200 - річчя з дня народження Т.Г. Шевченка

Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
N.N. (“Мені тринадцятий минало”)
1847 р.

Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І, чужому научайтесь
Й свого не цурайтесь.
І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє.
1845 р.

Стоїть в селі Суботові
На горі високій
Домовина України,
Широка, глибока.
Ото церков Богданова
Там – то він молився,
Щоб москаль добром і лихом
З козаком ділився.
“Стоїть в селі Суботові…”
1845 р.

Поставлю хату і кімнату, Посиджу я і походжу
Садок – райочок насаджу. В своїй маленькій благодаті.
Л. (“Поставлю хату і кімнату…”)
1860 р.

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
VIII. “Садок вишневий коло хати…”
1847 р.

І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся – поборите,
Вам бог помогає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Кавказ
1845 р.