Основные концепции культуры

Мета і завдання
Розкрити поняття та сутність культури,
аналізувати функції, структуру та типологію культури;
охарактеризувати українську культуру;
ознайомитися з періодизацією історії української культури.

План
1. Вступ.
2. Поняття та сутність культури.
3. Функції, структура й типологія культури.
4. Характеристика української культури, періодизація, джерельна база.

ВСТУП
Приклади XX століття показують, що економічне процвітання в основному зв’язане з культурою. Між сферою економіки і сферою культури існує тісний взаємозв’язок. Історія доводить: життєвий рівень будь-якої країни є прямим наслідком рівня освіченості суспільства.

ВСТУП
Отже, доки не підніметься духовна культура на національному ґрунті, про ефективну економіку годі вести мову. Дефіцит культури творить матеріальні дефіцити. Для успішного розв’язання економічних і соціальних проблем потрібна, насамперед, духовна революція.

ВСТУП
Японці, наприклад, на основі соціологічних досліджень дійшли висновку, що у працівників з низькою загальною культурою низька відповідальність за доручену справу.

ВСТУП
Нинішній прогрес у суспільстві неможливий без прогресу людини.

ВСТУП
Якщо раніше вважалося, що витоки підвищення продуктивності праці зумовлюються фізичними можливостями робітника, то у сучасному виробництві переваг набув інтелектуальний аспект трудового процесу.

ВСТУП
Особиста культура робітника стає основоположним фактором зростання продуктивності праці, її ефективності та якості.

ВСТУП
Історія культури України - це наука про зародження, становлення, розвиток та сучасний стан духовної культури українського народу.

Література
1.Абрамович С. Д. Світова та українська культура / С. Д. Абрамович. – Львів: Світ, 2004. – С. 260–267, 271–284.
2.Кордон М. В. Історія української культури: навч. посібник / М. В. Кордон. – Львів: Магнолія, 2011. – С. 24–57.
3.Лекції з історії світової та вітчизняної культури / За заг. ред. А. В. Яртися, С. М. Шендрика, С. О. Черепанової. – Львів: Світ, 1994. – С.272–287.
4.Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К.: АртЕк, 1999. – С. 38–55, 92–102, 104–119.
5. Чорна Н.В. Історія української культури: навч. посібн. / Н.В.Чорна, Г.М. Горячковська. – Х.: ХНУРЕ, 2012. – С. 6- 44.
6. Шейко В.М. Історія української культури: навч. посібн. / В.М.Шейко, В.Я.Білоцерківський. –К.: Знання, 2009. – С. 29-39.

Поняття та сутність культури
Термін «культура»
вперше зустрічається в античному світі. Його початкове значення – обробка rрунту, внесення людиною змін у природу. Стосовно духовного життя людини цей термін уперше вжив Цицерон у 45 р. до н. е.

Поняття та сутність культури
Культура – це сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством за час свого існування.

Поняття та сутність культури
Три основні підходи щодо з’ясування сутності культури:
- антропологічний ( спосіб життя);
- соціальний (ототожнення зі сферою суспільного життя);
- філософський (культура як цілісний феномен).

Поняття та сутність культури
Культуру прийнято поділяти на матеріальну та духовну.

Поняття та сутність культури
Духовну культуру поділяють на дві сфери:
1) духовні якості людини і діяльність по їх реалізації;
2) духовні цінності.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

Поняття та сутність культури
До структурних елементів духовної культури відносять:
- інтелектуальні;
- естетичні;
- етичні ( мораль);
- соціальні;
- релігійні.
ХНУРЕ, кафедра українознавства

Функції, структура й типологія культури
Функції культури розкривають ту роль, що вона відіграє в житті суспільства:
1. людинотворча
2. суспільно-перетворююча
3. етноформуюча та етнозахисна
4. пізнавальна функція
5. інтегративна
Історія української культури

Функції, структура й типологія культури
6. Семіотична
7. Комунікативна
8. Регулятивна
9. Ціннісна
10. Соціальна

Функції, структура й типологія культури
11. Емоційно-естетична
12. Рекреативна
13. Виховна
14. Діагностична та прогностична функція

Функції, структура й типологія культури
Структура — означає порядок, будова, зв’язок.
Під типологією в сучасній науці розуміють процес, шляхом якого система поділяється на відносно простіші підсистеми (елементи).

Функції, структура й типологія культури
І. За формою людської діяльності культуру поділяють на матеріальну та духовну.
Матеріальна культура – це сукупність предметів, пристроїв, споруд, тобто штучно створений людиною предметний світ .

Функції, структура й типологія культури
Духовна культура охоплює усі сфери духовної діяльності людини: релігію, філософію, освіту, науку, право, мораль, політику, літературу.

Функції, структура й типологія культури
ІІ. За етнічним чинником та вагомістю культуру поділяють на світову, загальнолюдську, етнічну, національну.
Світова культура — це синтез досягнень культур усіх націй і народів.

Функції, структура й типологія культури
Загальнолюдська культура — це культура, вироблена людством протягом усієї історії його існування. Вона ґрунтується на загальнолюдських цінностях — істині, добрі, красі, справедливості, захисту прав особистості, гуманізмі.

Функції, структура й типологія культури
Національна культура — продукт матеріальної та духовної праці певної нації.
Етнічна культура — вікова, сучасна й архаїчна, культура певного етносу, база національної культури.

Функції, структура й типологія культури
ІІІ. За протиставленням до пануючої (домінуючої) культури виділяють такі види: домінуюча (загальнонаціональна), субкультура й контркультура.
Субкультура – сукупність культурних зразків, тісно пов’язаних з домінантною культурою і в той же час відмінних від неї.

Функції, структура й типологія культури
Контркультура — в широкому значенні напрям розвитку культури, який різко відрізняється від пануючої, протистоїть «офіційній» традиційній культурі, будь-які форми девіантної поведінки.

Функції, структура й типологія культури
ІV. За рівнем майстерності й типом аудиторії виділяють елітарну, масову й народну культуру (фольклор).

Функції, структура й типологія культури
V. За співвідношенням традиційного і новаторського в культурі, вона поділяється на традиційну (закриту) та нетрадиційну (відкриту)
Традиційна культура – це культура, яку регулюють звичаї, традиції, настанови.

Функції, структура й типологія культури
VІ. За приналежністю до історичних епох: 1) первісна культура; 2) культура цивілізацій Стародавнього сходу;
3) антична культура; 4) середньовічна культура; 5) культура епохи Відродження; 6) культура Нового часу;
7) культура сучасної епохи.

Функції, структура й типологія культури
VІІ. За регіональною приналежністю: культура Сходу, культура Заходу, середземноморська культура, латиноамериканська культура.

Функції, структура й типологія культури
VІІІ. За конфесійним принципом виділяють такі типи культур: конфуціансько-даосизька, індо-буддійська, ісламська, християнська (католицька, православна, греко-католицька, протестантська).

Функції, структура й типологія культури
ІХ. За господарським ладом – культура мисливців і збирачів; культура хліборобів; культура скотарів; промислова (індустріальна) культура

Функції, структура й типологія культури
Х. За сферою суспільної діяльності - виробнича, політична, педагогічна, екологічна тощо.

Характеристика української культури
Народ (гр. етнос) – це історична спільність людей, яка склалася на певній території та володіє стабільними особливостями мови, культури.

Характеристика української культури
Існує кілька теорій етногенезу українського народу:
1) теорія «споконвічності» – українці існують стільки, скільки взагалі існує людина сучасного типу, тобто від 30 – 40 тис. до 2 – 3 млн. років.

Характеристика української культури
2) теорія автохтонності
(М. Грушевський), згідно з якою українці походять від племен антів, які мешкали в лісостепах України у V—VI ст.

Характеристика української культури
3) ідеологічна теорія «єдиної колиски» (яка була загальноприйнятою в СРСР у 30–80-ті рр. ХХ ст.) про зародження і розвиток трьох братніх слов’янських народів з єдиної давньоруської народності в ІХ — Х ст.

Характеристика української культури
4) теорія «незалежного розвитку окремих східнослов’янських народів», тобто українців, росіян, білорусів, яка набула поширення останнім часом.

Характеристика української культури
З історико-етнографічної точки зору українська культура є гетерогенною, на території України можна виділити такі культурно-історичні зони:
1. Центральний регіон;
2. Північний регіон;
3. Західний;
4. Південний.

Періодизація української культури
1. Матеріальна і духовна культура слов'янського світу 1 тис.н.е.
2. Культура Київської Русі.
3. Українська культура пізнього середньовіччя та початку нового часу (др. пол. ХІІІ - серед. XVII ст. )
4. К-ра козацько-гетьманської держави (ІІ пол. XVII-XVIIІ ст.)

Періодизація української культури
5. Українське національно-культурне відродження (к. XVIIІ – поч. ХХ ст.)
6. Українське відродження 1920-х рр. Культурні процеси в Радянській Україні та діаспорі.
7. Українська культура на межі ХХ - ХХІ ст.

Джерела вивчення культури
1) пам’ятки духовної культури, зафіксовані в усній формі;
2) незліченні пам’ятки матеріальної культури;
3) писемні джерела;
4) живопис.

Висновок
Отже, український народ зумів створити культуру, яка займає гідне місце у світовій, має власне обличчя, самобутня і неординарна.
1. Українська культура належить до євразійського типу, вона формувалася на стику європейської та азійської культур,

Висновок
2. Українська культура є складовою індоєвропейського кола культур (походження мови, споріднення міфологічного світогляду, уявлення про Всесвіт).
3. Українська культура є відкритою, функціонує і розвивається у світовому культурному просторі.

Висновок
4. Українська культура є гетерогенна (неоднорідна) і в культурно-етнографічному, і в соціально-історичному, і в конфесійному відношенні.