Архітектура 1970-1980 років

Першочерговим завданням у цей період стало зведення житла, потреба в якому була дуже нагальною. Архітектори і будівельники шукали оптимальних шляхів до розв'язання цієї проблеми.
Архітектуру в цей період позначали, особливо в масових забудовах, стандартизація, уніфікація, а часто й відвертий примітивізм.
Внаслідок ігнорування принципу неповторності було втрачено національну своєрідність архітектури.

У 70-х рр. прийшла тема пластичної глухої поверхні, яку вперше застосовано в арх-рі житлових будинків.
вул. Героїв Сталінграда в Харкові (1972–75, арх. І. Креслер, П. Чечельницький, інж. П. Фастовець).
Разом із зодчими над створенням архіт. середовища нових житл. р-нів дедалі частіше працюють художники-монументалісти (житл. р-н Виноградар у Києві, 1974–84; арх. Е. Більський, художники О. Миловзоров, Л. Муравйова, Л. Шатух).

Серед громадських споруд 70-х років художньо вирізняються Палац культури "Україна" (1970, архітектор Є. Маринченко та ін.) та Будинок інституту технічної інформації (1971, архітектори Л. Новиков, Ю. Броєв) у Києві.

В середині 1970-х років робляться спроби налагодити монолітне будівництво, у Одесі місцевим Діпромістом була створена Т-подібна секція, варіанти блокування яких дозволяли створювати різні за виглядом споруди.
Створюються музеї народної архітектури і побуту. Нині їх в Україні п'ять — у Києві, Львові, Ужгороді, Переяславі-Хмельницькому, Чернівцях.

В середині 1980-х років у радянському союзі з'явилася нова концепція проєктування, де найменшою одиницею була не панель, а блок-квартира, вона отримала назву Адресан проєктно-виробнича система АПВС. Вона дозволила скоротити номенклатуру виробів та забезпечити більш гнучке проєктування.

Розвиток туризму, інтенсифікація вироб-ва та активізація громад. діяльності вимагали буд-ва готелів різного класу. Розміщені в центрах міст, вони відіграють значну роль у формуванні архіт. ансамблів, іноді й визначають їхні обриси: «Київ» у Києві (1968–73, арх. І. Іванов, В. Єлизаров, М. Кучеренко, Г. Дурново, Р. Гупало, інж. А. Ігнатенко, В. Кузяків, В. Слобода, І. Лебедич) та інші.

Визначними архітектурними спорудами 70—80-х років стали:
Палац «Україна» (архітектор Є. Маринченко та ін.)
Музично-драматичні театри в Сімферополі (архітектори С. Афзаметдінова і В. Юдін)