Український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків Георгій Нарбут

Коротка біографія
Народився 25 лютого 1886 року, на хуторі Нарбутівці біля Глухова (зараз Сумської області), у сім'ї, яка походила з старовинного, але збіднілого дворянського роду. Георгій Нарбут мав молодшого брата Володимира Нарбута, який в майбутньому став відомим поетом. Початкову художню освіту здобув самотужки. В 1906–1917 рр. жив у Петербурзі. У 1909 р. удосконалював майстерність у Мюнхені, в школі Симона Холлоші. У березні 1917 переїхав до Києва. У вересні 1917 став професором графіки новоствореної Української Академії Мистецтв, а з грудня 1917 (за іншими даними, з лютого 1918) — її ректором. 18 липня 1918 р. гетьман Скоропадський затвердив спроектовану Нарбутом малу Державну печатку — зображення козака з пищалем на плечі на восьмикутному тлі, у верхній частині якого було розміщено володимирський тризуб. Помер від епідемічного висипного тифу 23 травня 1920 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі.

Творчість
Українська абетка - одне з найбільших творчих досягнень Г.Нарбута

Ілюстрація до «Енеїди» І. Котляревського

Печатка Укр. Академії мистецтв із погруддям Мінерви, 1918 р.

Перші поштові марки УНР

Купюри УНР номіналом 100 і 500 гривень(аверс і реверс)