Кінь Пржевальського

МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ
Довжина тіла — 200–250 см, висота в холці — 124–153 см, вага — 230–350 кг. Забарвлення — піщаного кольору, з характерною смугою («ременем») вздовж спини. Кінцівки темні (особливо угібридних форм), грива коротка, стояча, чілка відсутня, хвіст при основі (тобторіпиця) без довгого волосся.

СПОСІБ ЖИТТЯ
В дикій природі основними ворогами коня Пржевальського були вовки. Тривалість життя 15-18 років.

ХАРЧУВАННЯ
Харчуються коні Пржевальського виключно трав'яною рослинністю, та регулярно відвідують водопої, особливо в посушливу пору року. Кінь Пржевальського може задовольнитися мінімумом їжі та витримує крайні перепади спеки та холоду.

?РОЗМНОЖЕННЯ
Після вагітності, тривалістю 12 місяців, кобила народжує одне лоша, яке одразу встає на ноги та слідує за матір'ю. Молоді кобили можуть залишатись в материнському табуні все своє життя, а молоді жеребці залишають табун у віці 2-2,5 років.

ПРЖЕВАЛЬСЬКИЙ В УКРАЇНІ
В Україні коней Пржевальського розводять в заповіднику Асканія-Нова. Також існує дика популяція в чорнобильській зоні відчуження.
Значна частина коней, які зараз живуть, розкидані по зоопарках світу.

ПРЖЕВАЛЬСЬКИЙ МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
Вже на час відкриття цього виду диких коней в 1879 році російським мандрівником Миколою Пржевальськимїх чисельність була досить невисокою. Більша частина місць існування цього виду диких коней розташована в регіоні інтенсивного конярства, що стрімко розвивалось. Коні Пржевальського не витримували конкуренції з боку домашніх табунів і поступово зникли з більшої частини свого ареалу.