Групи крові. Переливання крові. Зсідання крові

Карл Ландштейнер – австрійський лікар, хімік, імунолог, інфекціоніст
За відкриття груп крові Карл Ландштейер
був удостоєний Нобелівської премії
у галузі медицини
та фізіології (1930)

У 1900 році Карл Ландштейнер поставив незвичайний експеримент: він брав сироватки крові одних людей і змішував з еритроцитами інших, а саме взявши кров у себе і п'яти своїх співробітників, відділив сироватку від еритроцитів за допомоги центрифуги й змішав окремі зразки еритроцитів з сироваткою крові різних осіб та власної. Деякі сироватки склеювали еритроцити, а деякі - ні. І в залежності від наявності або відсутності цієї реакції (аглютинації) були виявлені групи крові
Коли і кому зробили перше переливання крові?
Перші успішні експерименти по переливанню крові від одного собаки до іншого були зроблені в 1666 р. англійським анатомом Р. Лоуером. 2 лютого рівно 200 років як британський акушер Джеймс Бландер вперше перелив кров від людини до людини. Через 14 років у Росії лікар Вольф зробив успішне переливання крові жінці, котра помирала після пологів. Але надалі — невдачі. Підрахували, що всього на земній кулі проведено 1247 переливань, із них 176 закінчилися смертю.
В Україні переливання стартували з 1943.

Аглютиніни – це антигени груп крові, антитіла в плазмі,
що склеюють еритроцити
аглютиногени
відсутні
аглютиноген А
аглютиноген В
аглютиногени А і В
аглютиніни α і β
анти-А і анти-В
аглютинін β
анти-В
аглютиніни відсутні
аглютинін α
анти-А

Аглютинація – склеювання еритроцитів
у грудочки
у еритроцитах донора
аглютиногени А
у плазмі рецепієнта
антитіла α (анти-А)
антиген
відповідає
антитілу
аглютинація
А + α
В + β
Реципієнт – людина, яка отримує кров донора
Донор – людина, яка дає кров рецепієнту

аглютиногени в еритроцитах донора
аглютиніни в плазмі реципієнта
α і β
β
α
-

Зразки схем переливання
і сумісності груп крові

Аглютинація
Склеювання еритроцитів відбудеться в тому випадку, якщо
---аглютиноген А зустрічається з аглютиніном α (альфа),
--- аглютиноген В — з аглютиніном β (бета).
Тому в крові людини ніколи одночасно не зустрічаються аглютиноген А з аглютиніном α (альфа) та аглютиноген В з аглютиніном β (бета).
ВАЖЛИВО !!!
Якщо людині з групою крові AB переливають кров групи 0, то, оскільки кількість крові донора незначна у порівнянні з об'ємом крові реципієнта, плазма крові донора розбавляється плазмою крові реципієнта. Тому аглютиніни у плазмі крові донора не можуть склеювати еритроцити реципієнта.
Навпаки, якщо реципієнтом є людина з групою крові 0, а донором з AB, то концентрація аглютинінів в плазмі крові реципієнта достатня для склеювання еритроцитів донора, оскільки аглютиногени в еритроцитах не можуть розбавлятися плазмою крові.
Тобто, звідси можна зробити висновок, що кров групи 0 можна переливати особам з будь-якою групою крові. Люди з групою крові 0 є універсальними донорами. Особам, які мають групу AB, можна переливати крові усіх 4-х груп. Такі люди є універсальними реципієнтами. Але за останніми клінічними рекомендаціями переливати можна виключно одногрупну резус-сумісну кров.

антигени D
Резус-фактор (лат. rhesus —
мавпа макак бенгальський, яку розводять для медичних дослідів) — складний білок, який міститься в еритроцитах людини і мавп
85% населення
15% населення

Резус-конфлікт
22 липня 1935 року в Чикаго народився хлопчик на ім'я Алан Дарроу. Через тиждень він помер від гемолітичної жовтяниці. Причиною смерті був ще невідомий науці резус-конфлікт. Але в чому причина конфлікту матері і немовляти? За відомою тоді типологією AB0 у матері і плоду була одна група крові. Про те, що бувають і інші типології, знала лише одна людина. І ця людина дала обіцянку мовчати. (Хто ця людина, кому він дав обіцянку мовчати і чому?) Влітку 1937 Філіп Левін завідував лікарняною лабораторією в Нью-Джерсі, коли до нього надійшов зразок крові молодої жінки, яка ледь не померла після переливання крові чоловіка. Але ж у них обох одна і та ж група - перша. Сироватка крові хворої викликала аглютинацію еритроцитів чоловіка. Левін став перевіряти цю сироватку на сумісність з кров'ю інших донорів, і виявилося, що для пацієнтки годиться кров тільки одного з семи донорів з першою групою. Це співвідношення неухильно відтворювалося в експерименті. Воно явно вказувало на якийсь розподіл за групами крові, не пов'язаним з антигенами A і B. Влітку 1839-го Левін надрукував свою роботу. Тепер з резус-конфліктом все стало ясно: коли резус-негативна мати виношує резус-позитивний плід, кров дитини може змішатися з кров'ю матері. Її організм починає виробляти проти резус-фактора антитіла, які і обрушуються на плід.

У кого наявний резус-фактор (Rh), ці люди резус-позитивні, а ті, в кого у крові не має резус-фактора є резус-негативними. Якщо кров резус-позитивного донора перелити резус-негативному реципієнту, у нього можуть утворитися антитіла, та при наступному переливанні крові від резус-позитивного донора виникне реакція руйнування еритроцитів резус-антитілами — резус-конфлікт. Резус-негативному хворому потрібно переливати тільки таку ж резус-негативну кров. Також, резус-конфлікт може зустрічатись при вагітності — коли плід має Rh-фактор відмінний від такого у мами.

Резус-конфлікт
Rh(+)
батько
Rh(-) мати і
Rh(+) дитина
В кров матері
потрапляють
антигени
Rh(+) дитини
Виробляються
антитіла до
антигенів
У наступну вагітність
антитіла у крові матері
готові атакувати
еритроцити Rh(+) плоду

Проба на сумісність
кров донора
несумісна з
кров’ю хворого
кров донора
сумісна з
кров’ю хворого

Зсідання крові — складний поетапний процес,
який являє собою утворення білка фібрину в крові,
що призводить до згустка (тромба), унаслідок чого
кров набуває сироподібної консистенції
та втрачає свою «текучість»

Етапи зсідання крові
тромбоцити
пошкодження судин
тромбопластин
йони Кальцію
протромбін
тромбін
фібриноген
фібрин
Неактивний тромбоцит
Активований
тромбоцит
змінює
форму

Механізм зсідання крові
1.Перший етап – пошкодження судини , тромбоцит контактує з киснем
2.Другий етап – п руйнуються тромбоцити і вивільняється фермент тромбопластин
3.Третій етап – тромбопластин стимулює перетворення протромбіну на тромбін
Для цього необхідно –
-йони кальцію
-вітаміну К
4.Червертий етап – Тромбін стимулює фібриноген утворити нитки фібрину
5.Пятий етап – утворення фібрину ( нитки фібрину густо обплітають пошкоджене місце і між цими нитками затримуються формені елементи крові
6.Шостий етап – утворюється тромб

Тромбопластин – це білок- фермент , що утворюється під час руйнування тромбоцитів Сa 2+ - присутні в плазмі крові
Протромбін - неактивний білок фермент плазми крові
Тромбін – це активний білок – фермент
Фіброген – це білок , розчинений у плазмі крові , утворюється в печінці
Фібрин – це волокна білка , нерозчиненого у плазмі крові

Порушення зсідання крові називається гемофілією
Гемартроз колінного суглобу
у хворого на гемофілію
Підшкірна гематома
Гематома очного яблука
Антикоагулянти
(грец. αντι — проти та лат. coagulatio — зсідання) — речовини, що перешкоджають зсіданню крові або уповільнюють його:
гепарин, фібринолізин