В. Короленко. Сліпий музикант

Народився письменник
27 липня 1853 р. в м. Житомирі в родині повітового судді Галактіона Опанасовича Короленка та його дружини Евеліни Осипівни.
Житомирський дім, в якому народився і провів дитячі та ранні юнацькі роки В.Г.Короленко, з 1972 року — музей.

Батько письменника, Галактіон Панасович Короленко, нащадок козацького роду, був суддею. Його поважали як людину чесну й непідкупну.
Образ батька письменник відтворив в оповіданні
“В поганому товаристві”

Мати, Евеліна Осипівна, походила з родини польських поміщиків. Великодушна й самовіддана, вона виховувала дітей передусім добрими, чуйними, порядними.
«Я очень люблю свою мать, это чувство доходит у меня до обожания».

Короленко навчався спочатку
в Житомирській гімназії, а потім продовжив навчання
у Рівненській гімназії, яку закінчив із срібною медаллю.
Житомирська гімназія
Рівненська гімназія

У 1871 році вступив до Петербурзького технологічного інституту, але через матеріальні труднощі змушений був його покинути і перейти в 1874 році на стипендію до Петровської землеробської академії в Москві.
Петербург.
Технологічний інститут
Москва. Петровська
землеробська академія.

У 1876 році за участь у народницьких студентських гуртках він був висланий в Кронштадт
під нагляд поліції. Майже шість років Володимир Галактіонович провів у тюрмах і на засланні. Останній термін він відбував у Якутії за відмову присягнути на вірність цареві Олександру ІІІ.

1885-1895 роки. Час найактивнішої літературної та громадської діяльності письменника. У 1886 р. вийшла його перша книга «Нариси та оповідання». Справжнім тріумфом став наступний твір — повість «Сліпий музикант» (1886). Про талант Короленка заговорила вся Росія.

У січні 1886 року в Нижньому Новгороді Володимир Галактіонович одружився на Іванівській Євдокії Семенівні.
Вони прожили у шлюбі 35 років, виростили і виховали дві доньки Софію та Наталію.

Він любив український народ за його працьовитість, співучість, нездоланну жагу до волі, палко захищав від переслідувань царської влади українську культуру й мову, всіляко підтримував прогресивних українських письменників. Тема України посідає значне місце в оповіданнях «Ліс шумить», «У поганому товаристві»,
«Без язика», повісті «Сліпий музикант».

Галактіон Короленко походив зі старовинного роду українських козаків, і переїзд письменника до Полтави у 1900 році був справжнім поверненням на батьківщину своїх предків, де він прожив 21 рік.

В.Г Короленко прославився як принциповий захисник інтересів простих людей та дітей.
Наприкінці жовтня 1918 р. в Полтаві з ініціативи письменника була організована Ліга порятунку дітей. Короленко був організатором колоній для безпритульних дітей у Полтавській губернії. Улітку 1921 р. обраний почесним головою Всеросійського комітету допомоги голодуючим.

25 грудня 1921 В.Г. Короленко помер.
Три дні Полтава прощалася з митцем. День його похорону був оголошений у місті траурним.
Зупинилися всі промислові підприємства, не працювали школи, установи, театри і кінотеатри, бібліотеки. Понад 100 тис. (за іншими джерелами — 40 тис.) мешканців Полтави і навколишніх сіл проводжали в останню путь улюбленого письменника. Ця дорога стала шляхом у Безсмертя.

Психологічний етюд

Повість – прозовий твір, за обсягом більший, ніж оповідання, у якому показано низку подій із життя головного героя, а також детально змальовано пов’язаних з ним другорядних персонажів.
Дві розповіді:
1 – про те, як сліпонароджений хлопчик тягнувся до світла, до життя;
2 – про те, як пригнічена особистим нещастям людина знайшла своє місце в житті і зуміла виховати у собі співчуття до всіх знедолених.

Композиція - побудова літературного твору, його структура.
Епілог - заключна частина, додана до завершеного художнього твору й не пов'язана з ним нерозривним розвитком дії.
Пролог - вступна частина якогось тексту, введення, передмова.
Сім розділів та епілог

Дядько Максим
Йохим
Петро
Попельський
Евеліна
Ганна Попельська