Українська середньовічна література ХІ–ХV ст

Етапи розвитку давньої української літератури (періодизація Дмитра Чижевського)
ДОБА МОНУМЕНТАЛЬНОГО СТИЛЮ – ХІ СТ.
ДОБА ОРНАМЕНТАЛЬНОГО СТИЛЮ –ХIІ–ХІІІ СТ.
УКРАЇНСЬКИЙ РЕНЕСАНС – СЕРЕДИНА ХIV – ПОЧАТОК ХVІІ СТ.
УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО – КІНЕЦЬ ХVІІ– ХVІІІ СТ.

988 рік - хрещення Русі-України
зміцнення
Київської держави;
розширення зв’язків з іншими країнами;
інтенсивному розвиткові освіти, мистецтва, літератури;
Ярослав Мудрий при Софійському соборі створив першу бібліотеку.
Ярослав Мудрий заснував
скрипторій (майстерню для переписування книг), де працювали кваліфіковані писарі та художники;
відкриваються школи;

Остромирове Євангеліє – це список перекладу Євангелія, яке переписав у Києві зі староболгарського оригіналу диякон Григорій на замовлення новгородського посадника Остромира.
Остромировим Євангелієм книга називається за ім’ям замовника та власника.
Мова книги – тогочасна слов’янська богослужбова з болгарським впливом, що зумовлено оригіналом, із якого переписувався текст.

Остромирове Євангеліє має 294 аркуші пергаменту розміром 35х30 см. Текст написаний у два стовпчики по 18 рядків у кожному.
Каліграфічно виведені букви мають майже квадратну форму, проміжки між ними однакові, слова одне від одного не відокремлені.
Остромирове Євангеліє – колективна праця, а диякон Григорій, очевидно, був головним упорядником і основним переписувачем рукопису.

Остромирове Євангеліє - найдавніша датована пам’ятка українського письменства, виготовлена в1056-1057 рр.

Серед прикрас Остромирового Євангелія особливо вирізняються мініатюри із зображенням трьох євангелістів – Іоана, Марка, Луки, для четвертого, Матвія, залишено чистий аркуш, але з якихось причин мініатюра так і не була намальована.
Готові малюнки підфарбовували різними природ-
ними барвниками.
Святкової пишності Остромировому Євангелію надають орнаментальні композиції, котрі відділяють і
прикрашають початок кожного нового розділу книги.
Заголовні букви збільшеного розміру, майстерно
виконані на початку самостійних розділів тексту книги.

Ізборник Святослава - це одна з найдавніших пам’яток писемності Київської Русі, перша давньоукраїнська книга енциклопедичного характеру, написана 1073 року.

«Ізборник» становить своєрідну енциклопедію візантійської ученості. Він списаний для чернігівського князя Святослава Ярославича, від імені якого й дістав свою назву.
«Ізборник» містить близько 380 статей, що належать перу майже 40 авторів, розрахований на широке коло читачів, містить відомості з богослов’я, філософії, історії, медицини, біології, географії та багатьох інших галузей знань.