Содержание
Слайд 10Михайло Грушевський
Промова біля Центральної Ради під час похорону крутянців
Dulce et decorum pro
Михайло Грушевський
Промова біля Центральної Ради під час похорону крутянців
Dulce et decorum pro

patria mori! Солодко і гарно вмерти за отчизну — каже латинський поет, поезії котрого були шкільною книжкою тих, котрих тепер ховаємо. Солодко і гарно! Се затямили вони — і не опустили тієї рідкої нагоди, яку давала їм нинішня велична хвиля відбудування нашої держави і охорони вільностей і прав нашого трудящого люду. Вони стали грудьми за свою батьківщину і мали щастя полягти головами в цій святій боротьбі.
Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи. Велике щастя окупити своєю кров'ю забезпечення цієї свободи!
От у цій хвилі, коли провозяться їх домовини перед Центральною Радою, де протягом року кувалась українська державність, з фронтону її будинку здирають російського орла, ганебний знак російської власті над Україною, символ неволі, в котрій вона прожила двісті шістдесят з верхом літ. Видно, можливість його здерти не давалась даремно, видно, вона не могла пройти без жертв, її треба було купити кров'ю. І кров пролили ці молоді герої, котрих ми нині проводжаємо!
Вони щасливі, що могли купити своєю кров'ю такі вартості своєму народові! Батьки, брати, сестри тих, котрих ми сьогодні ховаємо! Стримайте сльози, що котяться з ваших очей, як стримую я. Бо ж ті, котрих ви ховаєте, доступили найвищого щастя — вмерти за отчизну! їх слава і вдячна пам'ять про них житиме з нашою свободою разом, серед народу нашого однині і довіку!
Михайло Грушевський. Хто такі українці і чого вони хочуть.
Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи. Велике щастя окупити своєю кров'ю забезпечення цієї свободи!
От у цій хвилі, коли провозяться їх домовини перед Центральною Радою, де протягом року кувалась українська державність, з фронтону її будинку здирають російського орла, ганебний знак російської власті над Україною, символ неволі, в котрій вона прожила двісті шістдесят з верхом літ. Видно, можливість його здерти не давалась даремно, видно, вона не могла пройти без жертв, її треба було купити кров'ю. І кров пролили ці молоді герої, котрих ми нині проводжаємо!
Вони щасливі, що могли купити своєю кров'ю такі вартості своєму народові! Батьки, брати, сестри тих, котрих ми сьогодні ховаємо! Стримайте сльози, що котяться з ваших очей, як стримую я. Бо ж ті, котрих ви ховаєте, доступили найвищого щастя — вмерти за отчизну! їх слава і вдячна пам'ять про них житиме з нашою свободою разом, серед народу нашого однині і довіку!
Михайло Грушевський. Хто такі українці і чого вони хочуть.
- Предыдущая
Контрольная работа №1. Технология 7 классСледующая -
Почвы. Тема 5









История Средних веков Византийская империя. Всеобщая история. 6 класс
Город Грозный
Бессмертный полк
Восстание декабристов. Общественное движение первой четверти XIX века
Моему деду посвящается
Туристическая Казань
Korea Północna
Они сражались за родину
Некрополи новгородских храмов как источник по изучению повседневной жизни древнерусского города
Что? Где? Когда?
Третья государственная дума 1907 года
Финикийские мореплаватели. 5 класс
Сдача Москвы без сражения в 1812 году
История славянской письменности. Викторина
Презентация на тему Рим при императоре Нероне
Виктор Михайлович Новицкий
Севастополь. Хроника обороны 1941-1942 гг
Самодержавие как феномен русской культуры
День народного единства
Просвещение и наука в 1801—1850-е годы
«Краденое первенство». Как русские изобретения присваивались за границей.
Русское поле. Памятник доблестному воину. Скульптура
Город Ангарск
Чехословаччина після Другої світової війни. Чеська та Словацька республіки
Маленькие герои большой войны
Холодная война
Куйбышев. Запасная столица
Кто-то родом из детства, а я из войны