Охорона генофонду нації

“Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обов'язком держави”
Конституція України
Головна мета - розробка еколого-соціального аспекту сталого розвитку держави
Задачі досліджень:
реалізація права людини на сприятливе для її здоров'я і добробуту навколишнє середовище і зменшення рівня еколого-генетичного ризику;
формування збалансованої системи природокористування;
збереження біологічної та ландшафтної різноманітності;
розвиток екологічної освіти;
розширення участі України в міжнародному співробітництві та інше.
Об'єкти дослідження:
- об'єкти навколишнього середовища;
забруднювачі довкілля та їх вплив на біологічні системи на різних рівнях організації;
здоров'я та генофонд населення;
- реабілітаційний вплив природних адаптогенів на ушкоджені біосистеми.

Схема стратегії сталого розвитку

ДОВКІЛЛЯ
Природно-географічні умови в місці проживання
Духовна атмосфера в соціумі
Матеріальна спадщина
Емоційна та ментальна структура організму
СПАДКОВИЙ ФАКТОР
Геном, конституція організму
Соціальне благополуччя
Духовне благополуччя
ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ ТА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ
Фізичне благополуччя
Токсико-мутагенний фон
ЗАГАЛЬНИЙ ПРИНЦИП ДІЇ ШКІДЛИВИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА НАСЕЛЕННЯ
(ПОПУЛЯЦІЙНИЙ РІВЕНЬ)

СИСТЕМА КОМПЛЕКСНОГО МОНІТОРИНГУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
ГЕОХІМІЧНИЙ МОНІТОРИНГ
Визначення токсикантів в атмосфері та ареалів їх розповсюдження
Біотестування стану навколишнього середовища за реакціями організмів, популяцій та екосистем
БІОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ
ГЕНЕТИЧНИЙ МОНІТОРИНГ
Формування банка даних про стан компонентів навколишнього середовища
Біотестування стану навколишнього середовища за цитогенетичними показниками
Визначення допустимого навантаження на окремі організми та екосистеми
Визначення допустимих навантажень на геном
Розробка та впровадження в народне господарство технологічних засобів зменшення впливу хімічних та радіаційних факторів на різні організми, екосистеми
Визначення допустимих навантажень на регіон з санітарно-гігієнічних і еколого-економічних позицій
Розробка критеріїв та введення норм, що обмежують негативний вплив техногенних факторів на біологічні системи
Визначення токсикантів у водоймах, річках та шляхів їх міграції
Визначення токсикантів у ґрунтах, шляхів їх міграції у системі грунт-рослина-тварина-людина
Прогнозування віддалених наслідків впливу техногенних факторів на компоненти екосистем та генофонд

ГЕНЕТИЧНИЙ МОНІТОРИНГ
Біотестування мутагенності навколишнього середовища за цитогенетичними показниками
Моніторинг мутагенної напруженості середовища за цитогенетичними змінами на популяційному рівні
Тест-системи, що враховують генотоксичність екотоксикантів
Тест Єймса
2 Тест ВТН традесканції
3. Мікроядерний тест еритроцитів
4 Цитофотометрія ДНК
5. Люминисцентний аналіз
6 Каріометрія
Хромосомний аналіз в клітинах кісного мозку ссавців
2. Метафазний аналіз хромосом в клітинах рослин та тварин
3 Облік патологій мітозу та мейозу
4 Рівень фертильності полових клітин
Облік хромосомних змін в клітинах діагностичних систем
Облік хромосомних ушкоджень в клітинах людини в умовах “ін вітро” та “ін віво”
Формування банка даних про генетичні ушкодження
Облік летальних хромосомних та генних мутацій у мишей та інших організмів
Облік домінантних мутацій у людини за наступними показниками
Рівень спонтанних абортів
2 Мертвонародження
3. Облік вроджених пороків розвитку: ретинобластоми, нефробласоми, катаракти, ахондроплазії та ін.
4. Реєстрація безплідних браків
5 Облік хворих раком
6 Облік ушкоджень імунної системи
Встановлення кореляцій між рівнем мутагенної напруги та генетичними ушкодженнями в популяції людини
Прогнозування віддалених наслідків мутагенних факторів на різні організми
Розробка профілактичних та лікарських заходів з попередження та зменшення генетичних аномалій
СТРУКТУРА ГЕНЕТИЧНОГО МОНІТОРИНГУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНИЙ МОНІТОРИНГ
1.1 ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ
1.2 ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
2.4 ГЕНЕТИЧНЕ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ
Показники генетичних вад популяції
3.18 Вроджені аномалії (вади розвитку) дитячого населення
3.19 Смертність дітей у віці до 1 року
3.20 Новоутворення у дитячого населення
3.21 Новоутворення у дорослого населення
2.1 ПРИРОДНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ
Показники природного руху населення
3.1. Народжуваність
3.2 Смертність
3.3 Смертність дітей у віці до 1 року
Поширення захворювань
3.4 Захворювань всього
3.5. Інфекційні та паразитарні хвороби
3.6. Хвороби ендокринної системи
3.7 Хвороби крові та кровотворних органів
3.8 Психічні розлади
3.9 Хвороби нервової системи та органів чуття
3.10 Хвороби системи кровообігу
3.11 Хвороби органів дихання
3.12 Хвороби органів травлення
3.13 Хвороби сечостатевої системи
3.14 Хвороби шкіри та підшкірної клітковини
3.15 Хвороби кістково-м'язової системи
3.16 Вроджені аномалії розвитку
3.17 Новоутворення
2.2 ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ
2.3 ЗДОРОВ’Я ДОРОСЛИХ
ЕКОЛОГО-ГЕНЕТИЧНА НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ ЛЮДИНИ ТА БІОТИ
2.5 АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ І ТЕРИТОРІЇ В ЦІЛОМУ
2.6 ГІДРОСФЕРИ
2.7 ПЕДОСФЕРИ
Біотести:
3.22 Стерильність пилку рослин на дослідній території.
3.23 Мікроядерний тест в соматичних клітинах дітей дошкільного віку, що мешкають на дослідній території
Біотести:
3.24 Хромосомні аберації в клітинах біоіндикаторних рослин, та гідробіонтів
3.25 Мітотична активність в меристематичних клітинах біоіндикаторів, та гідробіонтів
3.26 Мікроядерний тест в клітинах гідробіонтів
Біотести:
3.27 Хромосомні аберації в клітинах біоіндикаторів
3.28 Мітотична активність в меристематичних клітинах біоіндикаторів
3.29 Генні мутації тест ВТН у традесканції клон 02
ЕКОЛОГІЧНА НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ ЛЮДИНИ ТА БІОТИ
СТРУКТУРА ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНОГО МОНІТОРИНГУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

для оцінки загальної токсичності і мутагенності об'єктів довкілля
БІОТЕСТИ - “ЧАСТОТА АБЕРАНТНИХ ХРОМОСОМ” ТА “МІТОТИЧНИЙ ІНДЕКС”
Клітини кореневої меристеми
Allium cepa L., Мікрофото. Зб.: а-б – 900х:
1 – клітина знаходяться в інтерфазі;
2 – клітина знаходяться в анафазі;
3 – міст в анафазі.
БІОТЕСТ - “СТЕРИЛЬНІСТЬ ПИЛКУ РОСЛИН-ФІТОІНДИКАТОРІВ”
Пилкові зерна Конюшини лучної та Чистотілу великого Мікрофото. Зб.: а-б – 600х:
1 – стерильні пилкові зерна;
2 – фертильні пилкові зерна.
для оцінки загальної токсичності атмосферного повітря.
1
1
2
2
Епітеліоцити зі слизової оболонки ротової порожнини.
Мікрофото. Зб.: а-б – 900х:
1 – епітеліоцити з мікроядрами
БІОТЕСТ – “МІКРОЯДЕРНИЙ ТЕСТ”
1
2
3
ЦИТОГЕНЕТИЧНІ БІОТЕСТИ
для оцінки загальної мутагенності досліджуваної території
1
1

(1)
(2)
УПУі – умовний показник ушкоджень біопараметра, спричинений
несприятливими умовами довкілля;
Пкомф. і Пкрит. – експертно встановлені значення біопараметра
в комфортних або критичних умовах;
Ппот. – реальне значення біопараметру на поточний момент.
ІУППі - один з інтегральних умовних показників пошкоджень здоров'я людини
або стану навколишнього середовища;
Пкомф., Пкрит., Ппот. - відповідно комфортне, критичне і поточне значення
одного з n показників.
МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ УМОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ
ТА СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

(3)
(ІУПУ1 + ІУПУ2 + ІУПУ3)
3
ІУППбіоінд. – інтегральний умовний показник пошкодження тест-систем
біоіндикаторів;
ІУПП1, ІУПП2, ІУПП3 – інтегральні показники біоіндикації якості атмосфери,
гідросфери та педосфери, відповідно.
ІУПУпопул. - інтегральний умовний показник пошкодження
загального здоров'я населення;
ІУПУ1 – здоров'я дитячого населення;
ІУПУ2 – здоров'я дорослого населення;
ІУПУ3 – генетичного здоров'я населення;
(4)
МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ УМОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ
ТА СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
ІУПУбіоінд =

ЕН = 0,6 ∙ ІУПУбіоінд + 0,4 ∙ ІУПУпопул
(5)
ЕН – інтегральний умовний показник, що характеризує стан соціоекосистеми;
ІУПУбіоінд. – інтегральний показник стану навколишнього середовища;
ІУПУпопул. – інтегральний показник стану здоров'я населення.
ГН = 0,6∙ІУПУбіоінд + 0,4∙ІУПУгенет.здор
(6)
ГН – інтегральний показник, що характеризує генетичну небезпеку;
ІУПУбіоінд. - інтегральний показник стану навколишнього середовища;
ІУПУгенет.здор. – інтегральний показник генетичного здоров'я населення.
МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ УМОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ТА СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
ІПУГ = ІПУбіоінд+1/3(ІПУпопул.люд. + ІПУпопул.росл. + ІПУпопул.твар.)
ІПУГ – інтегральний показник ушкодження генофонду
ІПУбіоінд – інтегральний показник ушкодження біоіндикаторів;
ІПУпопул.люд. – інтегральний показник ушкодження здоров’я людини;
ІПУпопул.росл. - інтегральний показник ушкодження рослин;
ІПУпопул.твар. - інтегральний показник ушкодження тварин
(7)

ОЦІНОЧНА ШКАЛА

КАРТОГРАФУВАННЯ М. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ЗА ТОКСИЧНІСТЮ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЗА ТЕСТОМ „СТЕРИЛЬНІСТЬ ПИЛКУ РОСЛИН”

Токсичність ґрунтів м. Дніпропетровськ, 2008 р.
Мутагенність ґрунтів м. Дніпропетровськ, 2008 р.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ СТАНУ ГРУНТІВ

СТАН ЗДОРОВ’Я ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ
М. ДНІПРОПЕТРОВСЬК 2005 - 2010

ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ М. ДНІПРОПЕТРОВСЬК
НА 2005 РІК (ІУПУ)

Токсичність атмосферного повітря на території Дніпропетровської області за тестом «Стерильність пилку рослин», 2008 р.
Оцінка мутагенності ґрунтів на території Дніпропетровської області за тестом «Аберантність хромосом», 2008 р.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Стан здоров’я дитячого населення м. Дніпропетровськ, 2008 р.
Стан здоров’я дорослого населення м. Дніпропетровськ, 2008 р.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Карта стану інтегрального здоров’я населення Дніпропетровської області, 2010 р.
Карта стану інтегрального здоров’я населення України, 2010 р.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ М. ДНІПРОПЕТРОВСЬК
НА 2010 РІК (ІУПУ)

РЕЗУЛЬТАТИ ЦИТОГЕНЕТИЧНОГО МОНІТОРИНГУ ДОВКІЛЛЯ ТА
СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНОГО (МЕДИКО-ЕКОЛОГІЧНОГО) МОНІТОРНИНГУ М. ЖОВТІ ВОДИ

РЕЗУЛЬТАТИ ЦИТОГЕНЕТИЧНОГО МОНІТОРИНГУ ДОВКІЛЛЯ ТА
СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНОГО (МЕДИКО-ЕКОЛОГІЧНОГО) МОНІТОРНИНГУ м. ДНІПРОПЕТРОВСЬК

РЕЗУЛЬТАТИ ЦИТОГЕНЕТИЧНОГО МОНІТОРИНГУ ДОВКІЛЛЯ ТА
СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНОГО (МЕДИКО-ЕКОЛОГІЧНОГО) МОНІТОРНИНГУ АР КРИМ

Схема реакції клітин меристематичних тканин на вплив фізіологічно активних гумінових речовин
Схема реакції клітин меристематичних тканин рослин на фізіологічно активні гумінові речовини на фоні несприятливих впливів
ПРИРОДА ТА МЕХАНІЗМИ ДІЇ ГУМІНОВИХ РЕЧОВИН

Результати зниження токсичності ґрунтів м. Жовті Води гуматом натрію,
2003 р.
РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОРИСТАННЯ ГУМІНОВИХ РЕЧОВИН
Результати зниження мутагенності ґрунтів м. Жовті Води гуматом натрію, 2003 р.
Результати оздоровлення населення з використанням гумату натрію,
2006 р.

ДИНАМІКА ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ
М.ДНІПРОПЕТРОВСЬК 2005 – 2012 РІК

СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ДАННЫХ ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКОГО ТЕСТИРОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ ПРИМЕНЕНИЯ ПРИРОДНЫХ АДАПТОГЕНОВ
Діти
Дорослі

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ГЕНЕТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ У КЛІТИНАХ ДІТЕЙ М. ЖОВТІ ВОДИ

Прийняття науково-обґрунтованих управлінських рішень спрямованих на:
- впровадження принципів сталого розвитку;
впровадження комплексного моніторингу довкілля та здоров'я населення
екологізація галузей промисловості і сільського господарства;
збереження біорізноманіття видів і генофонду населення;
забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини;
забезпечення права майбутніх поколінь на якісне довкілля збалансоване користування природними ресурсами.
Перспективи впровадження результатів роботи:
впровадження в Державну систему моніторингу довкілля;
розробка екологічних карт України;
визначення стану загального та генетичного здоров’я людини;
визначення рівнів екологічної та еколого-генетичної небезпеки для людини та біоти;
виділити екологічно чисті території для рекреаційних цілей, та патогенні зони для їх спрямованої рекультивації;
розробити реабілітаційні програми щодо поліпшення стану довкілля і здоров’я населення.