Содержание
Слайд 10Михайло Грушевський
Промова біля Центральної Ради під час похорону крутянців
Dulce et decorum pro
Михайло Грушевський
Промова біля Центральної Ради під час похорону крутянців
Dulce et decorum pro

patria mori! Солодко і гарно вмерти за отчизну — каже латинський поет, поезії котрого були шкільною книжкою тих, котрих тепер ховаємо. Солодко і гарно! Се затямили вони — і не опустили тієї рідкої нагоди, яку давала їм нинішня велична хвиля відбудування нашої держави і охорони вільностей і прав нашого трудящого люду. Вони стали грудьми за свою батьківщину і мали щастя полягти головами в цій святій боротьбі.
Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи. Велике щастя окупити своєю кров'ю забезпечення цієї свободи!
От у цій хвилі, коли провозяться їх домовини перед Центральною Радою, де протягом року кувалась українська державність, з фронтону її будинку здирають російського орла, ганебний знак російської власті над Україною, символ неволі, в котрій вона прожила двісті шістдесят з верхом літ. Видно, можливість його здерти не давалась даремно, видно, вона не могла пройти без жертв, її треба було купити кров'ю. І кров пролили ці молоді герої, котрих ми нині проводжаємо!
Вони щасливі, що могли купити своєю кров'ю такі вартості своєму народові! Батьки, брати, сестри тих, котрих ми сьогодні ховаємо! Стримайте сльози, що котяться з ваших очей, як стримую я. Бо ж ті, котрих ви ховаєте, доступили найвищого щастя — вмерти за отчизну! їх слава і вдячна пам'ять про них житиме з нашою свободою разом, серед народу нашого однині і довіку!
Михайло Грушевський. Хто такі українці і чого вони хочуть.
Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи. Велике щастя окупити своєю кров'ю забезпечення цієї свободи!
От у цій хвилі, коли провозяться їх домовини перед Центральною Радою, де протягом року кувалась українська державність, з фронтону її будинку здирають російського орла, ганебний знак російської власті над Україною, символ неволі, в котрій вона прожила двісті шістдесят з верхом літ. Видно, можливість його здерти не давалась даремно, видно, вона не могла пройти без жертв, її треба було купити кров'ю. І кров пролили ці молоді герої, котрих ми нині проводжаємо!
Вони щасливі, що могли купити своєю кров'ю такі вартості своєму народові! Батьки, брати, сестри тих, котрих ми сьогодні ховаємо! Стримайте сльози, що котяться з ваших очей, як стримую я. Бо ж ті, котрих ви ховаєте, доступили найвищого щастя — вмерти за отчизну! їх слава і вдячна пам'ять про них житиме з нашою свободою разом, серед народу нашого однині і довіку!
Михайло Грушевський. Хто такі українці і чого вони хочуть.
- Предыдущая
Контрольная работа №1. Технология 7 классСледующая -
Почвы. Тема 5









Смещение Н.С. Хрущева
Философия гуманизма
Мир к началу ХІХ века
Дни моего города Санкт-Петербурга, Россия
Внутриполитическое развитие России. Структура органов государственной власти
Антарктида. Карта Помпония Мелы, I в. н.э
Акция Блокадная ласточка
Life in America at the turn of XX century
День защитника отечества
Блокада Ленинграда
История звукозаписи
9 мая - День Победы
Презентация на тему Города-герои Великой Отечественной войны
Задание по карте. Древние и современные названия рек и морей С. Причерноморья
Российский триколор
Развитие общественного движения в России в ХIХ - начале ХХ вв
К 70-ти летию победы Тропой войны
Село Нижнеиргинское
Презентация на тему Олимпийские игры в древности
Пифагор
Как трудились в старину. 3 класс
История развития профсоюзного движения в Рязанской области
1. религия Древних египтян81750
Внешняя политика России (1801-1812 гг.)
Узнай Печеры. Объекты культурного наследия (таблички)
Александр Невский
tridtsatiletnyaya-voyna-1618-1648
Хатынь