1663144159244203

1. Назвіть та покажіть на карті українські землі, які напередодні Першої світової війни входили до складу Російської та Австро-Угорської імперії.
2. Пригадайте, в якому стані перебували українські землі напередодні Першої світової війни?

Соціально-економічне та політичне становище Наддніпрянської України у складі Російської імперії.

Соціально-економічне та політичне становище західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії

Улітку 1914 р. загострення міжімперіалістичних суперечностей дійшло до фатальної межі. Світ опинився в полум’ї Першої світової війни. Ця війна була збройним протистоянням двох воєнних блоків: Троїстого (Четверного) союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) і Антанти (Англія, Франція, Росія).

ствердження власного домінування у світі, загарбання чужих територій, встановлення контролю за ринками збуту та джерелами сировини, послаблення хвилі народних виступів за соціальне та національне визволення, знешкодження опозиційних політичних сил.
Але поступово в орбіту війни було втягнуто 38 з 59 держав світу, 3/4 населення земної кулі. Ворогуючі сторони ставили перед собою фактично однакові цілі:

Перша світова війна мала загарбницький характер з боку обох ворогуючих блоків. Українські землі стали також об’єктом їх експансії. На них претендували Росія, Австро-Угорщина, Німеччина і Румунія.

Саме с початком Першої світової війни перед Україною відкрилися можливості для розв’язання надзвичайно складного завдання — об’єднати власні етнічні території та здобути державну незалежність
Водночас бездержавність і роз’єднаність українських земель й загострення суперечностей між Російською імперією та Габсбурзькою монархією, в тому числі з приводу «українського питання», робили Україну дедалі більш вагомим об’єктом міжнародної гри провідних держав Європи.

В російській армії перебувало 3,5 млн українців, в австро-угорській — 250 тис. Війна зумовила глибокий розкол національного руху, який відбувся у двох площинах: як між українцями воюючих сторін, так і в межах Російської та Австро-Угорської імперій.

Відверто проавстрійські позиції посіла утворена в серпні 1914 р. у Львові Головна українська рада, що була міжпартійним блоком, до складу якого входили радикальна, соціал-демократична та націонал-демократична партії.

На чолі цього об’єднання став К. Левицький. У Маніфесті, випущеному Радою 3 серпня 1914 р., зазначалося: «Зажерливість царської імперії загрожує також нашому національному життю …яке знайшло охорону в конституційному ладі австрійської держави».

озброювати підкорені народи та не створювати з їх представників численні національні бойові одиниці», Австрійська імперія, навіть маючи гостру потребу в живій силі, чинила певні перешкоди при формуванні легіону.
За ініціативи Головної Української Ради незабаром було створено легіон Українських січових стрільців (УСС). Дотримуючись класичного імперського правила «не

Так, з 28 тис. охочих приєднатися до УСС було зараховано лише 2,5 тис. осіб.

Під командуванням М. Галущинського 3 вересня 1914 р. новобранці прийняли у Стрию (Львів уже був окупований царськими військами) присягу і відбули на доукомплектування у закарпатські села Горонда і Страбичій під Мукачеве. Ядро легіону становили активісти січового, сокільського і пластового руху, вчорашні гімназисти та студенти
М. Галущинский

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Г рупа учнів готує презентацію «Галицька битва».
3. Один учень готує повідомлення «Бойовий шлях Легіону УСС».