Данте Аліг'єрі

Народження та родина
Народився у Флоренції у шляхетній родині. Точна дата народження Данте невідома: за різними джерелами він народився в 1265 р. між 14 травня і 13 липня.
Матір поета звали Донна Белла Абатська. Вона померла, коли Данте було 5 чи 6 років і його батько одружився ще раз, з Лапою Крістіамо Чіалуфі. Та чи справді він одружився з нею, точно не відомо, адже в ті часи для вдівців це було непросто. Проте точно відомо, що ця жінка народила двох дітей.
Родина Джемми ді Донаті була одною із найвпливовіших у Флоренції в період пізнього Середньовіччя. Політично Данте належав до угрупування білих гвельфів. Після конфлікту в 1300 році між чорними гвелфами, близькими до папи Боніфація VIII, та білими гвелфами, останні зазнали поразки і їхні представники з січня 1302 року почали залишати Флоренцію, виїжджаючи зокрема до лояльної для цього угрупування Равенни.

Данте Аліг'єрі

Освіта
Данте одержав поверхову та недостатню освіту, яку розширив тільки завдяки наполегливій роботі в зрілому віці. З юних літ був утягнений у кипуче життя Флоренції, де не вщухало політичне суперництво двох партій: гвельфів і гібелінів.)

Вигнання
Роки вигнання були для Данте роками поневіряння. Вже в ту пору він був ліричним поетом серед тосканських поетів «нового стилю» — Чіно з Пістойї, Гвідо Кавальканті та інших. Його «La Vita Nuova» вже була написана; вигнання зробило його серйознішим і суворим. Він затіває свій «Бенкет» («Convivio»), алегорично-схоластичний коментар до чотирнадцяти канцон. Але «Convivio» так і не закінчено: написано було лише вступ і тлумачення до трьох канцон. Не скінчений, обриваючись на 14-й главі 2-ї книги, і латинський трактат про народну мову, або красномовство («De vulgari eloquentia»).
У роки вигнання створилися поступово і при тих же умовах роботи три кантики «Божественної Комедії». Час написання кожної з них може бути визначено лише приблизно. «Рай» дописували у Равенні, і немає нічого неймовірного в оповіданні Боккаччо, що після смерті Данте Аліг'єрі його сини довгий час не могли дошукатися тринадцяти останніх пісень, поки, за легендою, Данте не приснився своєму синові Якопо і не підказав, де вони лежать.

Данте Аліг'єрі

Сфера
Данте Аліг'єрі розпочав свою літературну діяльність досить рано і написав багато творів, але світову славу принесла йому написана на тосканському діалекті Divina Commedia («Божественна комедія»), яку розпочав писати 1290 року, переробив 1313 року, а закінчив 1321 року. В трьох частинах («Пекло», «Чистилище», «Рай») Данте описує свою мандрівку до Бога. Супутником Данте виступає римський поет Вергілій, пізніше Данте супроводжує Беатріче, що уособлює милість Божу. Твір є справжньою енциклопедією середньовіччя. Багато дослідників вважають «Божественну комедію» одним з найвизначніших творів не лише італійської, а й світової літератури.

Твори
1306—1321 Божественна комедія — Divina Commedia (іт.)
1304—1307 Бенкет.
1304—1306 Про народне красномовство, трактат.
Еклога. Послання.
Квітка, поема з 232 сонетів, за «Романом про Розу» (алегоричний роман XIII століття).
1310—1313 Монархія, трактат..
1295 Нове життя.
Rime Вірші.
Вірші флорентійського періоду:
Сонети
Канцони
Балади і станси
Вірші, написані у вигнанні:
Сонети
Канцони
Вірші до кам'яної пані

Данте Аліг'єрі

Останні роки життя
З 1316 — 1317 р. він оселився в Равенні, куди його викликав на спокій синьйор міста, Гвідо да Полента. Тут, у колі дітей, серед друзів і шанувальників, створював Данте пісні Раю. Влітку 1321 Данте як посол правителя Равенни вирушив до Венеції для укладення миру з республікою Святого Марка. Повертаючись дорогою між берегами Адрії і болотами По, Данте захворів на малярію[1] і помер у ніч з 13 на 14 вересня 1321. Данте був похований у Равенні; чудовий мавзолей, який готував йому Гвідо да Полента, не був споруджений по смерті останнього, а нині збереглася гробниця належить до пізнішого часу. Всім знайомий портрет Данте Аліг'єрі позбавлений достовірності: Боккаччо зображує його бородатим замість легендарного гладко виголеного, проте, загалом його зображення відповідає нашому традиційному уявленню: довгасте обличчя з орлиним носом, великими очима, широкими вилицями і видатної нижньою губою; вічно сумний і зосереджено-замислений. У трактаті про «Монархії» позначився Данте Аліг'єрі-політик; для розуміння поета і людини найважливіше знайомство з його трилогією «La Vita Nuova», «Convivio» і «Divina Commedia».
Помер Данте у Равенні в ніч з 13 вересня на 14 вересня 1321 року. Його могила в наш час є місцем паломництва мільйонів відвідувачів.