Історія розвитку науки і її сучасні напрями

План.
1.Первісні уявлення про відмінності між народами та їх осмислення.
2. Європейська наука про етнічні особливості і їх походження.
3. Розвиток вітчизняної етнопсихології.
4. Відродження етнопсихології в Україні.
5. Сучасні напрями етнопсихології.

Первісні уявлення про відмінності між народами та їх осмислення.
Гіппократ. «Про повітря, води, місцевості» він писав, що всі відмінності між людьми пояснюються місцезнаходженням країни, кліматом та іншими факторами.
Геродот. «Історія» - каталог людських відмінностей, складений допитливою людиною, відносно вільний від різких суджень.
Таціта, Плінія Старшого, Страбона.

Європейська наука
Марко Поло,
праці Ж. Бодена, Леонардо да Вінчі, Ніколо Макіавеллі
ЕПОХА ВЕЛИКИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ВІДКРИТТІВ ЯК ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
«Колумбів обмін»: описати всі предмети обміну не вистачило б паперу. Європейці несли в світ мови і релігію, політичну і сексуальну культуру. Експансія європейців вела до сворення великих колоніальних імперій
Ш. Монтеск”є, багато речей керують людьми: клімат, релігія, закони, приклади минулого, нрави, звичаї - як результат всього цього складається дух народу

ЄВРОПЕЙСЬКА НАУКА
І.Г.Гердер І. Кант, Г.Гегель, Д.Юм,
поява у 1859 році - Журналу психології народів і мовознавства, засновниками якого стали М. Лацарус (1824-1903) і Г. Штейнталь (1823-1893)
Г.Лебон, вивчення
великих груп – рас,
народів, їх душевного
складу і впливу на
цивілізацію і історію.
Г.Лебон,

етнопсихологію розумів як культурно-історичну психологію, вчення про соціальну основу вищої ментальної діяльності
В. Вундт

Культура-і особистість
Американський варіант етнопсихології.
Заснував Ф.Боас в 1920-х роках, дослідники Р. Бенедикт, М. Мід, М. Спіро ті ін.
Психологізований напрям(вчення З. Фрейда, К. Хорні, Е. Фромма, А. Маслоу)
з 60-х – психологічна антропологія: теорія культурного релятивізму, неофрейдизм

Розвиток вітчизняної етнопсихології
фрагменти етнопсихологічної інформації у формі житейського досвіду, розмитих донаукових знань та безсмертних витворів мистецтва.
два напрями громадської думки в Росії – західники і слов'янофіли.
1847 року відділення Російського географічного товариства вивчали етноскладову російського суспільства
К.Д.Кавелін: інтегрувати етнопсихологію і склад психології
І.М.Сєченов заперечував.

Радянський період
Перший викладач
етнопсихології, автор
“Вступу до етнічної психології”
Шпет Г.Г., нар. у Києві.
Гумільов Л.М. автор оригінальної
гіпотези про роль особливого
космічного випромінювання
і пасіонарного поштовху.
На цій основі вибудовує
пасіонарну теорію етногенезу,
виходячи з якої пояснює
закономірності і послідовність
розвитку етносів

Етнопсихологія в Україні
Погляди вітчизняних вчених були звернені в першу чергу на власний етнос, його історію, світогляд, обряди, традиції, суспільний устрій, родинні взаємини, ставлення до дітей, стариків, жінок.
Етнопсихологія визначила свій предмет, методологію, окреслила коло проблем. Поступово формується її понятійний і методичний апарат, проводяться етнопсихологічні дослідження різних груп населення України, виявляються непрості проблеми міжетнічного спілкування.
Останні роки відзначені стрімким зростанням кола публікацій, видано спеціалізовані збірники та посібники, етнопсихологію вивчають у вузах.
М.Пірен,

5. Сучасні напрями етнопсихології.
Етнопсихологія – наука відносно молода, її розвиток – сучасне осмислення:
Проблем етносу, його різновидностей, етногенезу;
Загального і специфічного в проблемах етнічної самосвідомості, ментальності, етнічних стереотипів і диспозицій;
Особливостей психічного складу етнічних спільнот, національного характеру;

Коло проблем етнопсихології
Проблеми міжетнічного спілкування, попередження появи етноцентризму, шовінізму;
Причини виникнення, розвитку, способів розв»язання міжетнічних конфліктів;
Можливості методологічного та інструментального забезпечення етнопсихологічних досліджень;
Проблеми етнічної соціалізації особистості, ролі впливу різних факторів на цей процес.
Ось далеко не повне коло наукових інтересів етнопсихології. Вони неоднозначні, пріоритети тих, чи інших проблем, пов»язані зі станом суспільних і національно-психологічних процесів, можуть змінюватися, наповнюватися новим змістом, можуть виникати нові потреби і нові проблеми, що стимулюють, відповідні аспекти досліджень.