Культура України XVIII – першої половини XIX ст

НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
Наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. українська культура розвивалася в умовах відсутності власної державності й посилення національного гноблення з боку Російської та Австрійської імперій.
Зростання національної свідомості українців сприяло прояву національних рис в усіх галузях культури.

Освіта
Крім початкових шкіл діяли гімназії, професійні училища, ліцеї (Волинський, Ніжинський, Чернівецький), які надавали середню освіту й право вступати до вищих навчальних закладів —Харківського університету (1805р.), Київського університету (1834р.) і Києво-Могилянської академії (до 1817р.). Викладання велося російською мовою в Росії й німецькою мовою в Австрії.
На фото сучасний вигляд

Великий вклад в розвиток науки внесли:
Микола Маркевич
Український історик, етнограф, фольклорист, поет і композито.
Перший український енциклопедист.
Протягом 1842-1843 рр. вийшло 5 томів створеної їм"Історії Малоросії", праці, так і не оціненої сучасниками.
М. Маркевич 1804 — 1860 рр

Миколай Костомаров
Видатний укр. історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч
Співзасновник Кирило-Мефодіївського братства Автор «Книги буття українського народу»
Написав понад 300 історичних, публіцистичних і літературних творів. Особливо відомі «Богдан Хмельницький», «Мазепа», «Павло Полуботок»
(1860—1885)

Михайло Максимович
Видатний енциклопедист, фольклорист, історик, філолог, етнограф
Його наукові праці в царині природознавства: «Основи ботаніки», «Роздуми про природу»
Максимович вивчав княжий період та був першим істориком стародавнього Києва. Він історію створення багатьох київських пам'яток,
1804-1873

Михайло Остроградський
Український математик, механік і фізик
Ще з дитинства він вимірював : вози, дерева, глибину ярів та криниць.
Восени 1816 став студентом Харківського ун-ту, За відмінне навчання отримав ступінь кандидата наук. Однак професура, позбавила юнака атестата кандидата наук.
У 1822–1828 рр. вдосконалював свої студії у Колеж де Франс у Парижі
З 1830 р., у віці 29 років член Петербурзької АН (), Паризької (з 1856 р.), Римської й Туринської Академій наук).
З 1831 року — ординарний академік СПб АН.
Автор 40 праць із математичного аналізу
1801-1861

Література.
Іван Котляревський. “Енеїда”
Автор зробив вагомий внесок у становлення сучасної української літературної мови, поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови.
«Енеї́да» — українська поема, на сюжет класичної поеми поета Вергілія. Розповідає про пригоди троянського отамана Енея, який після зруйнування батьківщини ворогами, за кілька років поневірянь, засновує омріяну державу в Римі, майбутню імперію.
1769-1838

Іван Квітка-Основ'яненко
Український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч.
Засновник художньої прози та жанру соціально-побутової комедії автор популярних й досі комедії «Сватання на Гончарівці» (1835), «Шельменко-денщик» (1835), «Бой-жінка» (1840).
1778-1843

Тарас Шевченко
Український поет, письменник (драматург, прозаїк, художник, громадський діяч. Національний герой і символ України.
Братчик Кирило-Мефодіївського братства.
Академік Імператорської академії мистецтв (1860).
Першу збірку своїх поетичних творів Шевченко видав 1840року під назвою «Кобзар». До неї увійшло 8 поезій: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина, «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова»], «Тарасова ніч».
1814-1861

Микола Гоголь
Мико́ла Васи́льович Го́голь 1809 - 1852рр. — російськомовний письменник українського походження. Походить з козацько-старшинського роду Гоголів-Яновських. Є классиком російської літератури, визначним представником ї «української школи» й традиції реалізму.
1809-1852

Семен Степанович
Гулак - Артемовський
Український композитор, співак, баритон (бас-баритон), драматичний артист, драматург, автор однієї з перших опери «Запорожець за Дунаєм».
1813-1873

Театр
Закладалися основи національного українського професійного театру в Харкові (режисер — Г. Квітка-Основ'яненко) та Полтаві (режисер — І. Котляревський).
У професійних театрах ставилися п’єси західноєвропейських, російських та українських авторів. Працювали аматорські та кріпацькі театри.

Найвідомішими пам’ятниками архітектури стали
будівля Київського університету, Успенський собор у Харкові. Створювалися декоративно-пейзажні парки «Софіївка» в Умані, «Олександрія» у Білій Церкві.
будівля Київського університету

Сафіївський парк, Умань
«Олександрія» у Білій Церкві.

Значний вклад в розвиток портретного й пейзажного живопису внесли художники
Художник — Василь Андрійович Тропінін[ (1776—1857) — російський художник-портретист, представник класицизму.
Тропінін здійснив справжній подвиг. Йому вдалося подолати нелегкий шлях від кріпосного до академіка портретного живопису.
Одна з кращих робіт Тропініна — «Дівчина з Поділля». Образ позначений особливою чистотою і святковістю, яку створює любовно переданий національний костюм.
В. Тропінін («Дівчина з Поділля»)

Т. Шевченко «Автопортрет», «Катерина»