Слайд 2
Актуальність теми дипломної роботи пов’язана з необхідністю оцінки ґрунтового покриву, території
національного природного парку «Орільський» при створенні обґрунтування проекту.
Відповідно до мети перед дослідженням були поставлені завдання:
- проаналізувати стан засолення ґрунтового покриву;
- визначити кількісний і якісний склад іонів за рахунок яких відбулося засолення;
- виявити загальні закономірності розподілу водорозчинних солей по ґрунтовому профілю.
Слайд 3Сольовий профіль лучного середньо солонцюватого солонцю в межах низької заплави
поблизу
с.
Шандрівка Юріївського р-ну
Слайд 4Сольовий профіль
лучного середньо солонцюватого солонцю на стародавньому алювії
в умовах заплави
на лівому
березі р. Оріль (до русла близько 250 м) у природній в’язово-чорнокленовій діброві, поблизу селища Бабайківка, Царичанського р-ну
Слайд 5Сольовий профіль лучного потужного чорноземовидного солонцю на заплавному лукові, у 400 метрах
від лівого берега річки Оріль поблизу
с. Степанівка.
Слайд 6ВИСНОВКИ
1. Ґрунти засоленого ряду Юріївського району локалізуються в знижених ділянках з неглибоким
заляганням підґрунтових вод, які зумовлюють гідрогенно-акумулятивні процеси. Ґрунтовий профіль має два сольових максимуми, що може свідчити про два паралельні процеси – осолончакування і осолонцювання: перший спостерігається у горизонті
0-10 см, другий 40-70 см. Акумуляцію водорозчинних солей на другому сольовому горизонті можна пояснити як процес вторинного засолення або як процес розсолення минулих часів. Хлоридне засолення по всьому ґрунтовому профілю відсутнє.
2. Більша частина ґрунтів національного парку в межах Царичанського району формується в умовах надлишкового зволоження при неглибокому (1-3 м) заляганні ґрунтових вод. За цих умов домінуючими елементарними ґрунтотворними процесами тут є гідрогенно-акумулятивні (засолення, загіпсовування, карбонатизація, олуговіння та ін.) та біогенно-акумулятивні (дерновий і т. ін.). Більша частина території національного парку в межах Царичанського району зайнята лучними та лучно-чорноземними ґрунтами. У південно-західній частині району розповсюджені піщані і супіщанані дерново-борові ґрунти.