Суспільно-політичний устрій та господарське життя Київської Русі у ІХ-Хст. (1)

Політичний устрій Київської Русі
Великий князь Київський
Йому належала верховна державна влада, у якій
поєднувалися військові, адміністративні, судові функції.
Князівська влада передавалась у спадок.
Князівська рада
Орган влади,куди входили старші дружинники, слов’янські
племінні вожді, служителі церкви, т.б. боярська знать.
Князь часто звертався до неї за підтримкою чи порадою, але не був зобов’язаний радитися з нею.
Віче
народні збори в Київській Русі, на яких обговорювали
та вирішували важливі суспільні справи.

Соціальна структура в
Київській Русі
Великий князь
Бояри
Дружинники
Міська знать Селяни- смерди
Холопи
Удільні князі

Землеробство
Системи обробки
вирубна
перелогова
парова
плуг
рало
соха
борона
заступ
мотика
серп
коса
жито
пшеницю
овес
ячмінь
просо
горох
боби
часник
хміль
льон

Скотарство
Приселищне
Розводили
худобу:
корів, волів,
коней, овець,
кіз, свиней ;
домашню птицю: курей, качок,
гусей

Ремесла
Понад 60
Найбільш поширені
залізоробне
гончарне
ювелірне
ковальство
деревообробне
шкіряне
Домашні ремесла
ткацтво
прядіння
плетіння
вишивання
шиття

торговельні шляхи
“грецький”
“шовковий”
“соляний”
вивозили
шкури, хутра, мед,
віск, ремісничі
вироби, хліб, тощо
ввозили
шовкові тканини,
прикраси, вина,
пряннощі, сукно,
тонке полотно, тощо
Торгівля
Внутрішня
Зовнішня