Т.Г. Шевченко. Знаходження у пана

Як Шевченко до пана попав
1823 року померла мати Тараса. Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. З того часу в родині точилися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми.
Після смерті батька мачуха вижила пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у кирилівського дяка-п’яниці Петра Богорського. У 1829 році Тарас став служником-козачком пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Петербурга.

У 1832 році пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяева(здібності до малярства виявилися в Тараса дуже рано: ще змалку крейда й вуглинка були для нього неабиякою радістю, а прагнучи стати художником, хлопець побував у трьох церковних малярів.Проте жоден з них не виявив у хлопця таланту).Хоч від жорстокого маляра Тарасові не раз діставалося, але він терпів знущання задля омріяного мистецтва.

Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні. Подробиці цієї подорожі маловідомі.
Проте,Шевченко міг бути очевидцем Польського повстання 1830 року.З цих часів зберігся Тарасовий малюнок “Погруддя Жiнки” ,який свідчить про майже професійне володіння олівцем.

Павло Васильович Енгельгардт (1798–1849) — росiйський дворянин і офіцер швейцарського походження, представник розгалуженого роду Ендельгардтiв.

Енгельгардти — нiмецький балтiйський шляхетський рід. Піддані Речi Посполитої. рід у Московському царствi і Росыйськый Iмперiї. З 1854 року — російська гілка роду отримала титул баронів.
Герб Енгельгардтів
Герб баронів Енгельгардтів
Енгельгардти входили до четвірки найбагатших родин України. Павло Васильович успадкував від батька більше трьох мільйонів грошима та й ще тільки на Київщині 18000 кріпаків.