Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст

План вивчення нового матеріалу:
Наслідки селянської реформи1848 року.
Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель.
Виникнення кооперативного руху.
Становище перших трудових емігрантів.

Результати селянської реформи:
звільнення селян Галичини з кріпацтва на 4 місяці раніше (22 квітня 1848 р.), ніж в усій монархії; ( у серпні – на Буковині).
Зміст реформи:
1) звільнення селян від панщинних повинностей за викуп;
2) надання їм громадянські права;
3) отримали право власності на землю, яка перебувала в їхньому користуванні.
Поділ селян: “халупники” – володіли хатами-халупами;
“ комірники” - наймити , безземельні селяни, що жили в чужих хатах-коморах.
4) Залишилось непорушним велике поміщицьке землеволодіння.
5) Поява проблеми “СЕРВІТУТІВ” - право користування лісами й пасовищами (введено плату за використання).
Аналіз історичного джерела ( ст.171 – зі статті в журналі “Народ” за 1890р.)
Чи змінилося кардинально становище селян після реформи?
Як наведені факти, на вашу думку, пов’язані з трудовою еміграцією західноукраїнських селян за кордон наприкінці 19 ст.?

Соціально-економічний розвиток
Становище сільського господарства у другій половині 19 ст.:
західноукраїнські землі залишалися аграрним краєм;
у сільському господарстві було зайнято від 75 до 85 % населення земель;
утвердження ринкових відносин;
залучення найманих робітників;
частина поміщиків і заможних селян застосовували нову техніку - парові плуги, добриворозподільчі машини, сівалки, молотарки, соломорізки, косарки тощо.
зростання товарного виробництва; більшого значення набувало промислове садівництво.
важливими торговими культурами стали льон, коноплі, хміль зростали посіви картоплі.
поглиблення спеціалізації сільськогосподарського виробництва: гірські райони - тваринництві, Західне Поділля - на вирощуванні пшениці; Південне Поділля та Покуття - посіви тютюну.

Соціально-економічний розвиток
Становище промисловості у другій половині 19 ст.:
активізація процесів індустріалізації та урбанізації; виникнення підприємств фабрично-заводського типу, але небагато;
владні кола Австро-Угорщини не прагнули промислового піднесення регіону ( регіон – як ринок збуту і джерело сировини);
промисловіть позбавлена податкових пільг, які були в інших землях;
занепад скляної, фаянсової, порцелянової і певною мірою шкіряної, текстильної й паперової галузей;
активний розвиток галузей видобування і первинної обробки сировини - нафтова, озокеритна, лісозаготівельна, борошномельна тощо;
будівництво шляхів сполучення (спорудження залізниць). Першу залізницю в західноукраїнських землях і в Україні - від Перемишля до Львова - було введено в дію у 1861 р.

Виникнення кооперативного руху