Культура Украины 14 века

Мета і завдання
Ознайомитися з соціально-політичною та культурною ситуацією в українських землях в XIV –
I пол. XVII ст.
Розкрити сутність ренесансно-реформаційних ідей та показати їх поширення в Україні.
Охарактеризувати особливості архітектури та познайомитися з її досягненнями.
Ознайомитися з розвитком освіти, книгодрукування та літератури в цей період.
Розкрити особливості культури українського козацтва.

План
1. Соціально-політична та культурна ситуація на українських землях.
2. Ренесансно-реформаційні ідеї в українській культурі.
3. Архітектура та мистецтво.
4. Освіта, книгодрукування, література.
5. Культура українського козацтва.

Соціально-політична та культурна ситуація
XIV - середина XVII ст. включає в себе два історичні етапи української культури:
1. подолання наслідків навали монголо-татарських орд, відновлення міської цивілізації в Подніпров'ї, початок колонізації південноукраїнських степів.
2.концентрація основної частини українських земель у складі Речі Посполитої, наростання загрози колонізації та асиміляції України Польщею.
Історія української культури

Соціально-політична та культурна ситуація
Факторами культурного розвитку України в XV - XVI ст. були:
1. Ліквідація українських удільних князівств, утвердження в Україні чужоземної влади.
2.Відновлення Київської митрополії як центру управління православної церкви України та Білої Русі. Розмежування православної церкви України і Білорусі з Московською митрополією - центром православної церкви Росії.
3.Вплив падіння Візантії, зростання турецької агресії проти країн Східної та Центральної Європи.
4. Епохальні зрушення в культурі Західної Європи: Відродження, Реформація і контрреформація.

Соціально-політична та культурна ситуація
У XIV - XV ст. кордони розподілу України між низкою держав (Польща, Литва, Московська Русь та Угорщина) залишалися майже незмінними. Виняток становить Чернігівщина, втрачена Литвою в ході війн з Московською державою.

Соціально-політична та культурна ситуація
Істотні зміни відбувалися в соціальному становищі окремих станів. Продовжувалося формування шляхти, як замкненої корпорації, основною політичною перевагою якої було привілейоване землеволодіння.

Соціально-політична та культурна ситуація
На рубежі XV-XVI ст. вперше заявляє про себе українське козацтво.
Поступово козацтво стає головною захисною силою України від турецько-татарських нападів.
До середини XVI ст. козаки освоюють пониззя Дніпра, де трохи пізніше виникає історичний центр українського козацтва - Запорізька Січ.

Соціально-політична та культурна ситуація
Православна церква України та Білорусі − головна опора збереження та розвитку національної культури - в XVI-перш. пол. XVII ст. була ослаблена відсутністю державної опіки
У православ'ї існували сили, які прагнули до посилення церковних структур. У 1509-1510 р. митрополит Йосип II Солтан скликав церковний собор у столиці Великого князівства Литовського Вільно

Ренесансно-реформаційні ідеї в українській культурі
Реформація – антикатолицький рух за переоблаштування церкви;
У XVI ст. країни Європи були охоплені Реформацією. Її учасники виступали:
-Проти надмірного втручання церкви в усі сфери життя;
-За зменшення впливу церкви та духовенства;
-За здешевлення церкви і спрощення церковних служб.

Ренесансно-реформаційні ідеї в українській культурі
Унаслідок виник Протестантизм – третій напрямок у християнській релігії(після православ'я та католицизму).
Реформація знайшла відгук в діяльності братств, що були засновані у Львові(1586 р.),Рогатині, Галичині, Вінниці, Лубнах, Києві(1615 р.),Луцьку та інших містах.

Ренесансно-реформаційні ідеї в українській культурі
У XVI-XVII ст. ідеї Ренесансу виявлялися в містобудуванні, архітектурі та живописі. Під впливом Відродження побудовані міста-фортеці Броди, Жолква, Бережани, Меджибож, Тернопіль та інші.

Ренесансно-реформаційні ідеї в українській культурі
Регулярне міське планування характерне для забудови Львова та Кам'янця-Подільського.

Ренесансно-реформаційні ідеї в українській культурі
Оновлений у другій половині XVI ст. середньовічний замок в м. Острозі.
У другій половині XVI ст. перебудовується Кам'янець-Подільська фортеця.

Ренесансно-реформаційні ідеї в українській культурі
«Чорна кам'яниця» у Львові (архітектор П. Римлянин).
А архітектор П. Барбон будує вежу Корнякта.

Ренесансно-реформаційні ідеї в українській культурі
Протягом XVI ст. помітно зростає кількість українців, які навчалися в західноєвропейських університетах.
Наприклад, у списках Краківського університету значаться понад ста імен вихідців з руських земель.
Зустрічаються імена русичів і у списках студентів та випускників Празького університету, а також в ряді навчальних закладів Італії, Німеччини та Франції.

Ренесансно-реформаційні ідеї в українській культурі
Юрій Дрогобич або Ю.Котермак (1450-1494) навчався у Краківському та Болонському університетах. Досягнувши ступеня доктора філософії та медицини, кілька років викладав у Болонському університеті астрономію, був ректором медиків та студентів вільних мистецтв..

Ренесансно-реформаційні ідеї в українській культурі
Станіслав Оріховський народився в 1513 р. у с. Ораховці біля Перемишля в шляхетській польсько-українській родині. Навчався у Краківському, Віденському, Віттенберзькому, Падуанському та Болонському університетах.

Київський замок на Замковій горі над Подолом (згорів у XVII ст.).
Архітектура і мистецтво
У XIV-XV ст. провідним напрямом української архітектури стає оборонне будівництво.
Хотинська фортеця

Архітектура і мистецтво
У першій половині XVII ст. костьольне будівництво стало чинником наступу католицизму на православну віру. Були споруджені Успенський собор у Язлівці, костьол Різдва Богородиці у Бережанах, костьол бернардинів у Збаражі, розпочато будівництво костьолу Івана Предтечі в Києві. Під час Визвольної війни частина культових католицьких будівель була знищена народом, що повстав.

Архітектура і мистецтво
У XV-XVII ст. помітним явищем українського живопису були іконопис та написання портретів.
«Битва під Клушино» із зібрання м. Жолкви. Можливо, автором картини є Симон Богушевич, львів'янин вірменського походження.

Освіта, книгодрукування, література
З другої половини XVI ст. українська культура вступає в період гострої боротьби за своє існування. У цій боротьбі організацією українського міщанства стали братства - православні релігійні об'єднання.

Освіта, книгодрукування, література
Виник новий напрям літератури – полемічний . Полемічна література - унікальне явище української культури. Її розвиток в кінці XVI-першій третині XVII ст. прискорив розвиток української літературної мови, збагатив її зразками розмовної мови, підвищив риторичну майстерність письменників. В Острозі Христофором Філалетом було написано фундаментальний богословський трактат «Апокрисис».

Освіта, книгодрукування, література
Полеміст Мелетій Смотрицький написав перший підручник з вітчизняної філології - «Граматику», що десятки разів видавалася у XVII і XVIII століттях.
Непримиренним ворогом католицизму проявив себе афонський чернець Іван Вишенський.

Освіта, книгодрукування, література
Першою школою нового типу стала Острозька (1578 р.). До її програми поряд з церковнослов'янською і грецькою мовами входили вивчення латини, діалектики, риторики, музики, арифметики, геометрії та астрономії.
Києво-Могилянський колегіум.

Освіта, книгодрукування, література
Перший українсько-білоруський друкар Ф. Скорина працював у Празі в першій чверті XVI ст.

Освіта, книгодрукування, література
У другій половині XVI ст. спільними зусиллями типографів І. Федорова і П. Мстиславця та магнатів Хоткевича і Острозького були створені друкарні в Заблудові, Острозі, Львові. Основна продукція друкарень І. Федорова - богослужбові книги «Апостол» і «Часослов». У 1578 р. був надрукований «Буквар», у 1581 р. - «Острозька Біблія». Після смерті І. Федорова в 1583 р. його справу продовжило Львівське братство.

Освіта, книгодрукування, література
“Апостол” у 1574р.
“Буквар”-1578р.
“Острозька Біблія” 1581

Культура українського козацтва
Історичні джерела говорять, в основному, про військово-політичну діяльність козацтва, взаєминах з державою. Фольклор дає ідеалізований і гіперболізований образ козака та Запорізької Січі.

Культура українського козацтва
Елементи нелігітимності, таємного чоловічого братства створили чимало легенд та міфів про козацтво, наприклад, уявлення про козаків - характерників, наділених надприродною силою.

Культура українського козацтва
Політичний та соціальний устрій Війська Запорізького ґрунтувався на принципі прямої демократії, верховенства загальної волі при вирішенні всіх питань.

Культура українського козацтва
Поступово в козацькому середовищі встановилися відносини лицарської честі, військового товариства, взаємовиручки.

Культура українського козацтва
В народній творчості образ рядового козака став головним в історичних піснях (думах) українського народу. Дума «Івась Коновченко, Вдовиченко» своїм змістом закликала селян та міську бідноту в козацькі ряди, до ратних подвигів у боротьбі із загарбниками.

Культура українського козацтва
Думи виконували морально-етичну та виховну функції. Лейтмотивом думи про Самійла Кішку є ідея суворого покарання за зраду.

Культура українського козацтва
Дума про козака Байду містить у собі узагальнений образ народного героя. Головна її риса - високе патріотичне звучання, апофіоз мужності воїна-героя, який відмовився служити ворогові заради збереження життя.