Екологічні проблеми густозаселених регіонів світу

Головне протиріччя розвитку економічної та соціальної сфери багатьох держав Східної, Південної та Південно-Східної Азії, Тропічної Африки та Латинської Америки полягає у зростанні антропогенного навантаженням на природу та її здатності до відновлення. Це призводить до загострення екологічних проблем у найбільш густозаселених регіонах.
Актуальність

Мета: вивчити взаємозв’язки між проявом екологічних проблем з рівнем густоти населення.

Завдання
Вивчити найбільш густозаселені регіони світу.
Виявити особливості прояву екологічних проблем в найбільш густозаселених регіонах.
Розробити типологію густозаселених регіонів за шляхами виникнення та рівнем гостроти проблеми.

Східна та Південно-Східна Азія

Густота населення у країнах ЄС та ЄСВТ

Середня густота населення у країні

Дельта Нілу

Острів Ява

Дельта Гангу

Шанхай

Карачі

Дакка

Калькутта

Мумбаї

Землетруси в Індонезії

Забруднення повітря

Тянжинь, Китай

Забруднення підземних вод

Вапі, Індія

Вирубка тропічних і помірних лісів

Густозаселені регіони світу
Обумовлені природними чинниками
сільські
Рекреаційні регіони
Обумовлені суспільними чинниками
міські
Міграції

Обумовленні природними чинниками густозаселені регіони
природні умови
(сприятливий теплий клімат)
самовідновні ґрунти
Алювіальні
(р. Ніл, р. Ганг, р. Тигр)
Вулканічні
(о. Ява, Ефіопія)

Обумовлені суспільними чинниками густозаселені регіони
Економічні
Ресурсні
Індустріальні
Енергетичні
(Рур, Донбас)
Історичні
Стародавні цивілізації
(Китай, Індія)
Соціальні
Безробіття і рівень життя
Міграційні
(Узбережжя Америки)
ЕГП
(Сінгапур)
НТР
(Японія)
Металеві
(г. Анди)

Висновки
Найбільш густозаселені регіони світу: Східна, Південна та Південно-Східна Азія,
Екологічні проблеми в найбільш густозаселених регіонах пов'язані з антропогенним навантаженням на природу.
Типологія густозаселених регіонів враховує природні, історичні, економічні, соціальні чинники виникнення та особливості системи розселення.
Рівень гостроти проблем залежить від місця країни у типології ООН – у високорозвинених країнах він невисокий, у нових індустріальних країнах – дуже високий, у найбідніших – катастрофічний.