8 кля. іст. Укр. Соціально-економічне становище (1)

1. До складу якої держави входило більшість українських земель на початку XVII ст.?
2. Назвіть і покажіть на карті воєводства, які були утворені на українських землях після їх входження до складу Речі Посполитої.
3. Яку політику проводила Річ Посполита щодо українців?
4. Назвіть основні ознаки економічного розвитку українських земель у другій половині
XVI ст.

Домінуючі позиції в економіці посідали українські й польські магнати. Вони відбирали у селян земельні наділи, позбавляли їх особистої свободи й примушували виконувати кілька днів на тиждень панщину

Зростали міста. Тільки у Київському і Брацлавському воєводствах до середини XVII ст. їх налічувалося понад 300

Багато міст мали привілеї на магдебурзьке право,
що давало змогу їхнім мешканцям користуватися пільгами у сфері ремесла, промислів і торгівлі. Водночас православні міщани західноукраїнських міст зазнавали тяжких національно-релігійних та економічних утисків

Економіка України втягувалася в товарно-грошові відносини, тобто у виробництво продукції сільського господарства, промислів, а також ремісничих виробів для продажу на ринку за гроші

У результаті воєн між Польщею і Московським царством у 1617–1618 і 1632–1634 рр.
у 1635 р. утворилося Чернігівське воєводство

За станом на 1629 р. у руках 37 волинських магнатів зосереджувалося 3/4 усіх селянських господарств

Наймогутнішим феодалом на Волині був князь Василь-Костянтин Острозький. На початку XVII ст. йому належали 59 міст, містечок і замків
857 сіл, 111 фільварків. Князь був власником земель у Київському, Руському, Подільському воєводствах. Його річний прибуток сягав 1 млн злотих

Великими землевласниками були католицька та уніатська церкви. На початку XVII ст. уніатській церкві на Волині належало близько 2 ,1 тис. селянських дворів

Найбільшим церковним землевласником на Україні був Києво-Печерський монастир

Розвиток внутрішнього та зовнішнього ринку спонукав польських феодалів до перетворення своїх маєтностей на фільварки, тобто до запровадження власного господарства

Примусово запроваджувалася трипільна система землеробства: кожному селянському двору виділялася волока, розмежована на три смуги

Селянин прикріплювався до наділу. Якщо він тікав, то його наділ передавався іншій особі

НАСЛІДКИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ «ВОЛОЧНОЇ ПОМІРИ» ТА ФІЛЬВАРКОВОЇ СИСТЕМИ

РІЗНОМАНІТНІ ПОБОРИ СЕЛЯНСТВА
«сухомельщина»
«ставщина»
«очкове»
«стадія»
«рогове»
«подимне»

Процеси, які заважали розвитку міст
Поява на землях феодалів не цехових ремісників — «партачів»
Панування феодально-кріпосницьких відносин.
Великі побори та повинності городян на користь держави
Всевладдя магнатів і шляхти

Незважаючи на перешкодиміське цехове ремесло невпинно розвивалося

НАЙБІЛЬШИМИ РЕМІСНИЧИМИ ЦЕНТРАМИ БУЛИ
Київ
Луцьк
Острог
Кам’янець
Львів

Міщанство Речі Посполитої зазнавало також феодального гніту. Воно платило чинш , церковну десятину тощо. Значними були натуральні повинності

Як і раніше, у внутрішній торгівлі значну роль відігравали місцеві торги та ярмарки