Механізований взвод в основних видах бою. Тема 3. Марш підрозділів. Заняття 17

2
Література
1. Бойовий статут Сухопутних Військ. Частина II. Батальйон, рота.
Досвід ООС /інформаційно-довідкові матеріали, Київ.

3
Питання лекції
1. Рота (батальйон) на марші.
2. Похідний порядок батальйону (роти).
3. Похідна охорона
4. Порядок і зміст роботи командира роти по організації маршу.
5. Перевезення підрозділів

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ
Досвід другої світової війни показав, що біля 40% часу бойових дій загальновійськових з'єднань припадало на пересування маршем.
5

5
МАРШ
Марш - організоване пересування військ у колонах дорогами і колонними шляхами з метою виходу в призначений район або на визначений рубіж у встановлений час у повному складі й у готовності до виконання бойового завдання.
Марш є основним способом пересування батальйону (роти).

6
МАРШОВІ МОЖЛИВОСТІ
Середня швидкість руху.
- змішаних і танкових колон — 20–25 км/год,
- автомобільних колон — 25—30 км/год.
У разі здійснення маршу в горах, лісисто-болотистій місцевості, взимку та інших несприятливих умовах середня швидкість руху може.
- в пішому порядку — 4—5 км/год,
- взимку на лижах – 5 – 7 км/год.
Середня швидкість витягування колони з району розташування до вихідного пункту (рубежу) та втягування в район зосередження - 10-15 км/год.

7
МАРШОВІ МОЖЛИВОСТІ
Добовий перехід – відстань, що долається підрозділами за добу при здійснені маршу.
Добовий перехід може бути:
для змішаних і танкових колон – до 250 км;
автомобільних колон – до 300 км;
добового переходу, який здійснюється в несприятливих умовах, – до 150- 200 км, а іноді й менше.
Час руху, в залежності від умов здійснення маршу, може складати 10-12 годин на добу, а в несприятливих умовах і менше.

8
МАРШОВІ МОЖЛИВОСТІ
Дистанції між підрозділами і машинами в колоні призначають залежно від швидкості руху та умов видимості (у звичайних умовах 25–50 м).
У разі пересування на відкритій місцевості, в складних умовах, в умовах обмеженої видимості, по дорогах, які мають стрімкі підйоми, спуски та повороти, а також при пересуванні з підвищеною швидкістю дистанції збільшуються і можуть бути 100–150 м.

9
МАРШ
Батальйону (роті) для здійснення маршу призначається: маршрут руху, в окремих випадках батальйону може бути призначено декілька маршрутів або смуга висування; вихідний пункт (рубіж), пункти (рубежі) регулювання і час їх проходження; місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку а під час здійснення маршу в умовах передбачення зустрічі з противником і вступу з ним у бій – рубіж ймовірної зустрічі з противником.
Вихідний пункт для батальйону (роти) призначають на відстані 5-10 (2-3) км. від району розташування.
Пункти регулювання призначають через кожні 3—4 години руху.

10
МАРШ
Привали і денний (нічний) відпочинок призначають для перевірки стану озброєння і техніки, їх технічного обслуговування, приймання їжі та відпочинку особового складу.
Привали призначають
- через 3—4 години руху тривалістю до 1 години;
- один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу;
- денний (нічний) відпочинок – наприкінці кожного
добового переходу;
- через кожні 3-5 діб здійснення маршу – добовий відпочинок.
Для піших колон привали призначають тривалістю 10 хв. через кожні 50 хв. руху.

Райони та пункти, що призначаються під час
здійснення маршу
Район денного (нічного) відпочинку
Вихідний пункт
Привал
до 1 год.
Привал
до 2 год.
Пункт регулювання №2
Пункт регулювання №1
3-4 год.
3-4 год.
Вихідний район
11
2-3 км
G
G
G
G
S
S
S
S
S
S
S
S
G
G

Похідний порядок роти на марші, яка діє
в головній похідній заставі (варіант)
двід
ГД
до 1 км
3-5 км
0.6- 1.1 км
1мв, зрвід, птвід,
ісвід, від. РХР
тв
зрв
(без зрвід)
мв
мв
мінбатр
двід
25-50 м
Головні сили
Тилова похідна охорона
Головна похідна охорона
12
(-)
(-)

Похідний порядок батальйону (роти) будується: в передбаченні зустрічі з противником і вступу в бій – виходячи із замислу майбутнього бою; поза загрозою зіткнення з противником – з урахуванням зручності руху та маскування від його засобів розвідки. Він включає похідну охорону і колону основних сил, а в батальйоні, крім того, – підрозділи тилового і технічного забезпечення.
У всіх випадках побудова похідного порядку повинна забезпечити високу швидкість руху, найменше напруження сил особового складу і збереження бойової техніки, можливість відбиття раптового нападу противник з засідки, а також захист від ЗМУ, ВТЗ і маскування від технічних засобів розвідки противника.

Доданий механізованому батальйону (роті) танковий підрозділ може пересуватись у голові колони, а доданий танковому батальйону (роті) механізований підрозділ розподілятися між танковими ротами (взводами) і пересуватись в їх похідних порядках за танками або призначається в похідну охорону.
Штатна і додана артилерія, може здійснювати марш у голові колони основних сил батальйону за КСП в готовності підтримати вогнем дії ГПЗ (ГД) або прямувати за бойовими підрозділами батальйону.
Засоби ППО пересуваються в голові колони основних сил або рівномірно розподіляються в колонах механізованих (танкових) підрозділів і ведуть безперервну розвідку та оповіщення про дії повітряного противника. Частина з них пересувається з ГПЗ (ГД).

Протитанковий і гранатометний підрозділи прямують за ГПЗ або за головною ротою основних сил батальйону.
У передбаченні зустрічі з противником і вступу в бій від батальйону, який діє у передовому загоні (авангарді) або у голові колони основних сил, може висилатися розвідувальний дозор. Якщо розвідувальний дозор не висилається завчасно, то підрозділ, призначений для цього, здійснює марш у голові колони основних сил батальйону за КСП.

Підрозділи тилового і технічного забезпечення висуваються за колоною його основних сил. Залежно від умов обстановки і місцевості з метою збільшення швидкості пересування вони можуть здійснювати марш за окремим маршрутом руху, а також за рішенням старшого командира включатися до складу колони підрозділів тилового і технічного забезпечення старшого командира і приєднуватися до батальйону на привалах (у районах відпочинку). МПБ прямує з підрозділами тилового і технічного забезпечення, а в передбаченні вступу у бій – за підрозділами, призначеними для дій у першому ешелоні.

В батальйоні організовується технічне замикання колони, до складу якого виділяються евакуаційні і ремонтні засоби, транспорт з пальним і МтЗ, а також медичний працівник.
Командир батальйону, в залежності від обстановки, висувається в голові колони основних сил батальйону або в її складі, командир роти – як правило в голові колони роти. Звіряючи по карті маршрут руху, командир батальйону (роти) відслідковує обстановку і керує діями розвідки, похідної охорони та підтримує встановлений порядок здійснення маршу.

В будь-яких умовах здійснення маршу створюється похідна охорона, склад і завдання якої визначається рішенням командира батальйону (роти).
Похідна охорона повинна забезпечити безперешкодний рух основних сил батальйону (роти), унеможливити раптовий напад на них наземного противника і проникнення наземної розвідки та ДРГ, а також забезпечити вигідні умови для вступу в бій.

Для охорони колони батальйону, яка прямує в передовому загоні або авангарді, у напрямку руху на відстань 5-10 км висилається ГПЗ в складі до посиленої роти або взводу; на загрозливі фланги й у тил, за необхідності – БПЗ, ТПЗ в складі до посиленого взводу на відстань до 5 км. ГПЗ силою до роти висилає ГД у складі взводу на відстань 3-5 км, ГПЗ силою до взводу (ГД) – дозорне відділення (танк) на відстань, яка забезпечує спостереження за ним і підтримку вогнем. Якщо марш здійснюється в особливих умовах, похідна охорона висилається на менше, ніж зазвичай віддалення.

Від батальйонів, які здійснюють марш у складі головних сил бригади, зазвичай висилаються головні дозори, а від замикаючого батальйону – і ТПЗ.
За необхідності, на найнебезпечніші ділянки маршруту під час проходження колони для зайняття та утримання вигідних рубежів (пунктів) на них виставляються нерухомі бокові застави або блокпости.
Для огляду місцевості від похідної застави (ГД) в напрямку руху і в сторони флангів може висилатися дозорне відділення (танк) або піший дозор.
В умовах можливого блокування колони цивільними особами у похідну охорону можуть призначатися загони (групи) розблокування зі складу підрозділів ВСП, НГ МВС, МВС.

Одержавши завдання на марш, командир підрозділу під час з'ясування завдання та оцінки обстановки крім звичайних питань вивчає по карті
- маршрут руху; його протяжність та прохідність, умови здійснення маршу;
- місця і час привалів;
- місця, час і порядок дозаправлений техніки, харчування особового складу
- оцінює маршові можливості штатних та приданих підрозділів;
- визначає допустимі швидкості руху та розмір дистанції між машинами
- оцінює характер місцевості, умови захисту і маскування в районах привалів,
- визначає обсяг інженерного обладнання районів
- визначає порядок спостере­ження та підтримання зв'язку в ході маршу.
- про дози радіоактивного опромінення особового складу

У задумі на марш командир роти визначає:
- побудову похідного порядку;
- склад, завдання та віддалення похідної охорони;
- швидкість руху по ділянках маршруту та дистанції між машинами;
- порядок від­биття ударів повітряного противника, а в передбаченні вступу в бій з противником, крім того, порядок дій головної похідної застави (головного дозору, дозорних відділень, танків) і головних сил, побудову бойового порядку та вид маневру.

У бойовому наказі на марш командир роти вказує:
Упершому пункті — відомості про противника.
У другому пункті — завдання сусідів.
У третьому пункті — завдання роти, маршрут руху або напрямок дій батальйону в пе­редовому загоні, місце в похідному порядку бригади, полку (батальйону), район зосередження (відпочинку) або рубіж, час прибуття (виходу) в призначений район або на вказаний рубіж і до яких дій бути готовим, ви­хідний пункт, пункт регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, задум на марш.

У четвертому пункті — після слова «нака­зую»,— завдання підрозділам:
головній похідній заставі (головному дозору, дозор­ним відділенням, танкам) —склад, бойове завдання, час проходження вихідного пункту та пунктів регулювання і порядок доповіді про обстановку;
механізованим ротам (взводам) —засоби посилення, завдання, місце в похідній колоні, порядок відкриття та ведення вогню по повітряних цілях, а під час здійснення маршу в передбаченні вступу в бій з противником і порядок дій;
підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам — завдання на марш і під час вступу в бій з противником, місце в похідній колоні та в бойовому порядку;
зенітному підрозділу — завдання щодо прикриття під­розділів під час руху, на привалах, в місцях відпочинку і в районі зосередження, місце в похідній колоні, черго­ві підрозділи (засоби) та їх стартові (вогневі) позиції, час і ступені готовності;
іншим підрозділам батальйону і підрозділам поси­лення — місце в похідній колоні та завдання, до вико­нання яких бути готовими.

У п'ятому пункті — місця та порядок дозаправ­лений техніки пальним в ході маршу, а в передбаченні вступу в бій, крім того, витрати боєприпасів та пального на виконання аавдання.
У шостому пункті — час готовності до маршу.
У сьомому пункті — порядок спостереження і зв'язку в ході маршу, місце командно-спостережного пункту командира батальйону (роти) в колоні та за­ступників.

Перевезення залізничним транспортом
Район очікування
3 – 5 км.
Район збору
3 – 5 км.
Особовий склад перевозиться у чотиривісних критих вагонах.
Норма навантаження — 64—72 чол.,
а за однодобового перевезення — до 100 чол.
Військовим ешелоном вважається поїзд,
який має 20 вагонів і більше (у двовісному численні).
Станція навантаження
Станція
вивантаження
У кожному військовому ешелоні наказом командира
військової частини призначається начальник
військового ешелону, його заступник, помічник з
постачання, начальник зв'язку, лікар (фельдшер).
Для несення внутрішньої та вартової служб
призначається добовий наряд. На весь шлях прямування з
особовим складом у кожному вагоні призначається старший
по вагону з числа молодших офіцерів або сержантів,
а в зимовий час й істопники з осіб
рядового складу.
14

15
ПЕРЕВЕЗЕННЯ (робота командира батальйону (роти))
Перевезення залізничним
транспортом
віддає вказівки на підготовку до перевезення
Перевезення повітряним
транспортом
Спільно з командиром підрозділу військово-транспортної (армійської) авіації та військовим комендантом аеропорту:
уточнює порядок навантаження (посадки) місця стоянок і бортові номери літаків (вертольотів)
робить розрахунок на перевезення, план навантаження і списки особового складу
проводить рекогносцировку району
очікування, аеродрому, маршрутів
виходу підрозділів до них і до місць
стоянки і ставить завдання підрозділам.
Спільно з військовим комендантом на шляхах сполучення:
уточнює розрахунок на перевезення
складає план навантаження
установлює черговість навантаження (посадки) підрозділів
проводить рекогносцировку району очікування, станції, маршрутів висування підрозділів до них і ставить завдання підрозділам.
визначає черговість, час початку і
закінчення навантаження (посадки) і
виходу підрозділів

Порядок перевезення підрозділів
21

22
Порядок перевезення підрозділів

СПОСОБИ НАВАНТАЖЕННЯ
23
Гусеничної техніки
Колісної техніки
Гусеничної та колісної
техніки на сцеп платформ

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

16
РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ
Розташування на місці – організоване розміщення підрозділів у призначеному районі розташування: вихідному районі, районі зосередження, районі очікування, районі відпочинку та інших.
МЕТА
- завершення заходів щодо приведення в бойову готовність;
- підготовка до бою;
- відновлення боєздатності;
- відпочинок та харчування особового складу;
- поповнення запасів матеріальних засобів;
- обслуговування та відновлення бойової техніки;
- бойове злагодження.
Основні вимоги до району та порядку розташування на місці:
- можливість приховано зайняти його та зручно розташувати в ньому підрозділи;
- здійснення ретельного маскування техніки, особового складу;
- забезпечення необхідного розосередження та максимального укриття підрозділів
від ураження сучасними бойовими засобами;
- створення сприятливих умов для виконання в даному районі намічених заходів;
- зручність для організованого початку наступних дій;
- сприятливі умови в санітарно-епідеміологічному відношенні.

Розташування роти на місці
300-400 м
300-400 м
Район розташування
батальйону – до 10 км2 роти – до 1,5-2 км2
17
G
G
G
G
G
G

Перевезення залізничним транспортом
Район очікування
3 – 5 км.
Район збору
3 – 5 км.
Особовий склад перевозиться у чотиривісних критих вагонах.
Норма навантаження — 64—72 чол.,
а за однодобового перевезення — до 100 чол.
Військовим ешелоном вважається поїзд,
який має 20 вагонів і більше (у двовісному численні).
Станція навантаження
Станція
вивантаження
У кожному військовому ешелоні наказом командира
військової частини призначається начальник
військового ешелону, його заступник, помічник з
постачання, начальник зв'язку, лікар (фельдшер).
Для несення внутрішньої та вартової служб
призначається добовий наряд. На весь шлях прямування з
особовим складом у кожному вагоні призначається старший
по вагону з числа молодших офіцерів або сержантів,
а в зимовий час й істопники з осіб
рядового складу.
14

18
Розташування на місці (рішення)
У рішенні на розташування на місці командир визначає:
- місця розташування підрозділів та час виходу до них;
- склад, завдання, рубежі сторожової охорони і від яких
підрозділів вона виділяється;
- завдання і місця вогневих позицій приданих зенітних
засобів;
- чергові підрозділи;
- заходи щодо захисту від зброї масового ураження,
забезпечення бойової готовності, відбиття раптового
нападу противника, інженерного обладнання районів
(основного і запасного);
- місця пунктів управління.

19
Розташування на місці (бойовий наказ)
Під час постановки завдань на розташування командир
батальйону (роти) в бойовому наказі вказує:
штатним та приданим підрозділам — основні та запасні райони,
(місця) розташування, порядок їх зайняття та інженерного
обладнання;
охороні — склад, позицію охорони (маршрут патрулювання) та
час їх зайняття (початок патрулювання), завдання, порядок
відкриття та ведення вогню, підтримання зв'язку та доповіді про
противника, порядок зміни, перепустку та відгук;
приданому зенітному підрозділу — стартові (вогневі) позиції,
завдання, час і ступінь бойової готовності;
черговому підрозділу — склад, до яких дій бути готовому, район
розташування та сигнали виклику.

20
Сторожова охорона
Сторожова охорона батальйону здійснюється
- сторожовими постами у складі відділення, які виставляються за
необхідності на загрозливий напрямок на відстані до 1500 м;
- на прихованих підступах — секретами у складі 2—3 чол., які
виставляються на віддалі до 400 м від району розташування,
- в межах району розташування — безпосередньою охороною, яка
включає парні патрулі та постійне чергування спостерігачів на
командно-спостережному пункті батальйону.
Крім того, для охорони особового складу, озброєння і техніки
призначається добовий наряд.
На найнебезпечніших напрямках сторожова охорона може
здійснюватись сторожовими загонами в складі посиленої роти і
сторожовими заставами в складі посиленого взводу на відстані
до 15 км.

до 15 км
21
Сторожовий загін
Піші дозорні
Спостережний пост
Патруль
до 5 км