Тарас Григорович Шевченко (1814 - 1861)

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття

І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій.
Не забудьте пом’янути
Не злим тихим словом.
Т.Г.Шевченко

Черкащина – Шевченків край

Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка

Світає. Край неба палає.
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає…

Скінчився день, темніють далі,
Туман над річкою завис,
Хмарки на небі, як медалі,
Затих, відпочиває ліс…

Експозиція І
“Біографічна”

Експозиція ІІ
“Шевченко поет – патріот”

Експозиція ІІІ
“Пророк України”
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє…
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!

Експозиція ІV
“Співець жіночої долі”
“Катерина”

“Наймичка”
“Марія”

Експозиція V
“Учитель правди Божої”
Смирітеся, молітесь Богу
І згадуйте один другого,
Свою Україну любіть,
Любіть її…воврем’я люте,
За неї Господа моліть!

Експозиція VI
“Художня”

Автопортрет

Портрет Закревської

Портрет Кейкуатової

Портрет Кочубея

Циганка - ворожка

Смерть Богдана

Селянська родина

Експозиція VII
“Музична”

1840 рік – вихід першого “Кобзаря”

І на оновленій землі,
Врага не буде , супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі

Заслання підірвало здоров'я Шевченка. На початку 1861р. він тяжко захворів і 10 березня помер. Незадовго до смерті написав останній вірш — “Чи не покинуть нам, небого”.
Похований був на Смоленському кладовищі. Через два місяці, виконуючи заповіт поета, друзі перевезли його прах на Україну і поховали на Чернечій (тепер Тарасова) горі біля Канева.

Чернеча гора в Каневі

Хата батьків Т.Г.Шевченка

І дорослі, і діти шанують геніального українського поета, художника, борця за волю народу …