Мистецтво доколумбової Америки

Латинська Америка — це регіон, у якому відбулося поєднання
різних культур, етносів, рас і навіть цивілізацій.
Саме тому мистецька спадщина латиноамериканських країн така багата, яскрава й незвичайна.

Індіанці, корінний народ Америки, як вважають учені, прийшли на цей материк з Азії.
До колонізації індіанські племена Південної і Північної Америки перебували на різних стадіях розвитку.
Проте схожість історичних доль всіх народів Америки разом з їхньою етнічною близькістю визначали спорідненість культури, однак не абсолютну

Розвиток мистецтва американського регіону має три великі періоди:
мистецтво стародавньої доколумбової цивілізації корінних народів північного і південного континентів
мистецтво колоніальної епохи після завоювання європейцями Америки — Південної (ХVІ-ХVІІ ст.) та Північної (ХVII-ХVIII ст.)
мистецтво суверенних держав після здобуття ними незалежності

Мистецтво доколумбової Америки є результатом взаємовпливу культур різних етносів.
Перший осередок - Центральна Америка. Території сучасних Мексики, Белізу, Гватемали й Гондурасу (тут виникли цивілізації майя, ацтеків та ін.)
Другий - Південна Америка. Терени сучасних держав Перу, Болівії, Колумбії, Еквадору та Чилі (цивілізація інків тощо).

До нас від цих давніх цивілізацій дійшли переважно пам'ятки матеріальної культури: руїни міст і культових споруд, вівтарі, стели.
Значний вплив на мистецтво мала релігія — тотемізм, шаманізм, родоплемінні культи духів-покровителів. Індіанці зберігають багато талісманів, особливо статуеток, тому що вірять у їх магічну силу.

Племена Майя
У VII-VIII ст. на півострові Юкатан у Центральній Америці досягла розквіту цивілізація майя. У їхніх містах-державах (Паленке, Чичен-Іца і ін.) процвітали ремесла, науки і мистецтво.
Майя були прекрасними архітекторами, вони, подібно древнім єгиптянам, будували величезні піраміди. А їх дивовижні храми з високими арочними склепіннями за складністю не поступалися знаменитим храмам античності.
Водночас, побут майя відрізнявся примітивністю і відсталістю: вони майже не шили одяг, обходячись своєрідними набедреними пов'язками, не знали колеса, їх зброя і засоби виробництва залишалися примітивними аж до появи європейців.

Культурі цього народу були притаманні складні та витончені ритуали.
До таких належали димлення ароматними смолами, молитви, культові танці та співання пісень, жертвоприношення тощо.
У жертву приносили квіти та гілки різних кущів, плоди, страви, тканини, статуетки та інші вироби з глини, нефриту, кістки і мушлі, пір'я цінних птахів
Релігійні уявлення пронизували все життя суспільства майя.
Пантеон божеств був великим і складним.
Це, насамперед, боги родючості, води, мисливства, вогню, зірок і планет, війни тощо

Про високий розвиток культури майя свідчать пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва. Майя зводили унікальні архітектурні комплекси з великих кам'яних блоків,
завжди прикрашаючи фасади будівель багатим рельєфом.
Відомо понад 100 міст з монументальними кам'яними спорудами, більшість з яких зруйновані. У деяких містах все ж збереглися чотиригранні ступінчасті піраміди, увінчані грандіозними храмами

Піраміди майя
Найвідомішими і найдавнішими архітектурними пам'ятками майя є піраміди покинутих міст Паленке і Чичен-Іца.
У Теотіуакані добре збереглися дві найбільші піраміди доколумбової епохи — Сонця й Місяця, а також храм головного божества Кетцалькоатля. Кращими архітектурними пам'ятками Чичен-Іци є Храм ягуарів і Храм воїнів.
Піраміда Сонця в Теотіуакані

Східці храму Ель Кастільо, розташовані біля вершини піраміди, відкидють тінь на її уступи.
Тінь поступово набуває форми змії, і в міру того, як сонце йде за горизонт, «змія» ніби звивається й корчиться, справляючи враження дійсно живої істоти
Піраміда Кукулькана або Ель Каситільо

Храм воїнів
Велике поле для гри в м'яч

стародавнє місто майя - Паленке

Справжньою сенсацією ХХ ст. стало відкриття 1946 р. фресок у Бонампаку. Дослідник, американський фотограф Джайлз Хейлі випадково потрапив у загублене в джунглях священне місто Укуль. За архітектурною традицією майя, головною спорудою центральної частини міста був триярусний акрополь, на якому розташовано понад десять різних культових будівель.
В одному з цих храмів Хейлі виявив унікальні кольорові розписи, датовані кінцем VIII ст. Завдяки їм місто отримало нову назву — Бонампак, що в перекладі означає «розфарбовані стіни»

Невід'ємним елементом оздоблення архітектурних споруд були скульптура та живопис із зображеннями божеств, правителів, побутових та військових сцен.
Майя досконало володіли
всіма техніками
мистецтва скульптури: різьбленням, барельєфом й об'ємною пластикою.
Як матеріал використовували камінь (обсидіан, кремінь, нефрит), кістку, дерево. Імовірно, що скульптурні вироби майя розфарбовували
Богів - абстрактних істот - зображували символічно:
у вигляді людини,
тварини, рослини,
а також геометрично, ієрогліфами або
через поєднання
елементів різних форм. Однією з найпоширеніших форм зображення
була маска,
у якій зливалися риси людини і тварини

Чак (божество)
Юм-Кааш
Кукулькан

Писемність майя
Майя є єдиним племенем в Америці, у якого була своя писемність. Писемність ґрунтувалася на гліфах, представлених у вигляді знаків-малюнків.

Племена Ацтеків
Хоча ацтеки славилися своєю войовничістю, але, разом з тим вони займалися землеробством, видобутком вугілля, золота і срібла, володіли збройовими і гончарним ремеслами, шили одяг і обробляли метали. Особливу увагу приділяли розвитку науки і писемності. Найважливіше їх досягнення в галузі сільського господарства – це винахід мережі зрошення і винахід «плаваючих садів». Ацтеки займалися вирощуванням гарбузових, бобових, кукурудзи. Із зерна какао навчилися готувати запашний напій, а з соку агави – алкогольні напої. До речі, вони були першими, хто навчилися вирощувати помідори, назвавши їх томатами.
Ацтеки — найбільший народ американських індіанців Мексики, що прийшов у центральну частину країни з півночі в 12 столітті. Інша автентична назва ацтеків — мешіка

У 1325 р., після довгих мандрів ацтеки опинилися на озері Тескоко. Жреці помітили орла, що сидів на кактусі і мучив змію, і витлумачили це як небесний знак. Там, на острові посеред озера вони побудували кілька хатин.
Так зародилося місто Теночтітлан – столиця імперії. У місті було багато озер і каналів, тому мешканці часто пересувалися на човнах, як у Венеції. У ритуальному центрі височила чотиригранна п'ятиступінчаста піраміда з двома святилищами на вершині

У Теночтітлані вулиці постійно прибирали сміттярі, а саме місто прославилося своєю чистотою.
На той момент, коли Теночтітлан відкрили європейці, він був більше, ніж більшість європейських міст.

Джерелами знань про культуру та історію ацтеків є археологічні знахідки в розкопках, ацтекські кодекси, записані на папері (який виготовлявся з кори різних видів фікусів і на мові ацтеків називався «аматль», свідчення очевидців, а також із описів 16 та 17 століть, написаних іспанськими священиками й самими ацтеками
іспанською мовою або
мовою науатль
Ацтекський малюнок
Бурбонський кодекс

Ткацтво і вишивка ацтеків стоять в ряду кращих досягнень в цій області. Особливо прославилася ацтекська вишивка пір'ям. Великої майстерності досягли ацтеки в кераміці зі складним геометричним орнаментом, різьбі по каменю і в мозаїці з дорогоцінних каменів, нефриту, бірюзи і т. д.

Ацтеки славилися ювелірними ремеслами.
У мистецтві лиття, кування і карбування золота ацтеки досягли великої майстерності.
Бронза з'явилася в Мексиці пізно і вживалася для предметів культу і розкоші.

Скульптура — не менш значний внесок ацтеків у скарбницю мистецтва. Храми й палаци заповнювали статуями, стіни величних будівель усередині та зовні прикрашали рельєфами

Інки. Імперія Сонця
Імперія інків - багата і високорозвинена країна, володіння якої займали великі простори на заході американського континенту.
Влада і авторитет інків поширювалися від сучасної південної Колумбії на півночі до Чилі на півдні, охоплюючи нинішні Еквадор, Перу і Болівію.

Імперія інків існувала досить короткий час —
з XI ст. до 1533 року.
На її чолі стояв обожнюваний правитель – «Верховний Інка», який носив титул «Син Сонця».
Самі інки були правлячою верхівкою імперії і панували над підкореними племенами

Релігійні погляди інків були пов'язані з культом Сонця, яке, за їхніми переконаннями, посідало панівне становище серед богів та керувало всім наземним світом

Від вражаючих уяву чудес і скарбів імперії Інків до наших днів не дійшло майже нічого. Захопивши правителя інків Атауальту, іспанці вимагали і отримали—як викуп за його життя 7 т золотих і близько 14 т срібних виробів, які тут же переплавили в злитки. Після того як конкістадори стратили Атауалиту, Інки зібрали і сховали золото, що залишалося в храмах і палацах.

Для інків золото було священним металом бога Сонця, якому вони поклонялися як родоначальнику своїх царів. Золото призначалося лише для того, щоб умилостивити бога Сонця, а не для наживи.
Верховний Інка Уайна Капака наказав облицювати листовим золотом стіни і дахи своїх палаців і храмів; виготовити для палацу безліч золотих скульптур тварин.
Під час урочистих церемоній 50 тис. воїнів озброювалися золотим зброєю. Величезний переносний золотий трон з накидкою з дорогоцінного пір'я ставився перед палацом.

Храм Коріканча був головним храмом Верховного Інки. Споруджений у 1438 році, він був зруйнований конкістадорами. В даний час від храму залишилося тільки кам'яна основа, на якій іспанці спорудили церкву Санто-Домінго. Спочатку стіни храму Коріканча були покриті семистами золотими пластинами, вагою по два кілограми, а в огорожі храму знаходився золотий сад, в якому паслися золоті лами, і росло поле золотої кукурудзи.
Кажуть, що в ньому все було з золота і срібла: поля кукурудзи, фруктові дерева, тварини, казкові птахи, ящірки і змії. На тонких золотих нитках висіли золоті метелики, а стіни були повиті золотими ліанами. І все це було зроблено в натуральну величину, викликаючи захоплення і радуючи око відвідувачів. У храмі Коріканча був золотий вівтар і Золотий диск Бога Сонця Інті.

Архітектура
Мачу-Пікчу іноді називають "загубленим містом інків". Воно було втраченим до самого початку XX століття, поки його не виявив американський археолог і історик Ірам (Хайрем) Бінгхем.
Мачу з кечуа означає "старий", Пікчу - "гора". На Старій горі і знаходиться головна частина історичної пам'ятки, що займає сім квадратних кілометрів.

Тамбомачай на мові кечуа означає "місце відпочинку". У 5-6 кілометрах від Куско був побудований "водний курорт" для Верховного Інки. Тамбомачай був присвячений культу води, тут були створені чудові канали, акведуки, каскади. Прекрасні інженерні навички дозволили будівельникам створити 2 каскади, вода з яких ллється з однаковою швидкістю

Тіауанако

Великі дороги Інків
Всі міста імперії зв'язувалися між собою мережею чудових доріг. Дві головні магістралі, до яких примикали дороги поменше, з'єднували крайні точки на півночі і півдні країни. Дороги стали основою імперії, що простяглася на величезному просторі від Еквадору на півночі до Чилі на півдні і від Тихоокеанського узбережжя на заході до східних схилів Анд.

Кераміка інків
Характеризується масовим виробництвом стандартних виробів.Використовувалися такі кольори: коричневий, червоний, чорний, білий, оранжевий і фіолетовий, та їх комбінації. В оздобленні перевага віддавалася геометричним малюнкам: переважали ромби, смуги, круги, стрічки і трикутники.

Скульптура інків
Ультіс вояка
Голова Віракочі