Локальні війни другої половини ХХ ст. - 1991 р

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Локальні війни та збройні конфлікти. Суть, причини, характер і класифікація локальних війн та збройних конфліктів.
2. Локальні війни 1945 -1979 рр.
3. Локальні війни 1979 -1991 рр.

НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Історія війн та військового мистецтва: Посіб. – Х.: ХУПС, 2020.
2. Історія воєнного мистецтва. Підручник. І.І. Фурман – К. : НУОУ, 2012
3. Афганці.(1979-1989). Р.Брейтвейт. – К.: ТЕМП РОRA, 2006

1. Локальні війни та збройні конфлікти. Суть, причини, характер і класифікація локальних війн та збройних конфліктів.

називають обмежений за політичною метою і просторовим розмахом збройний конфлікт між двома чи декількома державами, який стосується переважно їх територіальних, економічних, політичних та інших інтересів.
Локальною війною

являє собою форму вирішення етнічних, релігійних, політичних, територіальних та інших некорінних протиріч із застосуванням засобів збройного насильства як у середині країни так і стосовно суміжної держави (держав), при якій держава (держави) не переходять особливий стан, який називається війною.
Збройний конфлікт

Класифікація збройних
конфліктів
Регіональна війна (конфлікт високої інтенсивності)
Локальна війна (конфлікт середньої інтенсивності)
Збройний конфлікт (конфлікт низької інтенсивності)
Міждержавний збройний конфлікт
Прикордонний
збройний конфлікт
Внутрішній
збройний конфлікт

2. Локальні війни
1945-1979 рр.

Корейська війна 1950—1953 років — збройний конфлікт між КНДР та Південною Кореєю, який тривав з 25 червня 1950 року до 27 липня 1953 р.
Мета: захоплення КНДР території Південної Кореї та встановлення панування над нею.
Склад збройних сил: КНДР: армія КНДР приблизно 384 тис., добровольці КНР на кінець війни 1221058 в/сл; неофіційно СРСР.
Війська Південної Кореї: армія ПР 188тис, сили ООН (16 країн) на кінець війни 743,6.
У І періоді війни (25. 06 – 15. 09. 1950 р.). Перехід 38-ї паралелі та загальний наступ військ КНДР.
ІІ період війни (І6 вересня – 24 жовтня 1950 р.) розпочався контрнаступом багатонаціональних сил ООН.
Операція розпочалася висадкою морського десанту та повітряного десанту в районі Інчхона. Захоплення Пхеньяна з допомогою повітряного та морського десантів.
До кінця листопада 1950 р. американські війська вийшли на корейсько-китайський кордон.
Просування військ ООН було затримано обороною військ КНА спільно с партизанами, що діяли в тилу противника. і вступом у війну китайських військ

III –період війни (жовтень 1950 р.- червень 1951 р.) Вступ у війну китайських добровольців.
Вихід військ ООН з Північної Кореї. Бойові дії сторін у районі 38 –ї паралелі.
Значну роль у прикритті важливих об’єктів відіграли радянські льотчики зі складу 64-го винищувального авіаційного корпусу у складі: 3 ВАД, нічних ВАП, двох ЗАД, зенітного прожекторного полку, та авіаційної технічної дивізії загальною чисельністю 26 тис.
IV період війни (10 липня 1951 р.–27 липня 1953 р.) бойові дії сторін у ході переговорів про перемир’я аж до закінчення війни.
Воєнні дії мали в основному позиційний характер. Наносились масовані удари американської авіації по тилових об’єктах і військах противника.
Масоване застосовування бактеріологічної і хімічної зброї.
Підсумок: провал планів КНДР щодо об'єднання Кореї під своєю владою.
Втрати: ЗС ООН та Південна Корея від 1,2 до 1,8 млн;
КНДР, КНР, СРСР від 1,8 до 3,8 млн .

Війна у В'єтнамі (1964-1973рр.)

Війна між комуністичним Північним В'єтнамом і Південним В'єтнамом .
Склад: США та їх союзники 1,2 млн; Північний В’єтнам та їх союзники 0,5 млн.
Мета: об’єднання В’єтнаму.
З осені 1964 р. до кінця зими 1965 р. на території Таїланду та Південного В'єтнаму американці побудували та модернізували десятки військово-повітряних баз. ДРВ перекидав на територию Південного В'єтнаму регулярні війська. 1965 р. бомбардування об’єктив тилу.
У відповідь на бомбардування Північного В'єтнаму з травня 1965 року СРСР розпочинає постачання до країни зенітно-ракетних комплексів С-75. У В’єтнам були передислоковані ЗРК С-75 “Десна”, винищувачі МіГ-17, МіГ-21, РЛС, зенітна артилерія
1966-1967 роки сухопутні операції армії США.
В'єтна́мська війна́ (1959—1973)

Тактичні прийоми: «Знайти та знищити»; «Очистити та утримати»; «тунельні щури»; «громадські нерегулярні групи оборони».
1967 р. – антивоений рух в США.
1968 р. – наступ партизан та армії ДРВ.
1968 р. травень - початок перемовин.
1969 р. – поступовий вихід армії США з В’єтнаму.
1972 р. березень – вересень наступ на Південний В’єтнам (200 тис). США надавала допомогу підтримкою з повітря.
1972 р.- останній американський солдат залишив ДРВ.
1973 р. – Паризька угода.
Підсумок: об’єднання В’єтнаму.
В'єтна́мська війна́

В'єтна́мська війна́

Локальні війни на Близькому Сході

Арабо-Ізраїльська війна
(6-25 жовтня 1973р).
Території, які були захоплені Ізраїлем в ході війни
1967 р.
Мета: повернути території, які були захоплені Ізраїлем в 1967 р.
Сили сторін :
Израїль : 375 000 в/сл з початку війни та 415 000 на останньому етапі.
Сирія Египет, Ірак Іорданія:
993 000 військовослужбовців.

8 жовтня. Ізраїльські резервісти загальмували, а
9 жовтня зупинили сирійський наступ.
10 жовтня остання сирійська бойова одиниця була витіснена за передвоєнну лінію припинення вогню.
З 11 по 14 жовтня ізраїльські війська просунулися углиб сирійській території, захопивши територію площею 32 квадратних кілометри.
Контр атаки сирійських, іракських і йорданських військ зупинили просування ізраїльської армії, але не змогли вибити ізраїльтян із захопленого районів.
6 жовтня.
Атака сирійських військ, висадка вертолітного десанту на гору Хермон, захоплення радару і системи укріплень. Наступ танкової бригади. Ізраїльська
188-а танкова бригада знищена.

6 жовтня
14.00 у повітря піднято 200 літаків. Артилерія розпочала навісний вогонь по мінних полях, дротяних загородженнях, прямим наведенням по укріпленнях лінії Барлева;
17.50 в глибині Синая скидають 4 батальйони командос;
01.00 -7800 танків і 3000 одиниць бронетехніки форсували канал;
У ході операції єгипетські війська просунулися на 15 км вглиб синайської пустелі.
8 жовтня танкова бригада контратакувала єгиптян.
9 – 14 жовтня – підготовка до бойових дії.
14 жовтня - єгипетський наступ. Втрати єгиптян за день склали 150—250 танків.
15 – 19 жовтня - контратака, вихід на беріг Суеца. Переправа на надувних човнах. Тактика проникнення на позиції. Зупинились 101 км від Каїру.

3. Локальні війни
1979 – 1991 рр.

охорона й оборона режимних зон;
проводка автомобільних колон;
ведення бойових дій зі збройними формуваннями афганської опозиції.
Основні завдання обмеженого контингенту радянських військ

Етапи:
1‑й етап: грудень 1979 р. — лютий 1980 р. Введення радянських військ до Афганістану, розміщення їх по гарнізонах, організація охорони пунктів дислокації і різних об'єктів.
2‑й етап: березень 1980 р. — квітень 1985 р. Ведення активних бойових дій спільно з афганськими з'єднаннями й частинами. Робота з реорганізації і зміцнення збройних сил ДРА.
3‑й етап: травень 1985 р. — грудень 1986 р. Перехід від активних бойових дій до підтримки дій афганських військ радянською авіацією, артилерією і саперними підрозділами. Підрозділи спецпризначення вели боротьбу з припинення доставки зброї і боєприпасів із‑за кордону. Відбувся вивід 6 радянських полків у СРСР.
4‑й етап: січень 1987 р. — лютий 1989 р. Продовження підтримки бойової діяльності афганських військ. Підготовка радянських військ до повернення на Батьківщину і здійснення повного їх виводу.

Загинуло, померло від ран і захворювань 14453 чол., у тому числі росіян – 6879, українців – 2374, узбеків – 1067, білорусів – 611, казахів – 361, туркмен – 281, таджиків – 239, молдаван – 185 чоловік. Загинули 4 генерали, 1979 офіцерів. Поранено 53753 чоловік, із них стали інвалідами 6669 чол.

Фолкле́ндська війна́ 1982 року — війна між Великою Британією і Аргентиною за контроль над Фолклендськими островами.
Склад сил: Аргентинське командування розгорнуло угрупування у складі 14189 чоловік, 38 бойових кораблів та допоміжних суден, 216 бойових літаків.
Велика Британія розгорнула у зоні конфлікту 29,7 тис чоловік, 111 кораблів та допоміжних суден, 117 бойових літаків.

1-2 квітня. Висадка аргентинського морського десанту на о. Східний Фолкленд на необладнане узбережжя. Захоплення островів. Захоплення аеродрому та передислокація о/с.
12 квітня. Атомні підводні човни розпочали морську блокаду островів.
25 квітня передова тактична група оволоділа о. Південна Гарсія.
1 травня стратегічна авіація ВПС Великої Британії завдала бомбового удару по авіабазі противника.
Аргентинське командування завдало повітряних ударів по британських кораблях.
19 травня 1982 року силами плавзасобів та вертольотів було проведено пересадку особового складу десанту з великих транспортних суден на десантні кораблі.
21 травня почалась висадка британських сил на Фолклендські
острови.
1-14 червня захоплення островів.
Причина поразки Аргентини:
- непідготовленість до війни,
- слабка професійна підготовка в/сл усіх категорії.
Загальні втрати Аргентини встановили: 2 бойових кораблі, один катер і 4 допоміжних суден, до 100 бойових літаків та вертольотів, 649 убитими. Угруповання Великої Британії втратило 255 чоловік, 7 бойових кораблів, 10 літаків та 24 вертольоти.