Україна в роки ІІ світової війни

Становище після 1 Світової війни
Після І світової війни з’явилося багато принижених народів, які прагнули здобути незалежність.
З’явилися такі діячі, зуміли повести за собою народні маси та обіцяли краще майбутнє

Головним розпалювачем війни був
Адольф Гітлер
прийшов до влади в 1933р. В Німеччиніта проголосив себе фюрером —
вождем німців
Він намагався внести розкол між країнами світу та поодинці їх підкорити (першими стали Австрія та Чехословаччина)

Під час загарбання Чехословаччини союзниками Німеччини були Угорщина та Польща, яким А. Гітлер обіцяв віддати частини підкореної країни. Зокрема, Угорщина мала отримати Закарпаття. Проте під час захоплення цієї території угорська армія долала збройний опір українців, які не бажали йти в нове ярмо. Занепад Чехословаччини дав змогу українцям Закарпаття активно взятися за розбудову власної держави, хоч і на невеликому клаптику української землі. 15 березня 1939 р. було проголошено незалежну Карпатську Україну зі столицею в місті Хуст. Президентом було обрано Августина Волошина. Молода держава одразу зазнала нападу з боку Угорщини. Армія Карпатської України, яка називалася Карпатська Січ, вступила в нерівний бій. Найзапекліша битва відбулася на Красному полі під Хустом, де січовики кілька днів стримували наступ угорців. Хоча держава загинула, українці ще раз довели, що вони боротимуться за свою державу.

А. Волошин проголошує незалежність Карпатської України. 15 березня 1939 р.
Меморіал на Красному полі (Закарпатська область).

Загарбницькі плани могли наразитися на сильний опір.
У такій ситуації 23 серпня 1939 р. А. Гітлер і Й. Сталін, два диктатори, що прагнули світового панування, уклали між собою Пакт про ненапад і таємну угоду про поділ Європи між собою

1 вересня 1939 р. Німеччина здійснила напад на Польщу. Почалася Друга світова війна. До неї згодом було втягнуто майже всі країни світу. Війна тривала шість років і забрала життя понад 50 мільйонів осіб

Виконуючи таємні домовленості, 17 вересня 1939 р. Червона армія теж вчинила напад на Польщу, оголосивши, що здійснює «визвольний похід» для порятунку українців і білорусів від іноземного поневолення. Більшість населення Західної України спочатку позитивно сприймала прихід Червоної армії. Народні Збори у Львові підтримали рішення про приєднання Західної України до СРСР і входження до складу УРСР. Так під владою Й. Сталіна опинилися майже всі українські землі. Проте об’єднання українських земель не принесло Україні омріяної свободи. На приєднаних землях були запроваджені ті самі порядки, які вже існували в Наддніпрянській Україні.

Після захоплення Польщі А. Гітлер підкорив Данію, Норвегію, Бельгію, Нідерланди, Францію, Югославію, Грецію. Й. Сталін приєднав до Радянського Союзу Естонію, Литву, Латвію. Він відібрав у Румунії Бессарабію і Північну Буковину, що були населені молдаванами й українцями, проте не зміг підкорити Фінляндію.

Поділ Європи, що відбувся, не влаштовував жодного з диктаторів. Кожен прагнув одноосібного панування у світі, тому війна між ними була неминучою.
22 червня 1941 р. Німеччина здійснила напад на СРСР. Розпочалася німецько-радянська війна.

Провідники українського національно-визвольного руху почали вірити в можливість відродження незалежної України. Спершу свої надії вони покладали на Німеччину.
30 червня 1941 р., скориставшись захопленням німецькими військами Львова, члени Організації українських націоналістів (ОУН) на чолі зі С. Бандерою проголосили Акт відновлення Української держави. Проте нацистській Німеччині не потрібна була незалежна Україна. Українські діячі зазнали переслідувань: їх заарештовували, кидали до в’язниць і таборів, убивали. Ці події остаточно переконали українців, що вибороти незалежність можна лише власними силами.
Нацисти безсоромно грабували Україну. Усіх, хто виявляв найменшу непокору, страчували. У планах нацистів було цілковите знищення народів, що населяли Україну, і перетворення цих земель на «життєвий простір» для німців.

До 22 липня 1942р. Відбулося повне загарбнення України німцями. Встановився окупаційний режим. Жорстока політика загарбників спонукала населення України до опору. Хто міг тримати зброю, ставав до боротьби. Інші чинили духовний опір. Так сформувався рух Опору. У відповідь окупанти спалювали цілі села, знищували міста. 1—2 березня 1943 р. нацисти знищили місто Корюківка на Чернігівщині разом із 7 тисячами його жителів.
У липні 1943 р. така доля спіткала й село Копище на Поліссі.
Живцем згоріло приблизно 3 тисячі осіб, зокрема понад 1,2 тисячі дітей. У такий спосіб було знищено понад 600 сіл.

Першими підлягали знищенню євреї та роми, а згодом й інші народи. Символом убивства мирного населення в Україні став Бабин Яр у Києві. Тут було розстріляно понад 100 тисяч мирних громадян, переважно євреїв. Такі «бабині яри» існували в багатьох містах України. Геноцид єврейського народу
у роки Другої світової війни
отримав назву Голокост.
Центральний монумент меморіального комплексу Бабин Яр у Києві.

В Україні існувало два напрями руху Опору
радянський, який виступав за відновлення радянської влади
найбільшого розмаху набув на півночі й сході України. У лісах Чернігівщини, Сумщини, Київщини сформувалися великі партизанські з’єднання, які завдавали відчутних ударів по ворогу.
Партизани — тут: члени добровільних збройних загонів, які вели боротьбу проти нацистських окупантів.
Найвідомішими партизанськими командирами були
С. Ковпак, О. Сабуров,
О. Федоров та інші.
націоналістичний, який боровся за незалежність України проти всіх поневолювачів
14 жовтня 1942 р.* у лісах Полісся була створена Українська повстанська армія (УПА). Вона вела боротьбу як проти Німеччини, так і проти сталінського режиму, що почав відновлюватися в Україні з 1943 р. У 1944 р. УПА налічувала приблизно 100 тисяч бійців. Вона звільнила від окупантів значні
райони на
Правобережжі,
ЇВолині та
в Галичині.
Сидір Ковпак
Роман Шухевич — командир УПА.

У грудні 1942р. Починається звільнення України (лівобережна частина)
Найжорстокіші бої відбувалися під час форсування Дніпра й звільнення Київа (6 листопада 1943р.)
28 жовтня 1944 р.
Україна в межах
сучасних кордонів була
звільнена від нацистів.
Плакат 1944 р. Художник В. Литвиненко.

Проте війна тривала. Українці у складі радянської армії взяли участь у визволенні від нацистів країн Європи: Польщі, Угорщини, Румунії, Югославії, Чехословаччини, Австрії, Німеччини.
2 травня 1945 р. радянські воїни підняли Прапор Перемоги над Берліном.
8—9 травня припинилися бойові дії в Європі. Саме ці дні відзначають як День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом.
Однак фактично Друга світова війна завершилася 2 вересня 1945 р., коли було розгромлено союзника Німеччини Японію.

Символ пам'яті про загиблих на війні.

Наслідки війни для України
- Людські жертви
на фронтах загинуло 3 мільйони українців, 4,5 мільйона було вбито під час окупації. 2,2 мільйона осіб було вивезено на примусові роботи до Німеччини. Із них додому повернулося лише 800 тисяч осіб.
- Зруйнована інфраструктура
Було зруйновано 714 міст і містечок та 28 тисяч сіл, 10 мільйонів осіб залишилися без даху над головою. Майже всі промислові підприємства лежали в руїнах.
- Україна стала однією із засновниць Організації Об’єднаних Націй (ООН). Сьогодні ця організація об’єднує всі країни світу.

Проте перемога над Німеччиною не принесла миру на українську землю. Збройна боротьба тривала.
УПА продовжила боротьбу проти сталінського режиму в Україні. Вона спиралася на ту частину населення Західної України, яка вже відчула на собі утиски цієї влади.
Повстанцям УПА також довелося вести боротьбу й проти відновленої Польської держави, яка отримала під свою владу деякі українські землі. Це протистояння тривало аж до середини 1950-х рр. І хоча воно завершилося поразкою, своєю боротьбою УПА не дала укорінятися комуністичній владі.

1945 — 1953рр. –
Період відбудови України
- відбудова господарства
- розвиток кльтури
- об’єднання українських земель у складі однієї держави — СРСР
- Зростання міжнародного авторитету України у світі: з 1945р. Україна — член ООН

Завершилось формування території сучасної України
1939р. - Включення Західної України до УРСР (раніше належала Польщі)
1940р. - Приєднання до УРСР Північної Буковини і частини Бесарабії (раніше належала Румунії)
1945р. -Приєднання до УРСР Закарпаття (раніше належала Чехословаччині)
1954р. - Приєднання до УРСР Криму (раніше належав Росії)