Рослини 2. (життєві функції рослин)

Мінеральне живлення рослин
Мінеральне живлення рослин – це засвоєння ними із зовнішнього середовища іонів мінеральних солей, необхідних для нормальної життєдіяльності рослинного організму.
До елементів рослинного живлення відносять N, Р, S, До, Са, Mg, а також Fe, В, Cu, Zn, Мn тощо.
Одноклітинні організми і водні рослини поглинають іони всією поверхнею тіла.
Вищі наземні поглинають воду і розчинені в ній іони мінеральних солей в зоні кореневих волосків

Мінеральне живлення рослин
Йони спочатку адсорбуються на клітинних оболонках рослинної клітини, потім проникають у цитоплазму. Катіони (за винятком К+) проникають через мембрану пасивно, шляхом дифузії, аніони, а також К+ (за низьких концентрацій) — активно, за допомогою «йонних насосів», що транспортують йони з витратою енергії.
Швидкість активного транспорту іонів залежить від забезпеченості клітини вуглеводами й інтенсивності дихання,
а швидкість пасивного поглинання — від проникності мембран, різниці концентрацій та електричних потенціалів між середовищем і клітиною.

Мінеральне живлення рослин
Вертикальний рух речовини у рослині відбувається за рахунок присисної сили, яка виникає під час випаровування води через продихи листків, а також кореневого тиску у провідних елементах коренів

Мінеральне живлення рослин
При нестачі кисню в умовах поганої аерації чи перезволоження грунту погіршується ріст коренів, гальмується дихання та різко гальмується поглинання поживних речовин.
При погіршенні фотосинтезу також зменшується поглинання поживних речовин із грунту.

Мінеральне живлення рослин

Повітряне живлення (фотосинтез)
Фотосинтез — це процес утворення органічних речовин з неорганічних (вуглекислого газу й води), що відбувається в зелених клітинах рослин на сонячному світлі. Цей процес єдиний у біосфері, який веде до збільшення її вільної енергії за рахунок зовнішнього джерела.
Фотосинтез у вищих рослин здійснюється в хлоропластах. Первинним продуктом фотосинтезу є фосфогліцеринова кислота (у деяких організмів глюкоза і фруктоза), а кінцевим — фруктоза-6-фосфат. Моносахарид під дією ферментів полімеризується в крохмаль, який, під дією інших ферментів розкладається на глюкозу. Якщо первинні вуглеводи рослина повністю не використовує, вони відкладаються в запас як вторинні продукти.
За сучасними уявленнями, фотосинтез — це поєднання світлових (фотохімічних) і темнових реакцій.

Дихання рослин
Дихання — сукупність процесів, які забезпечують надходження в організм кисню, використання його в біологічному окисненні органічних речовин і виведення з організму вуглекислого газу. Органічні речовини розщеплюються до неорганічних, що супроводжується виділенням енергії, необхідної для життєдіяльності рослини.
Сумарне рівняння дихання:
С6Н12O6 + 6O2 → 6СO2 + 6Н2O + 2872 кДж.
Дихають рослини цілодобово. На світлі в рослині одночасно з диханням відбувається фотосинтез, коли вона вбирає вуглекислого газу значно більше, ніж виділяє його в повітря.
Уночі в темряві фотосинтез не відбувається й кисень не виділяється, але його поглинає рослина для дихання. Вуглекислий газ, що виділяється під час дихання, надходить у повітря.
На дихання зелені рослини витрачають 20-25 % органічних речовин, що утворюються під час фотосинтезу

Транспірація
Транспірація — фізіологічний процес випаровування води живими рослинами. Під час транспірації відбувається перехід води з крапельно-рідкого стану в газоподібний. Це біологічний процес, оскільки регулюється живими клітинами рослин і підтримується енергією Сонця.
Основними органами транспірації є листки, а в деяких рослин — видозмінені стебла.
Розрізняють транспірацію продихову (основну) й кутикулярну (часткову). Продихова транспірація — це випаровування води через продихи й сочевички, кутикулярна — через поверхню кутикули, яка покриває шкірку листка. Існує також транспірація через сочевички і тріщини у корі дерев’янистої форми.

Транспірація

Транспірація
Значення транспірації:
• випаровування води сприяє охолодженню рослин;
• навколо рослини створюється особливий мікроклімат, необхідний для її нормальної життєдіяльності;
• сприяє надходженню нової порції води в корінь, її руху стеблом до листків, підтримуючи тим самим постійний рух води по рослині;
• якби транспірація сповільнилась або припинилась, рослина почала б перегріватись, що призвело б до відмирання цитоплазми й появи бурих плям на листках.

Ріст рослин
Ріст рослин- це незворотній процес збільшення розмірів і маси рослин унаслідок збільшення кількості клітин шляхом їх поділу, лінійного розтягування та внутрішньої диференціації.
Завдяки твірнім тканинам (меристемам) рослини можуть рости протягом усього життя.
Інтенсивність росту залежить від умов освітленості, мінерального живлення, забезпечення вологою, температури, тривалості дня.

Розвиток рослин
Розвиток – це якісні зміни, що відбуваються в рослинному організмі протягом його життя.
В онтогенезі рослини виділяють ембріональний та постембріональний періоди.

Етапи постембріонального розвитку насінних рослин

Тривалість життя рослин
Рослини мають обмежену тривалість життя. Вона може коливатись від кількох десятків годин (деякі водорості) до кількох місяців, десятків і тисяч років.
Вищі рослини поділяють на одно-, дво- та багаторічні.

Рухові реакції рослин

Регуляція життєвих функцій рослин
Зв’язок між різними різними частинами рослини забезпечує провідна система
Луб (фоема) і деревина (ксилема)формють розгалужену транспортну систему.
Узгоджену роботу всіх органів рослин регулюють фітогормони (стимулятори – аукси, гіберилін, цитокінін; інгібітори процесів – абсцизова кислота, етилен)

Транспортна система рослин

Транспортна система рослин

Транспортна система рослин

Транспортна система рослин