Оцінка вразливості сільських територій до кліматичних змін

Актуальність теми
ГЛОБАЛЬНА ЗМІНА КЛІМАТУ – ОДНА З НАЙГОСТРІШИХ ПРОБЛЕМ, ЯКІ СТОЯТЬ ПЕРЕД ЛЮДСТВОМ.
кафедра інженерної екології міст
Збільшення сезонних забруднень, що призведе до більшої кількості алергій у людей
Підтоплення та підвищення температури води вплинуть на кількість захворювань спричинених неякісною водою
Зміна клімату вплине на вирощування традиційних агрокультур у регіонах, що призведе до збільшення
нестачі їжі
Кількість таких захворювань як малярія та вірус Денге, будуть збільшуватися зі збільшенням вологи
250000
смертей від хвороб до 2030року
7000000
смертей через забруднення повітря
$2-4млрд
збитків до 2030 року

Мета і завдання роботи
Мета роботи – оцінити вразливість сільських територій до кліматичних змін на прикладі Шевченківської територіальної громади Харківської області.
Завдання:
проаналізувати інформацію щодо глобальних трендів кліматичних змін і актуальності даних питань для території України;
оцінити природні умови досліджуваної території і чинники антропогенного навантаження;
проаналізувати сильні і слабкі сторони громади з огляду на формування загального екологічного стану території;
оцінити загальні тренди кліматичних показників досліджуваної території та її вразливість до кліматичних змін;
запропонувати заходи пом’якшення наслідків кліматичних змін.
Об’єкт дослідження - вразливість сільських територій до кліматичних змін
Предмет дослідження – зміни параметрів кліматичних показників, тепловий стрес, заходи адаптації.
кафедра інженерної екології міст

Шевченківська ТГ
кафедра інженерної екології міст
Адміністративно-територіальний устрій території
Загальна площа громади : 977,4 км2
Кількість населених пунктів: 60
Населення – 19,3 тис. осіб
Міське населення – 7,4 тис. осіб
85585 га сільськогосподарських угідь (69039 га ріллі)
землі житлової і громадської забудови - 209,7 га,
землі виробничі – 86,13 га,
інші – 181,86 га
https://shevchenkove-gromada.gov.ua/photo/

кафедра інженерної екології міст
SWAT-аналіз екологічної ситуації Шевченківської ТГ

кафедра інженерної екології міст
Джерело даних: https://cds.climate.copernicus.eu/cdsapp#!/software/app-era5- explorer?tab=app
За період 1981-2015 рр.
середньорічна температура становила 7,9 °С
середньомісячна температура змінювалася від
5,3 °С у січні до 21 °С у липні
середньорічна кількість опадів становить 626 мм
середньомісячна сума опадів змінюється від
42,7 мм у березні до 68,1 мм у червні
Температура та опади (1981-2015)

Тенденції зміни температури повітря
кафедра інженерної екології міст
Джерело даних: https://cds.climate.copernicus.eu/cdsapp#!/software/app-era5- explorer?tab=app
2008-2010 р.р.
2017-2019 р.р.

Тенденції зміни опадів
кафедра інженерної екології міст
Джерело даних: https://cds.climate.copernicus.eu/cdsapp#!/software/app-era5- explorer?tab=app
2008-2010
2017-2019

Прогноз зміни температури теплих місяців (квітень-жовтень) у період до 2100 року
кафедра інженерної екології міст
Сценарій RCP 4.5
Сценарій RCP 8.5

Прогноз зміни кількості опадів у період до 2100 року
кафедра інженерної екології міст
Сценарій RCP 4.5
Сценарій RCP 8.5

Прогнозні тенденції зміни вологості ґрунту
кафедра інженерної екології міст
Сценарій RCP 4.5

кафедра інженерної екології міст
Вплив кліматичних змін на землеробство
Підвищення максимальної річної температури
Перегляд зонування вирощуваних культур
Перехід до пізньостиглих сортів традиційних овочів
Розширення промислового вирощування плодово-ягідних культур
Погіршення умов мінералізації органічної речовини (зниження вмісту гумусу )
Інтенсивність прояву функцій ґрунтів знижується, зменшується активність мікроорганізмів та синтезованих ними ферментів.
Збільшення продуктивності рослинництва
Два врожаї деяких культур (особливо в умовах зрошення)
Покращить можливості для вирощування нових, більш теплолюбних видів
Може спостерігатися скорочення міжфазних періодів від цвітіння до дозрівання, що негативно впливатиме на врожайність
Зниження ризиків вимерзання озимих культур
Зниження формування у ґрунті частки продуктивної вологи
Ризики посилення ерозійних процесів
Змивання родючого шару ґрунту (схилові грунти)
Додаткові ризики хімічної, фізичної, фізико-хімічної та біологічної деградації ґрунтів
Необхідність запровадження рошення
Виведення посухостійких сортів
Ризики виникнення пожеж
Збільшення тривалості вегетаційного періоду
Збільшення частки екстремально сильних опадів
Збільшення тривалості періодів посухи

кафедра інженерної екології міст
Кількість днів із максимальними температурами повітря вище +30°С та +35°С
Джерело даних: https://www.gismeteo.ua/ua/

кафедра інженерної екології міст
Оцінка вразливості смт Шевченкове до теплового стрессу
(згідно підходу https://necu.org.ua)