Держава як інститут політичної системи. Тема 7

ПЛАН:
1. Особливості держави як політичної організації.
2. Форми державного правління.
3. Форми державного устрою.

Теорії походження держави:
Теологічна теорія (представники – ідеологи релігій Стародавнього Сходу, католицької церкви, ісламу).
Патріархальна теорія (представники – Аристотель, Конфуцій).
Договірна теорія походження держави (представники – Дж. Локк, Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо та ін.).
Соціально-економічна теорія (представники – Платон, К.Маркс, Ф.Енгельс, В.Ленін).
Органічна теорія (представники – Т.Спенсер).
Психологічна теорія (представники – Л. Петражицький, Дж. Фрезер).
Теорією завоювання (насильства) (представники – Л.Гумплович, К.Каутський).

Ознаки держави:
Наявність особливої публічної влади.
Територіальна організація населення.
Організація суспільного життя на основі права.
Державний суверенітет.
Моральне право на стягнення податків і зборів з населення.

Держава – це універсальна політична організація, що здійснює владу в інтересах людей на даній території, і регулює їхні взаємини за допомогою правових норм.

Функції держави
внутрішні
Політична
Економічна
Соціальна
Правова
Освітня
Культурно-виховна
зовнішні
Оборона країни
Взаємовигідне
співробітництво

Форма правління – це спосіб організації верховної державної влади, принципи взаємин її органів, ступінь участі населення в їхньому формуванні.

Верховною державною владою є: глава держави (монарх або президент), законодавчий орган (парламент), виконавчий орган (уряд).
Залежно від позиції глави держави прийнято розрізняти дві основні форми правління – монархію й республіку.

Монархія – це форма правління, при якій влада повністю або частково зосереджена в руках одноособового глави держави – монарха (короля, царя, шаха, імператора й т.д.).
Ознаки монархії:
вища влада (влада монарха) передається у спадщину;
здійснюється безстроково;
не залежить від волі виборців.
Розрізняють монархію абсолютну й конституційну.

Конституційна монархія умовно підрозділяється на дуалістичну й парламентську.

Республіка – це форма правління, при якій верховна державна влада здійснюється виборними органами, що обираються населенням на певний термін.
Ознаки республіки:
виборність влади;
виборність на певний термін;
залежність влади від волі виборців.
Залежно від того, хто формує уряд, кому він підзвітний і підконтрольний, республіки поділяються на президентські, парламентські й змішані.

Характерні риси
республіканської форми державного правління

ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ
монархія
абсолютна
конституційна
дуалістична
парламентська
республіка
президентська
змішана
парламентська

Способи обєднання населення на території, зв'язок громадян через політичні й територіальні утворення з державою тлумачить поняття форма державного устрою.

Держави за формами свого устрою діляться на унітарні й федеративні. Союз між декількома суверенними державами, які зберігають незалежність, називається конфедерацією.

Унітарна держава – це проста, єдина держава, частини якої є адміністративно-територіальними одиницями й не мають ознак державного суверенітету.
Федеративна держава – це складна, союзна держава, частини якої є державними утвореннями й мають певну політичну самостійність та інші ознаки державності.
Конфедерація – це союз декількох суверенних держав, що об’єднуються для проведення єдиної політики в певних цілях.

Порівняльна характеристика ознак унітарної, федеративної
держави й конфедерації