Динозаври

Етимологія назви[ред. • ред. код]
Динозаври вперше згадані 1667 року в ілюстраціях Роберта Плота. Офіційно відкриті 1822 року подружжям Мантелів. Термін «динозавр» введений1842 року англійським біологом Річардом Овеном для опису перших скам'янілих останків стародавніх ящерів, що вражали уяву вчених своїми розмірами[1].
Слово походить від грецького δεινός (deinos) — «страшний, жахливий» і σαῦρος (sauros) — «ящір»[2]. Хоча таксономічне ім'я часто інтерпретувалося як вказівка на зуби, кігті, й інші вселяючі страх особливості динозаврів, насправді ж Овен дав цей термін, вказуючи на їх розмір і велич[3]. Пояснюючи свої погляди, Овен називав динозаврів товстошкірими вторинного періоду. До товстошкірих в 19 столітті відносили великих і масивнотілих бегемотів,слонів і носорогів, а вторинним періодом вважали мезозойську еру.
Загальна характеристика[ред. • ред. код]
Головною анатомічною особливостю динозаврів є стегновий суглоб з центральним отвором. Крім того, більшість із них були двоногими. Ця особливість давала їм великі переваги перед рештою тодішніх тварин: збільшувався їх кругозір, передні кінцівки стали вільними. Фізіологічно перші динозаври не відрізнялися від решти плазунів, але пізніші види набули теплокровність та деякі інші особливості, пов'язані з активним способом життя (це стосується, головним чином, хижих тероподів).
Класифікація[ред. • ред. код]
Динозаври відносяться до групи архозаврів. До цієї групи також відносяться крокодили і вимерлі птерозаври й текодонти. Самі динозаври — великий надряд, до якого відносяться два великих ряди, які розрізняються за будовою тазу: ящеротазові (Saurischia) і птахотазові (Ornithischia). Поділ на ці два ряди був запропонований у 1887 році британським палеонтологом Гаррі Сілі (Harry Seeley). Назви носять умовний характер, оскільки у ящеротазових динозаврів будова тазу не схожа на його будову у ящірок, а птахи походять не від птахотазових, а від ящеротазових динозаврів. Ящеротазові — ряд динозаврів з лобковими кістками, первинно направленими вперед (як у крокодилів). У деяких відносно пізніх ящеротазових лобкові кістки стають спрямовані назад (як у птахів). У птахотазових лобкові кістки направлені назад первинно.
Серед обох груп є як чотириногі форми, так і двоногі.