Свіфт Джонатан

Англія – батькіщина Свіфта

Народження Свіфта
Англійський сатирик, церковний діяч, публіцист, поет і письменник Джонатан Свіфт народився 30 листопада 1667 р. в Дубліні в англійській родині.

Батьки Свіфта
Батько Свіфта на дожив до народження сина, мати через деякий час назавжди від’їжджає до Англії.

Виховання Свіфта
Джонатана вховує його дядько, Годвін Свіфт, відомий дублінський адвокат.

Освіта
Свіфт здобув хорошу освіту – спочатку в школі графства Кілкені (1673 - 1681), потім у дублінському Трініті - коледжі (1682 - 1688), де йому присудили ступінь бакалавра мистецтв у 1686 р.

Вибух насилля, що стався в Ірландії 1689 р., змусив Свіфта шукати притулок в Англії.

Маєток Мур - Парк
З кінця 1689 р. по січень 1699 р. Свіфт працює секретарем сера Уільяма Темпла, дипломата у відставці та літератора, який жив у маєтку Мур – Парк, у графстві Суррей.

Початок творчої діяльності
Саме у Мур – Парку, де Свіфт мав можливість досхочу працювати у величезній бібліотеці Темпла, починається його самостійна поетична діяльність.

Оксфордський університет
У 1692 р. Свіфту присуджують сиупінь магістра мистецтв в Оксфорді.

Знайомство з майбутньою дружиною
Маєток Темпла стає основою сімейного щастя Свіфта. Письменник початківець знайомиться з Естер Джонсон, падчеркою управителя Мур – Парку, яка спочатку була його ученицею, а згодом стала дружиною.

Нове призначення
У 1695 р. Свіфт був висвячений у сан священника англійської церкви й упродовж наступного року служив у Кіруті, на півночі Ірландії.

Робота над памфлетами
Опинившись у центрі релігійних чвар, Свіфт починає писати один з відомих сатиричних творів – памфлет “Казки бочки”, робота над яким тривала кілька років.

Теорія літератури
Памфлет – це невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного жанру на злободенну тему.

“Казки бочки”
“Казка бочки” вийшла у світ
1704 р. без вказівки на ім’я автора, зчинивши галас довкола себе. Свіфт зажив слави дотепника, після того як його авторство було розкрито.

“Казки бочки”
В образах трьох братів – Петра, Мартина й Джека – автор піддає нищівній критиці три гілки християнства – католицьку, англійську та пуританську.

Сатира “Битва книг”
У 1696 р. письменник повертається до Мур – Парку, де пише сатиру “Битва книг”. Твір був присвячений дискусії між прибічниками “давніх і нових книг”.

Теорія літератури
Сатира – (від. лат. satira – суміш, усяка всячина) – особливий спосіб відображення дійсності, який полягає в гострому осудливому осміянні негативного.

Переїзд до Ірландії
Після смерті Темпла 1699 р. Свіфт переїздить до Ірландії, де отримує церковний прихід у Ларакоті.

Трініті - коледж
У 1702 р. у дублінському Трініті – коледжі він здобуває ступінь доктора богослов’я.

Сучасний Трініті - коледж

Журнал “Екзамінер”
З 1710 по 1711 р.р. Свіфт стає відомим політичним письменником і видає торійський журнал “Екзамінер”.

Дублінський собор
Ставши великим прихильником партії торі,
у 1713 р. Свіфт обіймає посаду декана в дублінському соборі святого Патріка.

Третій період творчості Свіфта відкривається памфлетом “Пропозиція про загальне використання ірландської мануфактури” (1720), одразу після якого вийшов ряд інших памфлетів про Ірландію.

Головна книга життя
Головною книгою життя Джонатана Свіфта стають “Мандри до різних країн світу Лемюеля Гулівера” (1721 - 1725), що були видані в Лондоні у 1726 р.

Політична діяльність
Виступи Свіфта на захист Ірландії знаходять відгук у серцях людей і їхню підтримку. Його обирають почесним громадянином Дубліна у 1729 р.

Поетична творчість
У цей період Свіфт пише багато поезій. Його вірші позначені тематичною різноманітністю Провідним жанром віршів є політична сатира, яка пов’язана з Ірландією.

Підсумок творчого шляху
Підсумок своєї творчої діяльності Свіфт підводить в одному з найбільш значущих своїх поетичних творів – “Віршах на смерть доктора Свіфта”, виданих у 1738 р.

Смерть письменника
Свіфт помер 19 жовтня 1745 р. в Дубліні. На його могилі вирізьблена складена ним епітафія: “Тут покоїться тіло Джонатана Свіфта, доктора богослов’я, декана цього кафедрального собору, жорстоке обурення не може більше терзати його серце. Проходь, подорожній, і наслідуй, якщо зможеш, сміливому захиснику свободи”.