Теорія споживацького вибору

Економічні потреби (economic needs) – це внутрішній мотив, що спонукає суб’єктів до економічної діяльності.
Блага (goods) – засоби, що задовольняють потреби. Економічні блага обмежені і складаються з речей та послуг.
1. Корисність. Закон спадної граничної корисності
Рівновага споживача – це стан, у якому досягається оптимальна структура закупок (згідно з принципом раціональності), будь-яка зміна в структурі закупок знижує рівень задоволення споживача.

Класифікація економічних благ:
1. Довготермінові і короткочасні: довготермінові – це блага виробничого використання, до короткочасних належать предмети особистого споживання, а також частина благ виробничого призначення (предмети праці).
2. Субститути і компліменти: субститути – конкуруючі, взаємозамінні блага; компліменти – взаємодоповнюючі блага, що можуть споживатися разом.
3. Теперішні і майбутні: теперішні – ті, що перебувають у безпосередньому розпорядженні економічного суб’єкта, майбутні – ті, що суб’єкт може колись мати.
4. Прямі і непрямі: прямі – споживчі блага, непрямі – виробничі блага, що сприяють задоволенню особистісних потреб опосередковано.

Корисність блага(utility ofgood) – це здатність економічного блага задовольнити одну або кілька людських потреб.
Максимізація корисності є метою споживача, основним мотивом його поведінки.
Розрізняють загальну корисність (total utility), яку споживач отримує від споживання усіх одиниць (частин) певного блага і граничну корисність (marginal utility) – додаткова корисність, що приносить споживання кожної додаткової одиниці (частини) блага.
сукупна корисність (ТU)
гранична корисність (МU) = ΔТU / ΔQ

2. Споживацькі переваги та криві байдужості
Крива байдужості для певного споживача – лінія з’єднання точок на площині, що означають однакові за своєю корисністю альтернативні набори благ.

Набір кривих байдужості для певного споживача і певної пари благ, що відображають різні рівні сукупної корисності, утворюють карту кривих байдужості
Карта кривих байдужості має певні властивості:
1. Набори товарів на кривих, більш віддалених від початку координат, відповідають вищому ступеню споживацького задоволення, ніж ті, що лежать на менш віддалених кривих (U3 > U2> U1).
2. Криві байдужості ніколи не перетинаються згідно за принципом транзитивності.
3. Звичайно криві байдужості мають спадний характер.

Гранична норма заміщення (MRS) товаром Х товару У – це кількість товару У, від якої споживач відмовився б, щоб отримати ще одну одиницю товару Х, залишаючись на незмінній кривій байдужості
MRSxy = - ΔQy / ΔQx | U = const
При пересуванні вниз по кривій байдужості гранична норма заміщення зменшується.

Блага, між якими існують співвідношення виключної замінності у споживанні (досконалі субститути), мають криві байдужості у вигляді прямих ліній, MRS – постійна.

Блага, що спільно споживаються для задоволення однієї потреби, в якій вони ніяк не можуть замінити один одного (досконалі комплементарні блага), мають криві байдужості у вигляді прямих кутів, MRS = 0.

Доход споживача та ціни товарів визначають бюджетні обмеження споживача.
3. Бюджетні обмеження.
I = Px · Qx + Py · Qy,
де Px , Py – відповідні ціни товарів Х, У.