Причини тимчасових невдач під час ВВВ

Серед основних причин невдач Червоної армії в перший період війни можна виділити наступні:
- зосередження і розгортання військ з урахуванням нових кордонів не було завершено до початку війни;
- велику роль відіграв фактор раптовості нанесення першого удару;
- кращі командні і командирські кадри Червоної армії були репресовані (до 75% командного складу) в 1937-1941 pp.; загалом по лінії наркомату оборони було репресовано не менше 3,5 млн чоловік;
- на стані військ повною мірою позначилася паралізуюча атмосфера культу особи Й. Сталіна;
- радянська військова доктрина базувалася на тезі, схваленій Й. Сталіним, у якій мова йшла про те, що майбутня війна буде вестися на ворожій території;
- до початку війни не було завершено переозброєння Червоної армії;
- значно послабили боєздатність Червоної армії ліквідація перед початком війни механізованих корпусів і створення кавалерійських дивізій;
- радянське військо-політичне керівництво прорахувалося у визначенні можливого напрямку головного удару супротивника; як пріоритетний в Генеральному штабі Червоної армії розглядався київський напрямок, а мінсько-смоленсько-московський - як другорядний;
- народ країни, керівні кадри, були психологічно дезорієнтовані договорами 1939 р, СРСР з Німеччиною; у багатьох політичних, державних, військових діячів, рядових громадян були занадто великі ілюзії з цього приводу.

Угода про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, або Пакт Молотова — Ріббентропа — розрахована на 10 років міждержавна угод, підписана в перші години 24 серпня 1939 року (у документі зазначена дата 23 серпня)
Пакт гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті Третього Рейху з Польщею та країнами Заходу, та давав можливість повернення Радянським Союзом втрачених Росією у Першій світовій війні територій.
Таємним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі між ними при очікуваному у ті дні нападі Німеччини на Польщу
Договір разом з іншими радянсько-німецькими угодами втратив силу 22 червня 1941 після нападу Німеччини на Радянський Союз.

План «Барбаросса» (нім. Fall Barbarossa) — кодова назва плану блискавичної війни Третього Рейху проти СРСР.

У перші дні війни Червона армія зазнала великих втрат, особливо в авіації. Військово-Повітряні сили Червоної армії до червня 1941 року становили 79 авіадивізій та 5 авіабригади. Основу літакового парку складали літаки різних конструкцій, більшість з яких мали невелику швидкість польоту і слабке озброєння Р-5, І-15, ТБ-3.

У перший день війни німецько-фашистська авіація завдала раптові удари по аеродромах західних прикордонних військових округів, в результаті чого ми втратили на землі і в повітрі одразу 1200 літаків. Тільки один Білоруський військовий округ позбувся 738 літаків.

У результаті стійкого опору Червоної армії за перші чотири місяці війни Німеччина втратила убитими, пораненими та полоненими понад чотири з половиною мільйонів чоловік.

Так Червона армія в період перших боїв 1941 року, незважаючи на тимчасові невдачі і здійснюючи тактику активної оборони, розвіяла мрії гітлерівців - у кілька тижнів перемогти Радянський Союз.

На 22 червня 1941 р. німецький Вермахт перевищував Червону армію лише за чисельністю особового складу, а за технічним забезпеченням (танки, літаки), був слабшим у декілька разів. Тому початкові приголомшуючі успіхи Вермахту були обумовлені тим, що він завдав превентивного удару, а радянські війська не мали підготовлених планів стратегічної оборони.
Для того щоб настав переломний момент у війні, зміцнювалася дисципліна в Червоній Армії. Модернізувалися ресурси країни, підвищувалася мобілізаційна готовність країни до відсічі агресора. Вводилися в дію нові виробничі потужності, розміщені у центрі країни, на Уралі і в Сибіру. На промисловий потік встановлювалася нова бойова техніка й озброєння. У кінцевому підсумку всі ці дії сприяли перемозі нашої країни над ворогом.

Дякую за увагу!