Українська культура другої половини ХVІІ – першої половини ХVІІІ століття

Над чим працюємо
Умови розвитку української культури другої
половини ХVІІ – першої половини ХVІІІ століття.
Архітектура:
- українське або козацьке бароко,
- пам’ятки архітектури.
Образотворче мистецтво.
Освіта.
Над чим роздумуємо
Чи можна погодитись з твердженням, що українська
культура другої половини ХVІІ – першої половини ХVІІІ століття досягла значних висот в своєму розвитку?
Свою точку зору аргументуйте.

Умови розвитку культури в даний період
Розвиток української культури в другій половині XVII - початку XVIII столітя відбувався в суперечливих умовах.
Сприятливі умови:
національно-визвольна війна середини XVII століття та відродження Української держави сприяли піднесенню творчого духу українського народу;
культурницька політика українських гетьманів.
Несприятливі умови:
розвиток культури гальмувався внаслідок поділу
українських земель та колоніальної політики Росії і Польщі;
кращі інтелектуальні сили українського народу залучалися до праці в Росії;
в 1720 р. Петро І заборонив книгодрукування українською мовою.

Архітектура. Козацьке бароко
У другій половині XVII – початку XVIII ст. в архітектурі та образотворчому мистецтві України домінуючим був стиль бароко. Бароко – стиль у мистецтві, для якого характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність, викривлення форм - будівлі із випуклими, увігнутими, криволінійними фасадами, динамічність композиції.
Українське або козацьке бароко – назва стилю, що набув поширення в українській архітектурі другої половини XVII–XVIII столітя внаслідок поєднання рис європейського бароко і місцевих традицій.
Характерні риси козацького бароко: піднесеність, грандозність, схильність до рухливих композицій, декоративна насиченість, водночас збереження традицій народної дерев’яної архітектури.
Михайлівський Золотоверхий собор у Києві - зразок архітектури українського бароко

Троїцька надбрамна церква
Східний фасад
В 30 -40 роки ХVІІІ ст. східний та західний фасади церкви були оздоблені в стилі українського бароко, прикрашені пишним рослинним орнаментом. Баня церкви набуває грушоподібної форми.
Фрагмент східного фасаду

Троїцький собор Густинського монастиря
Троїцький собор
Більше 400 років стоїть Густинський монастир.
Центральною спорудою монастиря є неповторний витвір людських рук – кам’яний Троїцький собор.
Кошти на його будівництво , яке розпочалося в 1674 році, надав гетьман Іван Самойлович.
Троїцький собор – один з найдовершеніших зразків українського бароко.
«Такі споруди виникають тільки тоді, коли митець оволодіє вершиною професійної майстерності, а художня думка суспільства сягає зеніту».
Г. Н. Логвин

Троїцький собор в Чернігові
Собор закладено в 1679 р.
за фінансової підтримки гетьмана Івана Мазепи.
Своєрідність архітектури Троїцького собору : використання об’ємно-просторової композиції давньоруського храму у поєднанні з елементами українського бароко та раннього класицизму
Троїцький собор Троїцько – Іллінського монастиря в Чернігові.

Георгієвський собор
Георгієвський собор Видубицького монастиря
У стилі бароко споруджено Георгієвський собор Видубицького монастиря.
Георгіївський собор - центральна споруда архітектурного ансамблю Видубицького монастиря в Києві, пам'ятка архітектури.
Храм зведено коштом полковника Михайла Миклашевського в кінці ХVІІ століття.

Покровський собор у Харкові
Кам'яна будівля Покровського собору була побудована козаками в 1689 році.
Майже повністю повторює українську дерев'яну тридільну церкву.
Надзвичайно легкий і стрункий, здалека собор нагадує три свічки, які стоять у ряд. Висота найвищої частини, від землі до хреста - 45 м.
«Немає в українській кам'яній архитектурі іншої такої будівлі, де би прийом висотного розкриття внутрішнього простору було здійснено з таким блиском» - Г. М. Лонгвин, видатний дослідник українського зодчества.
Покровський собор

Спасо-Преображенська церква - один із найкращих зразків церковної
архітектури Лівобережної України
стилю українського барокко початку
XVIII століття.
Знаходиться у селі Великі
Сорочинці Миргородського району
Полтавської області.
За деякими свідченнями будував храм відомий архітектор С. Ковнір.
Каменярі були з Полтави та Опішні.
Допоміжні роботи виконували місцеві козаки.
Первісно церква мала дев'ять
бань, нині лише п'ять.
Спасо - Преображенська церква
Спасо – Преображенська церква

Оборонна синагога в Жовкві
Жовківська оборонна синагога -пам'ятка архітектури кінця ХVІІ ст. в місті Жовква Львівскої області.
Товсті стіни з бійницями свідчать про її оборонний характер.
Свого часу одна з найбільших і найкрасивіших синагог Європи у стилі ренесанс, доповнена елементами бароко.
Вигляд синагоги у 1905 році
Сьогодення. У 1999 році Фонд світових пам'яток у Нью-Йорку включив Жовківську синагогу до переліку «100 пам'яток світу, які знаходяться в загрозливому стані».

Будинок полкової канцелярії в Чернігові
Будинок Чернігівської полкової канцелярії – пам’ятка цивільної архітектури кінця ХVІІ століття.
Розміри будинку 21 × 16 м.
Це єдина пам’ятка житлової архітектури України кінця ХVІІ ст., що добре збереглася.
Має багате декоративне оздоблення фасадів.
Елементи декору (лопатки-пілястри , візерунчаті фронтони, багатопрофільні карнизи та інші деталі) складають неповторну
гру світлотіні.
Будинок Чернігівської
полкової канцелярії

Образотворче мистецтво
Друга половина XVII—XVIII ст. час небувалого розквіту українського граверства. Найвидатніші майстри графіки кінця XVII - початку XVIII ст. - Олександр та Леонтій Тарасевичі, Іван Щирський, Іван Мигура.
В 1702 р. в Києві вийшов друком "Києво-Печерський патерик" із 45 гравюрами Леонтія Тарасевича.
Гравюра І. Щирського
до книги П. Орлика.
1698 р.
Гравюра «Мазепа серед
своїх добрих справ».
І. Мигура, 1706 рік.

Образотворче мистецтво
Ікона Зустріч Марії з Єлизаветою з церкви
Покрову Богородиці. 30 -ті роки 18 ст.
У живописі, як і раніше, переважає релігійне малярство, хоча розвивається й світське.
В іконописі поступово утверджувалися нові мистецькі принципи: стали виразніше виявлятися народні мотиви, іконописні образи набували рис, вихоплених із буденного життя.
Ікона Зустріч Марії і Єлизавети з церкви Покрову Богородиці в Сулимівці на Київщині подібна до цілком світської, пейзажної сцени.

Релігійне малярство
Богородчанський іконостас створений в 1698–1705 рр. іконописцем - ієромонахом
Білостоцького монастиря на Волині Й. Кондзелевичем та майстрами його кола для
церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Великий Скит у Маняві.
Український іконопис зазнав меншого впливу бароко, ніж графіка. Найвидатнішими майстрами малярства були Іван Руткович, Йов Кондзелевич.
Богородчанський іконостас.
Графічна реконструкція іконостасу Великого Скиту в Маняві

Дві великі ікони «Успіння Богородиці» та «Вознесіння Христове», розташовані по краях іконостасу. Саме на іконі «Вознесіння Христове» присутній авторський підпис Йова Кондзелевича та дата – 1705 рік.
Релігійне малярство
Ікона «Вознесіння Христове». 1705 рік. Іконостас із Великого Скиту в Маняві
Авторський підпис Йова Кондзелевича на іконі «Вознесіння Христове». 1705 р. Іконостас із Великого Скиту в Маняві

Релігійне малярство
"Покров Богородиці" із зображеннямБогдана Хмельницького і архієпископа Лазаря Барановича. Перша половина XVIII ст.
На іконі Богородиця - струнка молода жінка з привабливим обличчям, яка, розставивши руки долонями до глядача, плащем покрила всіх персонажів, котрі моляться на колінах обабіч неї. Очі й голова Богородиці звернені до тих, хто молиться і кого вона захищає.
На полотні зображений
Богдан Хмельницький - він дивиться просто на глядача (фрагмент ікони).
Постать Богородиці в позі Оранти - образ усієї України.

Світське малярство
Розвивався і світський портретний живопис. Портрети замовляли представники козацької старшини, яскравим прикладом є портрет полковника Михайла Миклашевського та Григорія Гамалії. Портрети тих часів дають уявлення про військових і політичних діячів України.
Портрет визначного
українського державного
та військового діяча другої половини XVII ст. Григорія Гамалії
Портрет cтародубського
полковника Михайла
Миклашевського -
фундатора Георгієвського
собору в Києві

Освіта
Наприкінці XVII ст. освітній рівень населення козацької України залишався відносно високим. Нижча ланка в системі освіти - початкові школи, де навчали читати, писати, рахувати, співати.
У середині XVIII ст. на території семи полків Гетьманщини діяло 866 початкових шкіл, на тисячу жителів - одна школа. На Слобожанщині одна школа припадала на 2,5 тисячі осіб. Школи утримувалися коштом місцевого населення.
Поширеним було домашнє навчання.
Була професійна підготовка підлітків через систему учнівства в ремісничих цехах, здобуття професійних знань при канцеляріях.
Гравюра XVII ст.: дидаскал веде урок…

Середня освіта
Діти різних станів, здібні та охочі до науки, могли продовжити навчання в колегіумах - середніх навчальних закладах, що булив Чернігові (1700 р.), Харкові (1727 р.), Переяславі (1738 р.). Вони готували церковних служителів, державних службовців та вчителів початкових класів.
У колегіумах вивчали українську, старослов'янську, польську, німецьку, французьку мови, піїтику, риторику, філософію, богослов'я, математику, фізику, медицину, історію, географію, астрологію (астрономію), музику.
На західноукраїнських землях та Правобережжі діяли переважно єзуїтські колегіуми - Луцький, Кам'янецький, Львівський, Перемишльський .
Будинок Чернігівського колегіуму –
перлина архітектри у стилі бароко

Вища освіта
Вища освіта на українських землях була представлена Києво-Могилянським колегіумом (від 1632 року) та Львівським університетом (від 1661 року). Києво - Могилянський колегіум за рівнем освіти не поступався європейським університетам.
В 1701 році за наказом Петра І він отримав статус і права академії. Тут могла навчатися молодь із усіх суспільних верств , закордонні студенти.
В умовах відсутності української державності доля Академії була складною.
У 1709 році навчалося в академії близько 2 тисячі студентів, а згодомом - 165 осіб.
Від викладання усунули осіб, які, на думку російських чиновників, були недостатньо відданими цареві.
Феофан Прокопович - професор,
ректор Києво - Могилянської академії, за вимогою Петра І переїхав до Петербурга.
Феофан Прокопович

Висновки
Українська культура другої половини ХVІІ - першої половини ХVІІІ століття досягла значних висот в своєму розвитку, особливо в архітектурі, освіті, образотворчому мистецтві.
Негативний вплив на розвиток української культури мало перебування українських земель в складі Росії та Польщі, але ще переважали умови, які були сприяливими для розвитку української культури.
Це час появи українського або козацького бароко – поєднання рис західноєвропейської культури та національних традицій.
Одночасно з професійним розвивалося й народне малярство. Це ікони народних майстрів, а також народні картини, зокрема зображення козака Мамая, що символізувало народне прагнення до волі.
Козак Мамай

2. Іллінська церква в Суботові. 1656
До якого архітектурного стилю відносяться дані споруди?
Чому ви так вважаєте?
Перевірте свої знання
1. Хрестовоздвиженський собор у
Полтаві. Початок ХVІІІ століття

Перевірте свої знання
Фрагменти Хрестовоздвиженського
собору в Полтаві.
Визначте архітектурниий стиль за даними фрагментами. Дайте йому характеристику.

Перевірте свої знання
Дайте характеристику пам’яткам культури.
1.
2.
3.
Чи можна погодитись з твердженням, що українська культура другої половини ХVІІ – першої половини ХVІІІ століття досягла значних висот в своєму розвитку? Свою точку зору аргументуйте.