5), аденоасоційований вірус птахів, аденоасоційований вірус собак, биків, коней, овець
4. Рід Erythrovirus – вірус В19, парвовірус мавп, парвовірус макак-резус, парвовірус свинохвостих макак.
5. Рід Parvovirus – вірус панлейкопенії котів, парвовірус курей, парвовірус собак, парвовірус свиней, парвовірус Н-1 мишей, парвовірус щурів Кілхем, тощо.
2. Підродина Densovirinae – віруси комах
1.Рід Brevidensovirus – денсовірус Aedes aegypti та ін.
2. Рід Densovirus – денсовірус Junonia coenia, денсовірус Galleria mellonella
3. Рід Iteravirus – денсовірус Bombyx mori
4. Рід Pefudensovirus - денсовірус Periplaneta fuliginosa
Родина Parvoviridae

1. Підродина Parvovirinae
1. Рід Amdoparvovirus- carnivore amdoparvovirus 1 (вірус алеутської хвороби норок)? 2
2. Рід Aveparovirus – авепарвовірус курей (галліформний) 1 ( парвовірус курей)
3. Рід Bocaparvovirus – бокапарвовірусі приматів 1 (людській бакавірус 1,3, бокавріус горил), 2 (людській бакавірус 2а-2сб 4), (парвовірус ВРХ), (CMV).
4. Рід Copiparovirus – копіпарвовірус 1 (парвовірус ВРХ-2), 2 (парвовірус свиней 4)
5. Рід Dependoparvovirus – аденоасоційований віруси групи А аденоасоційований вірус 1-4 (AAV 1-4), групи В (AAV 5, AAV ВРХ), аденоасоційований вірус птахів 1 тощо,
6. Рід Erythroparvovirus – еритропарвовірус приматів 1 (В19), 2 -4, тощо.
7. Рід Protoparvovirus – (вірус панлейкопенії котів, парвовірус собак,), протопарвовірус гризунів 1 (Н-1 мишей, парвовірус щурів Кілхем. Тощо), 2 (парвовірус щурів 1), (парвовірус свиней)
8. Рід Tetraparvovirus – тетрапарвовірус приматів 1, тощо
2. Підродина Densovirinae – віруси комах
1.Рід Ambidensovirus
2. Рід Brevidensovirus
3. Рід Hepandensovirus
4.Рід Iteradensovirus
5. Рід Pensyldensovirus
Родина Parvoviridae

Будова віріонів
From Medical Microbiology, 4th ed., Murray, Rosenthal, Kobayashi & Pfaller, Mosby Inc., 2002, Fig. 53-1.
Діаметр 18-26 нм
32 капсомери складаються із 60 копій капсидного білка.
VP2 або VP3 -основні білки капсиду,
рідше VP1.

В19
AAV
CPV

Каньйон
Заглибина

Геном
5 kb 1л ДНК, інвертовані кінцеві повтори (ITR)
гени Rep необхідні для реплікації ДНК
Гени Cap кодують капсидні білки
ITR
ITR

Автономна реплікація парвовірусів
From Medical Microbiology, 5th ed., Murray, Rosenthal, Kobayashi & Pfaller, Mosby Inc., 2002, Fig. 56-2.
Для В19 клітинний рецептор –
Р-антиген (глобозид)

Rep 68 та Rep 78 – два великих Rep білка, які проявляють хеліказну активність, і необхідні для ізомеризації та перетворення структури V на VI. Структури VII та VIII – еквівалентні до ІІ та ІІІ.
Структура VII також можу бути інкапсидованою у результаті переміщення (результаті утворення віріонів) чи може бути новою матрицею і включатися у новий реплікативний цикл.

Реплікація парвовірусів (AAV)
за допомогою вірусу -помічника
Інфекція без аденовірусу
Інфекція з аденовірусом
Суперінфекція з аденовірусом
Літичний цикл

Аспірат кісткового мозку

Аспірат кісткового мозку
Цитоплазма великих проеритробластів вакуолізована з зниженими базофільними властивостями та збільшеним ядерним хроматином, спостерігаються дуже великі включення.

Аспірат кісткового мозку
Великий розмір проеритробластів виявляється в порівнянні з сусідніми нейтрофілами
У деяких з гігантських проеритробластів виявляються малі цитоплазматичні виступи (у великій кількості), які називають “псевдоподіями” або “собачими вухами”.

Парвовіруси
Людський парвовірус B19
- більшість випадків асимптоматичні
- інфекційна еритема у дітей (5 хвороба)
- хронічна артропатія
- хронічна недостатність кісткового мозку (імунодефіцит)- тяжка гостра анемія
- апласитчна криза (Sickle disease)
Інкубаційний період 4-14 доби
Передача-повітряна-краплинна
Лихоманка,
“Синдром вдареної щоки’
відсутній специфічний висип
безсимптомний перебіг

From Medical Microbiology, 5th ed., Murray, Rosenthal & Pfaller, Mosby Inc., 2005, Fig. 56-5.
Патогенез парвовірусної інфекції

Патогенез парвовірусної інфекції

Патогенез парвовірусної інфекції
Вірус у ВДШ
Локальна реплікація
Репродукція віруса у попередниках еритроїдних клітину КМ
Вірусемія
Репродукція віруса у ВДШ
Висип та артралгія (Інфекція еритема)
Імунокомпетентний хазяїн (незначні зміни рівня гемоглобіну)
Особи з хронічнічною гемолітичною анемією (апластична криза)

B19
Проявляє цитотоксичну дію до попередників еритроцитів in vivo та in vitro. Для проникнення всередину клітин-попередників червоних кров'яних тіл використовує груповий Р антиген.
При ураженні В19 у кістковому мозку спостерігається аплазія еритроцитів та повний спектр характерних гігантських проеритробластів..
Механізми формування гігантських проеритробластів та механізм еритроїдної аплазії – незрозумілі.
Індукція апоптозу може підтверджується присутністю в цитоплазмі уражених клітин цитоплазматичних пухирців, безпосередній цитолітичний вплив вірусу на клітини-попередників еритроцитів теж передбачається.

B19
У імунокомпетентних осіб інфекція типово заершується через 2-3 тижня з формуванням IgG, нейтралізуючих інфекційниу активність вірусу по відношенню до попередників еритроїдних клітин.
Персистентна або зворотня інекція В19 може бути асоційована з пригніченням серологічної відповіді.
У 30 до 60% населення віком до 30 років виявляють IgG до В19.
У імунокомпетентних осіби рідко спостерігаються маніфестні форми інфекції, проте у імунодефіцитних – вірус, к правило, персистує впродовж тривалого періоду та може призвести до розвитку хронічної анемії.

Вплив на новонароджених
Гідроцефалія (анемія, міокардити)
60% дорослих серопозитивні
1/3 внутрішньоутробних заражень протікають у вигляді гострої інфекції
У випадку відповідної рідко спостерігаються викидні
Діагностика - IgG, IgM, парні сироватки
Ультразвукове дослідження, внутрішньоутробні трансфузії