Слайд 2Перший геологічний період кайнозойської ери, що почався 66,0 та закінчився 23,03 млн. років тому.
Відомий
перш за все як період, протягом якого ссавці розвилися від невеликої кількості примітивних форм до величезної кількості розвиненіших.
У цьому періоді відбувалося відновлення біорозмаїття після масового крейдового вимирання, яке сталося наприкінці крейдового періоду.
Слайд 3Поділ палеогену
Палеогеновий період поділяють на три епохи:
нижній – палеоцен (66,0–56,0 млн. р. тому),
середній – еоцен (56,0–33,9
млн. р. тому),
верхній – олігоцен (33,9–23,03 млн. р. тому).
Слайд 4Географія та тектонічні рухи
У палеогені продовжувалися рухи континентів один відносно одного.
Продовжувалося розширення Атлантичного
океану.
Південні континенти (уламки Гондвани) — Південна Америка, Африка, Індія та Австралія — рухалися на північ.Південна Америка ще не зіткнулася з Північною (тобто, Панамський перешийок, ще не утворився).Африка та Індія зіткнулися з Євразією, і це стало причиною альпійської складчастості — утворення довгого поясу гірських систем від Піренеїв до Гімалаїв.
Саме тоді виникли геоморфологічно виражені осьові частини сучасних Піренеїв, Альп, Карпат, Криму, Кавказу, Копетдагу, Паміру, Атласу,Гімалаїв.
Горотворення супроводжувалося коливальними рухами прилеглих частин платформ, які внаслідок цього зазнавали числених трансгресій і регресій моря.
Слайд 6Флора і фауна
На межі крейдового періоду й палеогену відбулася різка зміна фауни.
Вимирають характерні для мезозою групи –динозаври, серед молюсків – амоніти й белемніти, іноцерами й рудисти.
З’являються численні родини сучасних птахів.
У цей період з’явились нумуліти, значного розвитку набули молюски, морські їжаки;
На суходолі – ссавці;
З’явились плацентарні, хижаки, гризуни, хоботні, мавпи.
Відклади, що утворилися протягом палеогенового періоду, складають палеогенову систему. Їх виявлено на всіх континентах і глибоководним бурінням на дні океанів.
Слайд 13Представник многобугорчатих - тріконодонтів
Слайд 20Гігантський хижий нелітаючий птах роду Diatrima. Особливо великі особини досягали 2,1 м.
Викопні останки відомі з верхнееоценових відкладень Європи та Північної Америки.