Обмен блоками данных

#include
#define fname "sum.xz"
#define N 100
void main()
{
int a[N], n, i;
float s=0, k=0;
FILE *f;
f =fopen ( fname, "rb");

do
{
n=fread (a, sizeof(int), N, f);
for (i=0; i s+=a[i];
k+=n;
}
while (n==N);
printf ("sr=%4.2f", s/k);
fclose(f);
}

Запис блоку даних у потік виконує функція
size_t fwrite (void *buf, size_t size, size_t n, FILE *fp);
Параметри такі ж, як і в функції fread().
Бібліотека Borland C додатково включає функції
int getw (FILE *fp);
int putw (int numb, FILE *fp);
Функції повертають значення зчитаного або записаного
в бінарний файл двобайтового двійкового коду цілого
числа.
Приклад: знаходження номера заданого числа в
даному бінарному файлі

#include
long Find(FILE *f, int n)
{
long k=1,N;
do {
if (N=getw(f)==n) return k;
k++;
} while (N!=EOF);
return 0;
}
void main()
{
FILE *f=fopen(“prog.xz”,”rb”);
printf(“%d”,Find(f,5));
fclose(f);
}

Бінарні файли мають переваги, порівняно з текстовими при зберіганні числових даних. Операції читання і запису з такими файлами виконуються швидше, так як відсутня необхідність форматування (переведення в текстове представлення та навпаки). Двійкові файли зазвичай мають менший розмір, ніж аналогічні текстові файли. В двійкових файлах можна переміщуватися в будь-яку позицію і читати або записувати дані в довільній послідовності, в той час, як в текстових файлах практично завжди виконується послідовна обробка інформації.
Робота з бінарними файлами

#include
#include
struct mystruct
{ int i; char ch;
};
int main(void)
{
FILE *stream;
struct mystruct s;
if ((stream = fopen("test.dan", "wb")) == NULL)
{ fprintf(stderr, "Неможливо відкрити файл\n");
return 1;
}
s.i = 0; s.ch = 'A';
fwrite(&s, sizeof(s), 1, stream);
fclose(stream);
return 0;
}

Для організації читання даних з файлу в довільному порядку використовується "покажчик файла" (курсор), який визначає поточну позицію у файлі. При читанні даних курсор автоматично зміщується на число прочитаних байтів. Отримати поточну позицію курсору файла можна за допомогою функції ftell()
long ftell (FILE *stream);
Встановлюється поточна позиція курсору у файлі за допомогою функції fseek():
int fseek (FILE *stream, long offset, int whence);
Ця функція задає зміщення на число байтів offset від точки відліку, яка визначається параметром whence. Цей параметр може приймати значення 0, 1, 2.

Можливі значення параметра whence функції fseek
Якщо задане значення whence=1, то offset може приймати як додатне, так і від'ємне значення, тобто зсув вперед або назад.
Функція rewind() переміщує курсор на початок файлу
void rewind (FILE *stream);
Те ж саме можна зробити за допомогою fseek()
fseek (stream, 0L, SEEK_SET);
Встановлення покажчика перед 10-м елементом від кінця файла: fseek (f, -10*sizeof(double), SEEK_END);

Приклад визначення розміру файлу
#include
long filesize (FILE *stream);
int main (void)
{
FILE *stream;
stream = fopen("test.dan ", "wb+");
printf("Розмір файла test.dan рівний %ld байт\n", filesize(stream));
fclose(stream);
return 0;
}

long filesize (FILE *stream)
{
long curpos, length;
curpos = ftell (stream); /*збереження поточної
позиції файла*/
fseek (stream, 0L, SEEK_END); /*перехід у кінець*/
length = ftell (stream); /*розмір відповідає зміщенню*/
fseek (stream, curpos, SEEK_SET); /*повернення
покажчика на попередню позицію*/
return length;
}

Приклад: необхідно знайти добуток матриці а[n][m] на вектор b[m]. В результаті отримаємо вектор с[n].
Значення елементів матриці та вектора вводимо з файлу ish.dan. Результати передаємо на екран та в файл rez.dan.
#include
#include
#define N 2
#define M 4

void main()
{
float a[N][M], b[M], c[N];
int i, j;
FILE *p1, *p2;
p1=fopen("ish.dan","r");
if(p1==0)
{ puts("Файл ish.dan не открылся");
exit(1); }
p2=fopen("rez.dan", "w");
for(i=0; i
for (j=0; j
fscanf(p1, "%f",&a[i][j]);