Слайд 3
ПИСЕМНІСТЬ ІНКІВ
Інформація передавалась за допомогою «кипу»- вузелкової системи, яку використовували на
![ПИСЕМНІСТЬ ІНКІВ Інформація передавалась за допомогою «кипу»- вузелкової системи, яку використовували на](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1124151/slide-2.jpg)
різнокольоровій тісьмі. Шустрі посланці «часки» доставляли в різні частини імперії ніті з вузелками, доповідая за їх допомогою о нових указах та розпорядженнях.
Слайд 4 ХТО РАЗРУШИВ ТІКАЛЬ?
У 1848 році американськими археологами в джунглях Гватемали
![ХТО РАЗРУШИВ ТІКАЛЬ? У 1848 році американськими археологами в джунглях Гватемали було](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1124151/slide-3.jpg)
було знайдено велике місто майя, яке звалось Тікаль.
Це відкриття дозволило більш узнати про життя стародавньої цивілізації.
По оцінкам вчених у місті проживало сто тисяч чоловік.
Будівлі з'єднувались дорогами. В якості фундаментів використовувались штучні насипи, які під храмами досягали максимальної висоти в 40 метрів.
Слайд 6На стіни наносилась штукатурка і побілка, а потім їх розписували яркими малюнками.
![На стіни наносилась штукатурка і побілка, а потім їх розписували яркими малюнками.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1124151/slide-5.jpg)
Слайд 8 Характерною особливістю будь якого знайденого міста майя були стели та алтарі.
![Характерною особливістю будь якого знайденого міста майя були стели та алтарі. Їх](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1124151/slide-7.jpg)
Їх будували завжди на честь значимої події для міста, а також кожні 20 років.
Багато стел були розбиті. Зробили це мешканці міста в ході народних хвиль? Чи Тікаль все ж таки завоювало мексиканське плем'я пипиль? Якою б не оказалась відповідь, найбільше місто майя з 600-літньою історією оказалось до кінця IХ століття покинутим.
Слайд 10 РЕЛІГІЯ
Священні знаки і ритуальні танці становились невід'ємною частиною їх культури.
![РЕЛІГІЯ Священні знаки і ритуальні танці становились невід'ємною частиною їх культури. Також](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1124151/slide-9.jpg)
Також робили зведення із глини, каміння чи землі таемничих споруд-маундов, іноді маючих розміри в декілька десятків метрів, різних форм- від прямокутних і пірамідальних до маундів у вигляді гигантських птахів чи животних.
Слайд 12 ЇЖА ІНДІАНСЬКИХ ПЛЕМЕН
Одним з джерел існування усіх індійських племен, було
![ЇЖА ІНДІАНСЬКИХ ПЛЕМЕН Одним з джерел існування усіх індійських племен, було землеробство.](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1124151/slide-11.jpg)
землеробство. У перуанців доколумбової Америки головною культурой була фасоль. Врожай знімали два рази за сезон, палкою- копалкою коя. Індіанці Великих озер збирали дикий водяний рис.
Представники давньої цивілізації Теотиуакана, яка проіснувала до VII століття нашої ери, вирощували кукурузу, томати, тикву .
Також велась охота на великих мамонтів, мастодонтів та бізонів- наприклад, мисливці могли заставити наляканих тварин стрибнути з обриву і потім зібрати внизу їх мертві тіла, чи задавити їх великим камінням з вершини скали.
Слайд 13Велика кількість північно американських індійських племен можна поділити по язиковим групам- атапаську,
![Велика кількість північно американських індійських племен можна поділити по язиковим групам- атапаську,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1124151/slide-12.jpg)
алгонкиньску, ірокезьку, шошонську, сіу, чи по місцях їх проживання.
На протязі багатьох років древні жителі американського континенту практично не мали контакту з жителями інших континентів.
Слайд 14
3 серпня 1492 року почалась перша експедиція іспанського мореплавця Христофора Колумба. Мандрівник
![3 серпня 1492 року почалась перша експедиція іспанського мореплавця Христофора Колумба. Мандрівник](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1124151/slide-13.jpg)
розраховував відкрити найкоротший морський шлях із Європи в Індію. Через 70 днів плавання експедиція відкрила АМЕРИКУ.