Історія виникнення життя на Землі

Історія життя на Землі почалася з моменту появи перших живих організмів — приблизно 3,7 мільярда років тому — і триває донині. Подібність між усіма організмами вказують на наявність спільного предка, з якого всі відомі види розійшлися в процесі еволюції.

Приблизно 1200 млн років тому з'являються перші водорості, а вже приблизно 450 млн років тому — перші вищі рослини. Безхребетні тварини з'явилися в едіакарскому періоді, а хребетні виникли близько 525 мільйонів років тому під час кембрійського вибуху.

Перший поділ клітини
Як почали ділитися перші клітини, що складалися з молекули РНК і мембрани з жирних кислот, в даний час невідомо. Можливо, побудована всередині мембрани нова молекула РНК починала відштовхуватися від першої. Зрештою, одна з них проривала мембрану. Разом з молекулою РНК виходила і частина молекул жирних кислот, які утворювали навколо неї нову сферу.

На початку палеозою з'явилися тварини з твердим зовнішнім скелетом.
В кембрійський період раптово з'являється величезна різноманітність живих організмів — предків нинішніх представників багатьох підрозділів царства тварин.
Під час ордовику суша залишалася необжитою, за винятком лишайників, які першими з рослин почали жити на суші. Але основне життя розвивалося досить активно в морях.
В силурі на сушу виходять деякі рослини, наприклад, куксонії (Coocsonia), які сягали у висоту не більше 10 см, і деякі види лишайників. У деяких членистоногих розвинулись примітивні легені

З'являються перші примітивні ліси, які складалися в основному з найдавніших примітивних деревоподібних папоротей
В кам'яновугільному періоді майже по всій планеті клімат був жаркий та вологий. В болотистих лісах того часу росли переважно хвощі, деревоподібні папороті. В морях кам'яновугільного періоду також було багато форм життя. Акули та кісткові риби (предки більшості сучасних риб) домінували в товщі води
Через льодовиковий період в кінці карбону в пермському періоді клімат став холоднішим і суші. Пишні тропічні ліси, болота змінилися безкрайніми пустелями і засушливими рівнинами[29]. В таких умовах росли тільки найстійкіші рослини — папороті та примітивні хвойні.
Під час мезозою на Землі мешкали різноманітні химерні організми. Найвідоміші з них — динозаври.

На початку тріасового періоду життя на планеті продовжувало повільно відновлюватися після масового вимирання видів у кінці пермського періоду. Клімат більшої частини земної кулі був жарким і сухим, але достатня кількість опадів цілком могла забезпечити доволі велику різноманітність рослин.
Тварини, які пережили пермське масове вимирання видів, опинилися в дуже виграшній ситуації — адже на планеті майже не залишилось ні їхніх харчових конкурентів, ні великих хижаків. Чисельність рослиноїдних рептилій почала швидко зростати. Те ж саме відбулося і з деякими хижаками.

В результаті розходження континентів утворювались все нові протоки, моря і океани, які ускладнювали вільне переміщення тварин по планеті. Поволі на континентах почали з'являтися власні види рослин і тварин. В кінці крейдового періоду квіткові витіснили у багатьох регіонах хвойні, папороті та саговники, заявивши свої права на панівне положення у світі рослин, які вони остаточно затвердять в кайнозойську еру. Питання про причини масового вимирання видів у кінці крейдового періоду і досі викликає серед вчених гарячі суперечки.