Содержание
Слайд 10Михайло Грушевський
Промова біля Центральної Ради під час похорону крутянців
Dulce et decorum pro
Михайло Грушевський
Промова біля Центральної Ради під час похорону крутянців
Dulce et decorum pro

patria mori! Солодко і гарно вмерти за отчизну — каже латинський поет, поезії котрого були шкільною книжкою тих, котрих тепер ховаємо. Солодко і гарно! Се затямили вони — і не опустили тієї рідкої нагоди, яку давала їм нинішня велична хвиля відбудування нашої держави і охорони вільностей і прав нашого трудящого люду. Вони стали грудьми за свою батьківщину і мали щастя полягти головами в цій святій боротьбі.
Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи. Велике щастя окупити своєю кров'ю забезпечення цієї свободи!
От у цій хвилі, коли провозяться їх домовини перед Центральною Радою, де протягом року кувалась українська державність, з фронтону її будинку здирають російського орла, ганебний знак російської власті над Україною, символ неволі, в котрій вона прожила двісті шістдесят з верхом літ. Видно, можливість його здерти не давалась даремно, видно, вона не могла пройти без жертв, її треба було купити кров'ю. І кров пролили ці молоді герої, котрих ми нині проводжаємо!
Вони щасливі, що могли купити своєю кров'ю такі вартості своєму народові! Батьки, брати, сестри тих, котрих ми сьогодні ховаємо! Стримайте сльози, що котяться з ваших очей, як стримую я. Бо ж ті, котрих ви ховаєте, доступили найвищого щастя — вмерти за отчизну! їх слава і вдячна пам'ять про них житиме з нашою свободою разом, серед народу нашого однині і довіку!
Михайло Грушевський. Хто такі українці і чого вони хочуть.
Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи. Велике щастя окупити своєю кров'ю забезпечення цієї свободи!
От у цій хвилі, коли провозяться їх домовини перед Центральною Радою, де протягом року кувалась українська державність, з фронтону її будинку здирають російського орла, ганебний знак російської власті над Україною, символ неволі, в котрій вона прожила двісті шістдесят з верхом літ. Видно, можливість його здерти не давалась даремно, видно, вона не могла пройти без жертв, її треба було купити кров'ю. І кров пролили ці молоді герої, котрих ми нині проводжаємо!
Вони щасливі, що могли купити своєю кров'ю такі вартості своєму народові! Батьки, брати, сестри тих, котрих ми сьогодні ховаємо! Стримайте сльози, що котяться з ваших очей, як стримую я. Бо ж ті, котрих ви ховаєте, доступили найвищого щастя — вмерти за отчизну! їх слава і вдячна пам'ять про них житиме з нашою свободою разом, серед народу нашого однині і довіку!
Михайло Грушевський. Хто такі українці і чого вони хочуть.
- Предыдущая
Контрольная работа №1. Технология 7 классСледующая -
Почвы. Тема 5









От Парижа до Берлина: развитие Венской системы в 1856 -1878 годах
Россия - морская держава
The Rus principalities under mongol domination
Варяги в истории Древней Руси
Презентация на тему Полтавская битва 8 июля 1709 года
Прадеды
Презентация на тему Кто такие варяги
Мурманск. Мемориал морякам-подводникам, погибшим в мирное время
Что рисовал Репин: история крестных ходов в Курскую Коренную пустынь
Археология. Введение
Презентация на тему Севастополь
Архитектурный облик города Соликамска: вчера и сегодня
Чернобыльская трагедия
История марийской письменности
Государство на берегах Нила (5 класс) (2)
Абсолютизм в Европе
Хозяйственное развитие Древней Греции в V веке до н.э
Плакаты и агитация Первой Мировой войны
Миша Куприн (Юному герою-партизану посвящается)
Появление идеологий. Либералы. Консерваторы. Социалисты и анархисты. Марксизм. Национальная идеология
Великая Отечественная война (1941-1945). День победы
Восстание декабристов. Общественное движение первой четверти XIX века
Қытай. Коммунистік Қытай үкіметі
Европа и США в 20 - е годы XX века. Страны Латинской Америки в конце XX – начале XXI века
ВПР история
Мой Эко маршрут. Липецкая область г. Елец
Трудом ковалась победа!
1 декабря 1853 года – День победы русского флота