Взаемодія мембран в еукаріотичній клітині

Найважливіша умова існування клітини, і, отже, життя – нормальне функціонування біологічних мембран. Мембрани – невід’ємний компонент всіх клітин.
Усі біологічні мембрани завтовшки від 5 до 10 нм, містять білки ліпіди, співвідношення між якими варіює залежно з походження мембрани. З іншого боку, у яких присутні вуглеводи, неорганічні солі, вода й інших сполук; у деяких мембранах виявлено сліди РНК (до 0,1%). У ссавців мембрани містять особливо особливо великого кількість фосфоліпідів і холестерола. Нині загальноприйнятої моделлю будівлі мембран є жидкостно-мозаичная, запропонована в 1972 року С.Синджером і Дж.Николсоном.

Структурною одиницею мембрани є фослолипидный бислой. Фосфолипиды – амфипатичекие молекули, тобто. лише у молекулі є як гидрофільні, і гидрофобні ділянки. Фосфоліпідний біслой утворюється з допомогою гідрофобного впливу між ланцюгами залишків жирних кислот, входять до складу ліпідів. Він є листок, що з 2 верств фосфоліпідів, причому їх полярні голівки обращенеы до води, а ланцюга залишків жирних кислот формують внутрішню гидрофобну середу. При струшуванні фосфоліпідів із жовтою водою вони утворюють кулясті мицеллы, де ланцюга залишків жирних кислот направлені на бік, протилежну гидрофильной поверхні.
Липидный бислой по обидва боки покритий білками. У соответсвии з рідкої мозаїчної моделлю мембрани самі ліпіди і пояснюються деякі білки здатні пересуватися у площині бислоя.

БУДОВА БІОЛОГІЧНИХ МЕМБРАН