Технологія матеріалів. Лекція 4

План лекції 4
4.1 Поняття про зварювання металів та його значення в народному господарстві.
4.2 Класифікація видів зварювання за станом металу та видом енергії, що використовується.
4.3 Поняття про електродугове зварювання. Властивості електричної дуги.
4.4 Поняття про контактне електрозварювання. Характеристика видів електроконтактного зварювання.
4.5 Електрошлакове зварювання.
4.6 Поняття про газове зварювання, його переваги та недоліки. Види газового зварювання та технічне обладнання.
4.7 Холодне зварювання металів.
4.8 Нові види зварювання.

4.1 Поняття про зварювання металів
Зварювання металів – технологічний процес утворення нероз’ємних з'єднань між металевими виробами за рахунок встановлення міжмолекуляр-них та міжатомних сил зчеплення.
Це можливо в тому випадку, коли атоми двох частин матеріалу зближуються на відстань, меншу ніж 4•10-10 м.
Такі умови можна створити трьома шляхами:
стисненням деталей без термічної обробки;
нагріванням матеріалу до розплавлення;
нагріванням до пластичного стану та одночасним стисненням деталей.
Зварювання металів є одним з основних технологічних процесів виготовлення різних металевих конструкцій та виробів і знаходить широке використання у всіх галузях народного господарства і, зокрема, у суднобудуванні.

4.1 Винахідники електрозварювання металів
М. М. Бенардос народився 8 липня 1842 р.
в селі Бенардосівка, Єлизаветградського повіту, Херсонської губернії (помер 21 вересня 1905 р., м. Фастів)
У 1882 р. М. М. Бенардос винайшов спосіб дугового зварювання із застосуванням вугільного електроду.
М. Г. Славянов народився 23 квітня 1854 р. в селі Нікольське Воронежської губернії (помер 5 жовтня 1897 р., м. Пермь)
М.Г. Славянов у 1888 р. розробив метод дугового зварювання металевим плавким електродом.

4.1 Винахідники електрозварювання металів
Є.О. Патон (1870-1953) – вчений у галузі мостобуду-вання і електрозварювання
Є.О.Патон заклав основи фундаментальних цілеспря-мованих досліджень у галузі електрозварювання.
Б.Є Патон (1918 р. н.) – революціонер у технології зварювання. Танки, газо- і нафтогони на землі та під водою, космічні станції і навіть серце, нирки та судини.

4.2 Класифікація видів зварювання
Сучасні способи зварювання класифікують за двома основними ознаками: за станом металу в процесі зва-рювання та за видом енергії, яка використовується для нагрівання зварюваних металів. За станом металу роз-різняють зварювання плавленням і зварювання тиском.
При зварюванні плавленням кромки з’єднуваних деталей (основний метал) і в більшості випадків додат-ковий (присадний) метал нагрівають до розплавленого стану, утворюючи загальну зварювальну ванну
Зварювання плавленням

4.2 Класифікація видів зварювання
При зварюванні тиском зварювальне з’єднання утворюється нагріванням зварюваних поверхонь до пластичного стану або до початку плавлення і додатковим прикладанням механічних зусиль стискання
Зварювання тиском

4.2 Класифікація видів зварювання

4.3 Електродугове зварювання
Електродугове зварювання – зварювання плавленням, при якому нагрівання та розплавлення кромок з'єднува- них частин виробів здійснюється електричною дугою.
Зварювальна дуга – потужний електричний розряд в газах, що супроводжується виділенням значної кількості тепла і світла. Для розігріву катоду між ним і анодом, підключеними до джерела струму, здійснюють короткочасне коротке замикання.

4.3 Властивості електричної дуги
Електрична дуга (Вольтова дуга, дуговий розряд) - фізичне явище, один з видів електричного розряду в газі.
Вперше електрична дуга була описана російським вченим В. В. Петровим у 1802 році.
Електрична дуга є окремим випадком четвертої форми стану речовини - плазми - і складається з іонізованого, електрично квазінейтрального газу.

4.3 Властивості електричної дуги
Електрична дуга характеризується напругою, струмом і довжиною дуги.
Зварювальна дуга складається із трьох частин: катодної, анодної і стоба дуги. Майже весь простір займає стовп дуги, в якому відбуваються процеси іонізації і переміщення заряджених частинок до катоду і аноду.
Температура стовпа дуги досягає 6000...7000 оС. Величина напруги для запалювання дуги (напруга холостого ходу) повинна бути не нижче 30...35 В (при постійному струмі) і 50...55 В (при змінному струмі). Для стійкого горіння відкритої дуги достатньо напруги 18...30 В.
Електрична дуга характеризується напругою, струмом і довжиною дуги.

4.3 Електродугове зварювання
Схеми основних видів електродугового зварювання:
а) за способом Бенардоса (1 – зварювальний виріб,
2 – присадний матеріал, 3 – вугільний або графітовий електрод);
б) за способом Славянова (1 – зварювальний виріб,
2 – металевий електрод, що плавиться);
в) трифазною дугою (1 – зварювальний виріб, 2 – ізольовані електроди)
Електричне дугове зварювання вперше було запропоноване нашим співвітчизником М.М. Бенардосом у 1882 р., який використав дугу для зварювання металів вугільним електродом, а у 1888 р. М.Г. Славянов запропонував спосіб дугового зварювання металевим електродом.

4.3 Електродні покриття
Металеві електроди мають флюсову обмазку.
В якості обмазки електроду застосовують просіяну крейду з рідким склом.
Загальне призначення обмазки або електродних покриттів – забезпечувати стабільність горіння зварювальної дуги і отримувати метал шва із заздалегідь заданими властивостями (міцність, пластичність, ударна в'язкість, стійкість проти корозії, та ін.).
Будова зварювального електроду
1 – стрижень; 2 – ділянка переходу; 3 – марка електроду; 4 – покриття.

4.4 Контактне електрозварювання
Контактне зварювання – технологічний процес утворення з'єднання в результаті нагрівання металу з'єднуваних частин електричним струмом, що протікає через них, і водночас плас-тичної деформації зони з'єднання під дією направленого на стиск зусилля.
Схеми контактного електрозварювання:
а) стикове; б) точкове; в) шовне:
1 – зварювані частини; 2 – струмопідвідні електроди; 3 – електричний трансформатор; Р – зусилля стиску
а)
б)
в)

4.4 Контактне електрозварювання
Ось так відбувається контактне стикове зварювання плавленням.

4.5 Електрошлакове зварювання
Досить ефективно різні литі і ковані великогабаритні деталі виготовляти шляхом з'єднання окремих частин за допомогою електрошлакового зварювання. Відомо, що при розплавлюванні флюсу утворюється шлак, який є провідником електричного струму. При пропусканні електричного струму через шлак в ньому згідно закону Джоуля-Ленца, виділятиметься теплота. Цей принцип і лежить в основі електрошлакового зварювання.
Зварювання зазвичай виконується при вертикальному розташуванні деталей, що збираються, із проміжком між ними величиною b.
За цією технологією стали зварювати великогабаритні деталі в суднобудуванні (корпуси, несучі конструкції), в хімічному та важкому машинобудуванні (судини, станини потужних пресів, вали великих гідротурбін, прокатне обладнання, реакторні колони та ін.), в котлобудуванні та мостобудуванні.

4.5 Електрошлакове зварювання
Схема електрошлакового зварювання:
1 – зварювані пластини; 2 – струмопідвідний мундштук; 3 – електрод; 4 – формуючі повзуни; 5 – жужільна (шлакова) ванна; 6 – металева ванна; 7 – шов; 8 – подаючі ролики.

4.6 Поняття про газове зварювання
Газове зварювання – це зварювання плавленням, при якому метал в зоні з'єднання нагрівається до розплавлення газовим полум'ям.
Як пальне газу для газового зварювання набув поши-рення ацетилен С2Н2. Найвища температура полум’я у стру-мені ацетилену 3200 оС. В якості горючих газів використо-вують також водень, метан, пропан, пропанобутанову суміш, бензин, керосин
Схема газового зварювання: а) правим способом, б) лівим способом: 1 – заготівки; 2 – присадний матеріал; 3 – пальник; 4 – газове полум'я; 5 – зварний шов

4.6 Технологія газового зварювання і різання металів
Газове обладнання: а) газовий редуктор, б) газовий пальник; в) газовий різак
а)
б)
в)
Газокисневе різання – процес інтенсивного окислення (спалювання) металу в локальній зоні, попередньо розі-грітій до температури запалення заліза в кисні, шляхом подачі в цю зону струменю ріжучого кисню, і видалення цим струменем рідких окислів.

4.7 Холодне зварювання металів
Холо́дне зва́рювання - технологічний процес зварювання стисненням із пластичним деформуванням з'єднувальних поверхонь заготовок без додаткового нагрівання зовнішніми джерелами тепла.
Холодне зварювання тиском здійснюють без нагріву, тільки за рахунок зусиль стискання. Цим методом зварюють такі високопластичні метали, як свинець, алюміній, мідь, кадмій, срібло, нікель.
Для виготовлення міцного з'єднання перед зварюванням слід старанно очистити вироби від оксидів і забруднень, а також застосувати великі зусилля стискання, внаслідок чого проявляться міжатомні сили зчеплення.

4.7 Холодне зварювання металів
Схеми холодного зварювання металів

4.8 Нові види зварювання металів
До нових (нетрадиційних) способів зварювання можна віднести індукційне зварювання металу (нагрівання здійснюється індук-ційними струмами середньої і високої частоти з наступним його обтисненням), дифузійне (взаємна дифузія атомів у поверхне-вому шарі контактуючих матеріалів у вакуумі або атмосфері інертного газу), зварювання ультразвуком, холодне зварюва-ння тиском (за рахунок значних зусиль стиснення), зварювання тертям (перетворення механічної енергії при взаємному пере-міщенні зварюваних поверхонь у теплову), плазмово-дугове, зварювання вибухом тощо.
Схеми видів зварювання: а) індукційне, б) ультразвуком, в) холодне (тиском), г) вибухом
а)
б)
в)
г)

4.8 Нові види зварювання металів: індукційне зварювання
Ультразвукове зварювання (УЗЗ) –
зварювання тисненням із прикладенням ультразвукових коливань, технологічний процес отримання нерознімного з'єднання двох матеріалів, часто розглядається як подальший розвиток технології
холодного зварювання.

4.8 Нові види зварювання металів: індукційне зварювання
Індукційне зварювання засноване на розігріванні струмами високої частоти торців деталей до пластичного стану з наступним їх стисканням.
Цим способом зварюють поздовжні шви труб у процесі їх виготовлення на прокатних станах і наплавляють твердими сплавами ріжучі кромки інструментів (зуби бурових долот та ін.).
Кромки труби, які заформовані в обтискних роликах, безперервно нагріваються високочастотним індуктором до зварювальної температури, а потім стискаються. При цьому вони зварюються,
утворюючи шов.

4.8 Нові види зварювання металів: індукційне зварювання
Найчастіше цей спосіб застосовують для виготовлення зварних труб з поздовжнім прямим або спіральним швом і армування твердими сплавами різального інструменту.
При зварюванні труб скручена заготовка 1 переміщується між обтискними роликами 4 і нагрівається кільцевим індуктором 2, який має один або кілька витків.
При проходження через індуктор струму в трубній заготовці індукуються вторинні струми 4, які намагаються замкнутись по кільцевій ділянці труби в площині розміщення індуктора.
Метал у цій ділянці дуже швидко нагрівається до температури плавлення. При обтисканні трубної заготовки роликами створюється зварне з'єднання з витісненням стику розплавленого металу.
Схема індукційного зварювання труб

4.8 Нові види зварювання металів: зварювання ультразвуком
Ультразвуком успішно зварюють не тільки метали, а й різні неметалеві матеріали, наприклад хлорвініл, поліетилен, капрон, нейлон, органічне скло тощо.
Схему установки, що використовується для точкового зварювання ультразвуком, показано на рисунку.
У момент підключення обмотки 2 до джерела струму високої частоти в магнітострикційному перетворювачі 1 утворюються пружні механічні коливання, які хвилеводом 3 передаються через нижній електрод 7 на зварювані вироби 6. Зусилля Р, яке стискає деталі, передається на верхній електрод 5 механізмом стискання 4. Обмотка 2, що нагрівається струмами високої частоти, охолоджується проточною водою, яка подається в кожух перетворювача.
Схема установки для точкового зварювання ультразвуком