Ахенська капела у Німеччині

Що таке капела?
Капела- невелика молитовна будівля або церква без вівтаря. У великих церквах — частина церкви, присвячена фундатору чи святому. На кладовищах, над входом до склепів, слугувала надгробним пам'ятником. В сучасній Україні новоутворена релігійна громада, як правило, споруджувала спершу тимчасову каплицю, а пізніше, зібравши між собою достатньо грошей, — уже повноцінну церкву.

Капелла Карла Великого
Палацова імператорська капела ,побудована близько 796 року,а ініціативою Карла Великого Одоном Мецьким було створено у візантійському стилі. Вона має висоту 31 м, а в розрізі 32 м, формою ж являє собою восьмигранний купол, оточений 16-граною галереєю в два поверхи. Купол підтримується 8 стовпами; 8 арок верхнього обходу спираються на подвійні колони. Хори в готичному стилі були прибудовані в 1353–1414. Більшість капел, що оточують восьмикутник, в готичному стилі.

Восьмигранний купол
Два поверхи

8 стовпів

У середині його лежить камінь з написом «Carolo Magno». Проте не під ним знаходиться труна Карла Великого, яка в 1000 році був розкрита за велінням імператора Оттона III. За словами літопису монастиря Новалезе, складеного ще в 1048 році, тіло імператора чудово збереглося, у білому імператорському одязі він сидів у кріслі з короною на голові і скіпетром у руках. У 1165 році при канонізації Карла Великого імператор Фрідріх I Барбаросса велів знову розкрити імператорську могилу. Ймовірно, він велів перекласти останки імператора в багато прикрашений ящик, з якого імператор Фрідріх II у 1215 році переклав їх знову в іншу дорогоцінну труну художньої роботи. У цій останній труні, що стояла на вівтарі хору, останки імператора покоїлися до кінця XVIII століття, після чого були перенесені в ризницю. Знайдені в труні імператорські відзнаки були перенесені в 1798 році до Відня.

Фрідріх I прикрасив храм прекрасним канделябром, що висить над каменем з написом. Окрім Карла Великого, в соборі похований і Оттон III. В ризниці разом з останками Карла Великого зберігаються реліквії, що складаються із спідньої сукні Діви Марії з жовтувато-білого полотна, пелен Немовляти Христа, поясу, який Христос носив під час розп'яття, і покривала, на якому був обезголовлений Іоанн Хреститель. Всі ці реліквії, привезені зі сходу при Карлі Великому, в XIX столітті показувалися кожні 7 років (наприклад, в 1881, 1888) з 10 по 24 липня. Крім того, в ризниці зберігаються багато так званих малих реліквій і посудини майстерної роботи.
Сукня Діви Марії