Г. С. Сковорода, творча спадщина. Всякому місту звичай і права – зразок духовної лірики, філософсько-сатирична поезія

Содержание

Слайд 2

Людське життя, подібно до пісні, гарне не тривалістю, а чесністю. Г. Сковорода

Людське життя, подібно до пісні, гарне не тривалістю, а чесністю. Г. Сковорода

Слайд 3

«Всякому місту – звичай і права» («Пісня № 10»)

У трьох строфах

«Всякому місту – звичай і права» («Пісня № 10») У трьох строфах
(2-4) автор подає картини людської суєтності, «універсальний образ часу» (Володимир Погребенник).
Тут Сковорода побачив і викрив галерею людських пристрастей-пороків:
Петро панські «для чинів тре кутки»;
Федір-купець «обдурити прудкий»;
дехто постійно ганяється за прибутком («Той безперервно стягає поля»);
до галереї «марнотної метушні» (Василь Пахаренко) потрапив і юрист, котрий ладить «на смак свій права», і схоластична система освіти, яка виснажувала школярів («з диспуту учню тріщить голова»).
Остання строфа виконує роль узагальнення. Ліричний герой свідомий, що смерть – всевладна, проте ця всевладність смерті не страшна людині, у якої «совість як чистий кришталь».

Слайд 4

Тема “Всякому місту звичай і права”: сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи

Тема “Всякому місту звичай і права”: сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління.
управління.

Слайд 5

Ідея “Всякому місту звичай і права”: нищівне висміювання і засудження моральних вад тогочасного

Ідея “Всякому місту звичай і права”: нищівне висміювання і засудження моральних вад
суспільного життя (спосіб життя, інтереси і прагнення поміщиків та купців; тлумачення чиновниками законів з вигодою для себе, їхнє «крючкодерство»; «чинодралів» і віршомазів-панегіристів, які прислужництвом і підлабузництвом прагнули здобути високі посади, що давали добрі прибутки; схоластичну систему освіти, яка завдавала «спудеям» великих мук.)

Слайд 6

Основна думка “Всякому місту звичай і права”: Г. Сковорода сатирично викриває і заперечує

Основна думка “Всякому місту звичай і права”: Г. Сковорода сатирично викриває і
весь тогочасний лад як антилюдяний і аморальний; підносить  розум та чисте сумління, контрастно протиставляючи їх тогочасному соціальному і побутовому злу.

Слайд 7

Жанр “Всякому місту звичай і права”: Сатиричний вірш, пісня, де поет представляє й

Жанр “Всякому місту звичай і права”: Сатиричний вірш, пісня, де поет представляє
осміює цілу галерею грішників, що не живуть за своїм покликанням і ганьблять інших: це жадібний поміщик, лихвар, брехливі купець і юрист, підлабузник-сластолюбець.

Слайд 8


Ідейно-художній аналіз вірша «Всякому місту – звичай і права…»

Ідейно-художній аналіз вірша «Всякому місту – звичай і права…»

Слайд 9

Аналіз поезії “Всякому місту – звичай і права”

1.Робота в групах “Коло ідей”.
Визначити

Аналіз поезії “Всякому місту – звичай і права” 1.Робота в групах “Коло
проблеми, порушені в поезії.

2.Робота в групах “Обміняйся думками”.
Як ви розумієте слова:
Знаю, що смерть – як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар,-
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
Той, в кого совість, як чистий кришталь…

Слайд 10

Вірш став улюбленою піснею. Пісня цілком відповідала настроям широких мас трудового народу

Вірш став улюбленою піснею. Пісня цілком відповідала настроям широких мас трудового народу
і набула серед них великої популярності. Для пісні «Всякому городу нрав і права» Сковороди характерна простота, народність стилю і мови, які виходять далеко за межі старокнижної поетики. Близькість за формою до народної пісні та актуальність поезії зробили її дуже популярною серед українців. Вона входила до репертуару кобзарів і лірників не тільки у ХVІІІ, але й у ХІХ ст., була відома широкому загалу в багатьох рукописних списках. Своєрідно переробив і використав цю пісню для викриття вищої моралі возних і виборних І. Котляревський в п’єсі «Наталка Полтавка». Відгуки цієї пісні також знаходимо у творчості Т. Шевченка.

Слайд 11

«De Libertate» («Про свободу»).

Ця поезія не увійшла до збірки «Сад божественних

«De Libertate» («Про свободу»). Ця поезія не увійшла до збірки «Сад божественних
пісень».
У вірші розкрито мотив вольності, який має подвійне звучання: з одного боку, ліричний герой намагається не втратити власної свободи – «О, якби в дурні мені не пошитись, // Щоб без свободи не міг я лишитись»; а з іншого – висловлює своє ставлення до гетьмана Богдана Хмельницького, називаючи його батьком вольності: «Слава навіки буде з тобою, // Вольності отче, Богдане-герою!».
Отже, особистісне й загальнонаціональне у творі поєднано гармонійно.
Невелика поезія – 8 рядків – привертає увагу філософським плином думки.
Сковорода заявляє, що порівняння свободи із золотом недолуге, адже «зрівнявши все злото, // Проти свободи воно лише болото».

Слайд 12

М.Жулинський:
“Доля дарувала Україні Сковороду, а ми морально зобов’язані вслухатися в його

М.Жулинський: “Доля дарувала Україні Сковороду, а ми морально зобов’язані вслухатися в його
заповіти і жити сьогодні за його величавим посланням: “Знайдімо нове серце. Одягнімося в одежу нових нетлінних надій, в нутро братолюб’я. Тоді нам все живе просвітлиться, весь мир заграє і заскаче. Буде нам щодня великдень, не зайде сонце нам, і місяць не умалиться нам. Ми ж наречемося народом святим, людьми оновлення.”
Хай справдиться його побажання, хай світлою і невмирущою буде пам’ять величного філоософа України.”