Тема 4

МОДЕЛЮВАННЯ В СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ В ГРОМАДІ
МОДЕЛЮВАННЯ — БАГАТОПЛАНОВИЙ СПОСІБ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ, ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ. ВОНО ЗУМОВЛЮЄ ЗМІНИ В РЕАЛЬНО ІСНУЮЧИХ ПРЕДМЕТАХ, ЯВИЩАХ, СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСАХ, ОРГАНІЧНИХ І НЕОРГАНІЧНИХ СИСТЕМАХ. НИМ ОХОПЛЕНІ ВСІ ПРОЦЕСИ.

ЕТАПИ МОДЕЛЮВАННЯ:
ПЕРШИЙ ЕТАП СОЦІАЛЬНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПОЛЯГАЄ В СТВОРЕННІ МЕНТАЛЬНОЇ МОДЕЛІ, ТОБТО ВІДБИТТЯ РЕАЛЬНОГО СОЦІАЛЬНОГО ОБ'ЄКТА У СВІДОМОСТІ ЛЮДИНИ. ФОРМУЮЧИ МЕНТАЛЬНУ МОДЕЛЬ, ДОСЛІДНИК ЗВЕРТАЄТЬСЯ ДО ПРОЦЕДУР АБСТРАГУВАННЯ Й ІДЕАЛІЗАЦІЇ.
ДРУГИМ ЕТАПОМ СОЦІАЛЬНОГО МОДЕЛЮВАННЯ Є ПОБУДОВА ЗМІСТОВНОЇ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНОГО ОБ'ЄКТА НА ОСНОВІ МЕНТАЛЬНОЇ. ПРИЧОМУ, ЗМІСТОВНА МОДЕЛЬ НІ В ЯКІЙ МІРІ НЕ Є ВЕРБАЛЬНОЮ АБО ГРАФІЧНОЮ КОПІЄЮ МЕНТАЛЬНОЇ МОДЕЛІ.

ЕТАПИ МОДЕЛЮВАННЯ:
ТРЕТІМ ЕТАПОМ СОЦІАЛЬНОГО МОДЕЛЮВАННЯ Є КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЗМІСТОВНОЇ МОДЕЛІ, ТОБТО ПЕРЕМІЩЕННЯ ЗМІСТОВНОЇ МОДЕЛІ В РАМКИ ПЕВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ.
ЧЕТВЕРТИМ ЕТАПОМ СОЦІАЛЬНОГО МОДЕЛЮВАННЯ Є ФОРМАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ МОДЕЛІ. ВОНА, ЯК ПРАВИЛО, ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ТІЛЬКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПРИКЛАДНИХ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.
НА П'ЯТОМУ Й ЗАКЛЮЧНОМУ ЕТАПІ СОЦІАЛЬНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ХАРАКТЕР ЗМІН СОЦІАЛЬНОГО ОБ'ЄКТА. ВИРОБЛЯЄТЬСЯ ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ ПОБУДОВАНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ МОДЕЛІ.

У ПРОЦЕСІ МОДЕЛЮВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ДОЦІЛЬНО ДОТРИМУВАТИСЯ ТАКОЖ ТАКИХ ВИМОГ:
− ЗАСТОСОВУВАТИ МЕТОД УКРУПНЕННЯ (ОБ’ЄДНАННЯ) НАЯВНИХ АДМІНІСТРАТИВНОТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ БАЗОВОГО РІВНЯ (СІЛЬСЬКИХ, СЕЛИЩНИХ МІСЬКИХ РАД) БЕЗ РОЗРИВУ ЇХ ТЕРИТОРІЙ МІЖ НОВОСТВОРЮВАНИМИ АТО.
− УНИКАТИ ОБ’ЄДНАННЯ АТО, ЯКІ ДОТЕПЕР ВХОДЯТЬ ДО РІЗНИХ АДМІНІСТРАТИВНИХ РАЙОНІВ, ЗА ВИНЯТКОМ ОКРЕМИХ ВИПАДКІВ.
− ПРИ ВИБОРІ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЦЕНТРУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ВРАХОВУВАТИ ЗРУЧНІСТЬ МІСЦЕПОЛОЖЕННЯ ВІДПОВІДНОГО НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ ЯК ЦЕНТРУ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ, СОЦІАЛЬНИХ ТА ІНШИХ ПОСЛУГ УСІМ МЕШКАНЦЯМ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ, А ТАКОЖ БРАТИ ДО УВАГИ ІСТОРІЮ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ ЯК АДМІНІСТРАТИВНОГО ЦЕНТРУ, НАЯВНІСТЬ У НЬОМУ ВІДПОВІДНИХ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ОБ’ЄКТІВ.

ФАКТОРИ, ЩО ВРАХОВУЮТЬСЯ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ
ЕКОНОМІЧНІ. ЕКОНОМІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ БАГАТО В ЧОМУ ЗУМОВЛЮЄ ФІНАНСОВУ САМОДОСТАТНІСТЬ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД І, ВІДПОВІДНО, МОЖЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕШКАНЦЯМ НЕОБХІДНИХ ЇМ ПОСЛУГ. З ВІДХОДОМ ВІД БЮДЖЕТНОЇ «ЗРІВНЯЛІВКИ» РІВЕНЬ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД УСЕ БІЛЬШОЮ МІРОЮ ЧИНИТИМЕ ВПЛИВ НА ЇХ БЛАГОПОЛУЧЧЯ. ТОМУ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ АТО ВАЖЛИВО ВИЯВИТИ АРЕАЛИ ТА ЦЕНТРИ НАЯВНОЇ ЧИ ПОТЕНЦІЙНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ. ЇХ ДОЦІЛЬНО РОЗГЛЯДАТИ ЯК ЯДРА ОБ’ЄДНАНИХ ЕКОНОМІЧНО САМОДОСТАТНІХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД.

ФАКТОРИ МОДЕЛЮВАННЯ:
ІНФРАСТРУКТУРНІ. НАДАННЯ НЕОБХІДНИХ НАСЕЛЕННЮ АДМІНІСТРАТИВНИХ, СОЦІАЛЬНИХ, КУЛЬТУРНИХ, КОМУНАЛЬНИХ ТА ІНШИХ ПОСЛУГ ВИМАГАЄ ВІДПОВІДНИХ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ОБ’ЄКТІВ. ЇХ НАЯВНІСТЬ І РОЗМІЩЕННЯ РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ ЯК ОДИН З ВИРІШАЛЬНИХ ЧИННИКІВ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ СКЛАДУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД, ЇХ АДМІНІСТРАТИВНИХ ЦЕНТРІВ.
АДМІНІСТРАТИВНО-УПРАВЛІНСЬКІ. ДОСТУПНІСТЬ НАСЕЛЕННЮ ТА ЯКІСТЬ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ – ОДНА З ГОЛОВНИХ ВИМОГ, ЯКОЇ СЛІД ДОТРИМУВАТИСЯ В ПРОЦЕСІ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ РЕФОРМИ. ЦЕ ПОТРЕБУЄ ОСОБЛИВОЇ УВАГИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЦЕНТРІВ НАДАННЯ ТАКИХ ПОСЛУГ І НАЯВНОСТІ ПІДГОТОВЛЕНИХ ДЛЯ ЦЬОГО ФАХІВЦІВ.

ФАКТОРИ МОДЕЛЮВАННЯ:
ПРИРОДНО-ГЕОГРАФІЧНІ. У БАГАТЬОХ ВИПАДКАХ ВОНИ МАЮТЬ ВИРІШАЛЬНИЙ ВПЛИВ НА ТРАНСПОРТНУ ДОСТУПНІСТЬ ДО ЦЕНТРІВ НАДАННЯ НЕОБХІДНИХ НАСЕЛЕННЮ ПОСЛУГ І НА МОЖЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЙ У МЕЖАХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД. ГІРСЬКІ ХРЕБТИ, РІКИ, БОЛОТНІ ТА ЛІСОВІ МАСИВИ Є ПРИРОДНИМИ МЕЖАМИ, ЯКІ РОЗДІЛЯЮТЬ ТЕРИТОРІАЛЬНІ СПІЛЬНОТИ ЛЮДЕЙ.
ДЕМОГРАФІЧНІ. ЧИСЕЛЬНІСТЬ, СТАТЕВО-ВІКОВИЙ, НАЦІОНАЛЬНИЙ, ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ СКЛАД І ДИНАМІКА НАСЕЛЕННЯ, МІГРАЦІЙНІ ПОТОКИ, ВКЛЮЧАЮЧИ ЛОКАЛЬНІ ТРУДОМІГРАЦІЙНІ, ПОТРЕБУЮТЬ АНАЛІЗУ І ВРАХУВАННЯ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ АТО.
ІСТОРИЧНІ. ДОСВІД МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ГРОМАД, ВИКОНАННЯ НАСЕЛЕНИМИ ПУНКТАМИ ФУНКЦІЙ АДМІНІСТРАТИВНИХ ЦЕНТРІВ У МИНУЛОМУ ТАКОЖ ВАЖЛИВО ВРАХОВУВАТИ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ З МОДЕЛЮВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД.
I. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ АНАЛІЗ: 1. АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТЕРИТОРІЙ.
АНАЛІЗ РОЗТАШУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ;
3. АНАЛІЗ ЧИСЕЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ
4. АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ІСТОРИЧНИХ ЗМІН В АДМІНІСТРАТИВНО – ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ УСТРОЇ
5. АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ПРИРОДНИХ ОБ’ЄКТІВ, ЯКІ РОЗМЕЖОВУЮТЬ ТЕРИТОРІЮ:
6. АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЇ ПРО НАЯВНУ ДОРОЖНЮ МЕРЕЖУ,

ІІ. ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД:
КРОК 1. ВИЯВЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЯДЕР ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
КРОК 2. ВИЗНАЧЕННЯ СУМІЖНИХ АТО, ЯКІ ТЯЖІЮТЬ ДО ВИЗНАЧЕНИХ БАЗОВИХ І РАЗОМ З НИМИ МОЖУТЬ УТВОРЮВАТИ ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ
КРОК 3. ВИЯВЛЕННЯ ДІЮЧИХ АТО, ЯК ПРАВИЛО, СІЛЬСЬКИХ РАД, ЯКІ ЗАЛИШАЮТЬСЯ ПОЗА ЗОНАМИ ДОПУСТИМОЇ ТРАНСПОРТНОЇ ДОСТУПНОСТІ ДО ПОТЕНЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ НОВОСТВОРЮВАНИХ.
КРОК 4. ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ДОРОЖНЬОЇ МЕРЕЖІ В МЕЖАХ ПОТЕНЦІЙНО НОВОСТВОРЮВАНОЇ АТО
КРОК 5. АНАЛІЗ ПРИРОДНИХ ПЕРЕПОН, ЯКІ МОЖУТЬ УНЕМОЖЛИВЛЮВАТИ ЧИ РОБИТИ НЕДОЦІЛЬНИМ ПЕРЕБУВАННЯ ТИХ ЧИ ІНШИХ ТЕРИТОРІЙ У СКЛАДІ ПЕВНОЇ АТО.
КРОК 6. ОЦІНКА НАЯВНОСТІ ТА РОЗТАШУВАННЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ОБ’ЄКТІВ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

ІІ. ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД:
КРОК 7. ОЦІНКА НАЯВНОСТІ ТА РОЗМІЩЕННЯ НЕОБХІДНИХ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРИМІЩЕНЬ, НАЯВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ КАДРІВ НЕОБХІДНОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ.
КРОК 8. ВИЗНАЧЕННЯ З УРАХУВАННЯМ РЕЗУЛЬТАТІВ ПОПЕРЕДНІХ КРОКІВ ДОЦІЛЬНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО СКЛАДУ НОВОСТВОРЮВАНИХ АТО
КРОК 9. ПІДГОТОВКА РАЙОННИХ КАРТОСХЕМ ПРОПОНОВАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД І ЇХ ПАСПОРТІВ
КРОК 10. АПРОБУВАННЯ ПРОЕКТІВ МОДЕЛЕЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД. ВРАХУВАТИ ПРИ КАМЕРАЛЬНОМУ ОПРАЦЮВАННІ МОДЕЛЕЙ АТО УСІ ОСОБЛИВОСТІ ДІЇ МІСЦЕВИХ ФАКТОРІВ ПРАКТИЧНО НЕМОЖЛИВО.
ПІСЛЯ ДООПРАЦЮВАННЯ СХЕМ З УРАХУВАННЯМ ВИСЛОВЛЕНИХ ЗАУВАЖЕНЬ ФАХІВЦІВ, ЇХ ВАРТО ВИНЕСТИ У ВСТАНОВЛЕНОМУ ПОРЯДКУ НА ГРОМАДСЬКІ ОБГОВОРЕННЯ.

КАРТКОСХЕМА - ПАСПОРТ
1. НАЗВА ТГ. 2. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ЦЕНТР, ВІДСТАНЬ ВІД НЬОГО ДО АДМІНІСТРАТИВНОГО ЦЕНТРУ РАЙОНУ, ОБЛАСТІ. 3. ПЕРЕЛІК ДІЮЧИХ НА СЬОГОДНІ МІСЬКИХ, СЕЛИЩНИХ, СІЛЬСЬКИХ РАД, ЯКІ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ ДО ТГ. 4. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО СКЛАД (ЧАСТКА ЧОЛОВІКІВ, ЖІНОК; КІЛЬКІСТЬ ОСІБ ПЕНСІЙНОГО ВІКУ, КІЛЬКІСТЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ТА ШКІЛЬНОГО ВІКУ). 5. ПЛОЩА ТЕРИТОРІЇ. 6. НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ ТГ: КАТЕГОРІЯ (МІСТО, СЕЛИЩЕ, СЕЛО), НАЗВА, ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, ВІДСТАНЬ ДО АДМІНІСТРАТИВНОГО ЦЕНТРУ ТГ.

КАРТКО-СХЕМА
7. УСТАНОВИ ТА ОБ’ЄКТИ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ (ОСВІТИ, ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, КУЛЬТУРИ, СПОРТУ), ЯКІ ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ УТРИМУВАТИ ЗА РАХУНОК МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ (У ВИЗНАЧЕНИХ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ ВИПАДКАХ – ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ) ДЛЯ НАДАННЯ ПОСЛУГ МЕШКАНЦЯМ ТГ У ВІДПОВІДНОСТІ ІЗ ЗАКОНОДАВЧО ЧИ НОРМАТИВНО ВИЗНАЧЕНОЮ НОМЕНКЛАТУРОЮ ТА ОБСЯГАМИ: НАЗВА, МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ, МІСТКІСТЬ, СТАН (ПОТРЕБУЮТЬ РЕМОНТУ, РЕКОНСТРУКЦІЇ, НЕ ПОТРЕБУЮТЬ) ТОЩО.
8. УСТАНОВИ ТА ОБ’ЄКТИ КОМУНАЛЬНОЇ СФЕРИ, ЯКІ ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ УТРИМУВАТИ КОШТОМ МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ ДЛЯ НАДАННЯ ПОСЛУГ МЕШКАНЦЯМ ТГ: НАЗВА, МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ, ПРОДУКТИВНІСТЬ (ПОТУЖНІСТЬ), СТАН (ПОТРЕБУЮТЬ РЕМОНТУ, РЕКОНСТРУКЦІЇ, НЕ ПОТРЕБУЮТЬ) ТОЩО.
9. НАЯВНІ АДМІНІСТРАТИВНІ ПРИМІЩЕННЯ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ (МОЖУТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИСЯ) ДЛЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТГ: НАЗВА, МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ, ПЛОЩА, СТАН (ПОТРЕБУЮТЬ РЕМОНТУ, РЕКОНСТРУКЦІЇ, НЕ ПОТРЕБУЮТЬ) ТОЩО.

МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В ГРОМАДІ:
Д. РОТМАН:
- МІСЦЕВИЙ РОЗВИТОК АБО РОЗВИТОК НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ (LOCALITY DEVELOPMENT);
- СОЦІАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ (SOCIAL PLANNING); -
СОЦІАЛЬНУ ДІЮ (SOCIAL ACTION)

МОДЕЛЬ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ:
МІСЦЕВИЙ РОЗВИТОК РОЗГЛЯДАЮТЬ ЯК ОРГАНІЗОВАНІ ЗУСИЛЛЯ ЛЮДЕЙ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ УМОВ ЖИТТЯ В ГРОМАДІ ТА ЗДАТНОСТІ ЛЮДЕЙ ДО УЧАСТІ В ЦЬОМУ ЖИТТІ. ДО НЬОГО НАЛЕЖАТЬ ДЕМОКРАТИЧНІ ПРОЦЕДУРИ, ДОБРОВІЛЬНА СПІВПРАЦЯ, САМОДОПОМОГА, РОЗВИТОК МІСЦЕВИХ ЛІДЕРІВ ТА НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ.

МОДЕЛЬ СОЦІАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ:
, – СОЦІАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ, ЩО ЗОСЕРЕДЖЕНЕ НА ТЕХНІЧНОМУ ПРОЦЕСІ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ У ТАКИХ СФЕРАХ, ЯК ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТЛОМ, ПРОБЛЕМИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ'Я. ОСНОВУ ЦІЄЇ МОДЕЛІ, ЩО СПИРАЄТЬСЯ НА ПРОГРАМНИЙ РОЗВИТОК, СТАНОВИТЬ РАЦІОНАЛЬНИЙ, РЕТЕЛЬНО СПЛАНОВАНИЙ ТА КОНТРОЛЬОВАНИЙ ПРОЦЕС ЗМІН, СПРЯМОВАНИЙ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОСЛУГАМИ ЧЛЕНІВ ГРОМАДИ.

МОДЕЛЬ СОЦІАЛЬНОЇ ДІЇ
СОЦІАЛЬНА ДІЯ – ПЕРЕДБАЧАЄ ІСНУВАННЯ ВРАЗЛИВИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ, КОТРІ ПОТРЕБУЮТЬ СПРИЯННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАДЛЯ ВИСУВАННЯ ВЛАСНИХ ВИМОГ ДО ШИРШОЇ ГРОМАДИ. ТАКА МОДЕЛЬ СПРЯМОВАНА НА ПЕРЕРОЗПОДІЛ ВЛАДИ, РЕСУРСІВ, ЗМІНУ ПОРЯДКУ УХВАЛЕННЯ РІШЕНЬ У ГРОМАДІ ТА ПОЛІТИКИ ФОРМАЛЬНИХ СТРУКТУР .

В РАМКАХ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНОЇ ДІЇ ФУНКЦІОНУЮТЬ ІНШІ МОДЕЛІ
- МОДЕЛЬ РЕАГУЮЧОЇ ГРОМАДИ (СТВОРЕННЯ «ЦІЛЬОВОЇ» ГРОМАДИ З НАДАВАЧІВ ТА ОТРИМУВАЧІВ СОЦІАЛЬНИХ, ОСВІТНІХ, МЕДИЧНИХ ТА ІНШИХ ПОСЛУГ);
- МОДЕЛЬ ПОБУДОВИ КОАЛІЦІЙ (ЗАСТОСОВУЮТЬ У ТИХ СИТУАЦІЯХ, КОЛИ ГРОМАДУ З НАДАВАЧІВ ТА ОТРИМУВАЧІВ ПОСЛУГ ЩЕ ПОТРІБНО СТВОРЮВАТИ, НАСНАЖУЮЧИ ЛЮДЕЙ ТА ВІДПОВІДНІ АГЕНЦІЇ);
- МОДЕЛЬ СПІВРОБІТНИЦТВА У ГРОМАДІ (СТВОРЕННЯ ГРОМАД З ОТРИМУВАЧІВ ПОСЛУГ БЕЗ ЗАЛУЧЕННЯ ЇХНІХ НАДАВАЧІВ)

ВІСІМ СУЧАСНИХ МОДЕЛЕЙ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ В ГРОМАДІ:
- ОРГАНІЗАЦІЯ СУСІДІВ ТА ГРОМАДСЬКОСТІ (NEIGHBOURHOOD AND COMMUNITY ORGANIZING);
- ОРГАНІЗАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ГРОМАД (ORGANIZING FUNCTIONAL COMMUNITIES);
- СОЦІАЛЬНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ГРОМАДИ (COMMUNITY SOCIAL AND ECONOMIC DEVELOPMENT);
- СОЦІАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ (SOCIAL PLANNING);
- РОЗВИТОК ПРОГРАМ ТА ЗВ'ЯЗКІВ У ГРОМАДІ (PROGRAM DEVELOPMENT AND COMMUNITY LIASONS);
- ПОЛІТИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ДІЇ (POLITICAL AND SOCIAL ACTIONS);
- КОАЛІЦІЇ (COALITIONS); - СОЦІАЛЬНІ РУХИ (SOCIAL MOVEMENTS)

ПРАКТИЧНІ МОДЕЛІ:
- МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗВ'ЯЗКІВ (МОДЕЛЬ ЧЕВІЗА);
- МОДЕЛЬ ЗУСТРІЧЕЙ У ДОМІВКАХ (МОДЕЛЬ РОССА);
- МОДЕЛЬ КОАЛІЦІЙ (МОДЕЛЬ АЛІНСЬКОГО);
- МОДЕЛЬ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ (ЗАСНОВАНА НА РЕЛІГІЙНИХ ТРАДИЦІЯХ, ЦЕНТРОМ ДОПОМОГИ ВИСТУПАЄ ЦЕРКВА АБО СИНАГОГА).

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ГРОМАД ЗА ІНТЕРЕСАМИ
ПОСТАЄ ЗАВДЯКИ ПРОЦЕСУ, В ХОДІ ЯКОГО КОНСТРУЮЮТЬСЯ ПРОБЛЕМИ, ЩО ЗГУРТОВУЮТЬ ЇЇ ЧЛЕНІВ. ОРГАНІЗАТОРИ ТАКИХ ГРОМАД ВИЗНАЮТЬ НЕПЕРСПЕКТИВНІСТЬ АБСТРАКТНИХ ІДЕЙ, СТОСОВНО ЯКИХ ЛЮДИ НЕ ДОСЯГЛИ ЗГОДИ. ГРОМАДИ УТВОРЮЮТЬСЯ ТІЛЬКИ ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ЛЮДИ ОБГОВОРИЛИ, УЗГОДИЛИ ТА СФОРМУЛЮВАЛИ ПРОБЛЕМУ Й ВИЗНАЛИ ЇЇ АКТУАЛЬНІСТЬ ДЛЯ КОЖНОГО. ЦЕ САМЕ СТОСУЄТЬСЯ Й ЗГОДИ ЩОДО ПРИЧИН ТА МОЖЛИВИХ ШЛЯХІВ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ

МОДЕЛЮВАННЯ ЕТНІЧНИХ ГРОМАД:
ЩО СТОСУЄТЬСЯ РОБОТИ З ЕТНІЧНИМИ ГРОМАДАМИ, ТО ПОТРІБНО ПАМ'ЯТАТИ: ЛЮДЕЙ ЧАСТО ВІДНОСЯТЬ ДО ПЕВНИХ ГРОМАД НЕЗАЛЕЖНО ВІД ЇХНЬОГО ВЛАСНОГО ВИБОРУ. КОЛІР ШКІРИ, РЕЛІГІЯ, ПРІЗВИЩЕ, ЕТНІЧНЕ ПОХОДЖЕННЯ АВТОМАТИЧНО ЗАРАХОВУЮТЬ ЛЮДИНУ ДО «ПРИПИСАНОЇ» ГРОМАДИ, ПРОТЕ НАСПРАВДІ ЛЮДИ ВИРІШУЮТЬ ДЛЯ СЕБЕ САМІ, ЧИ ВВАЖАТИ СЕБЕ ЧЛЕНОМ ПЕВНОЇ ГРОМАДИ.

ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВІРТУАЛЬНИХ ГРОМАД:
: - НАЯВНІСТЬ СПІЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ, ЦІЛЕЙ, ТУРБОТ, ПРОЦЕДУР, СИМВОЛІВ, АРТЕФАКТІВ, ІСТОРІЇ, ЗАЦІКАВЛЕНОСТІ ЇЇ ЧЛЕНІВ, ПЕВНИХ ОБОВ'ЯЗКІВ ЇЇ ЧЛЕНІВ ПЕРЕД ГРОМАДОЮ ТА ІНШИМИ ЧЛЕНАМИ; - ВИСОКИЙ СТУПІНЬ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ; НАЯВНІСТЬ МАТЕРІАЛЬНОГО СУБСТРАТУ У ВИГЛЯДІ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ, ПРОГРАМУВАННЯ ТА КОДУВАННЯ; - ЗБАЛАНСОВАНІСТЬ У ТАКТИКАХ – ЗАВДЯКИ «ДЕМОКРАТИЧНОСТІ» ГРОМАДИ, АДЖЕ КОЖЕН МОЖЕ РОЗІСЛАТИ ВСІМ ПОВІДОМЛЕННЯ З ВИКЛАДОМ ВЛАСНОЇ ПОЗИЦІЇ; - МОЖЛИВІСТЬ БРАТИ УЧАСТЬ У СПІЛКУВАННІ У ЗРУЧНИЙ ДЛЯ СЕБЕ ЧАС; - АБСОЛЮТНА ДОБРОВІЛЬНІСТЬ УЧАСТІ (Й ЧАСТО, КОЛИ ЛЮДИ ОБИРАЮТЬ СОБІ ПСЕВДО ЗАМІСТЬ ІМЕНІ, – АНОНІМНІСТЬ); - АТОМІЗОВАНЕ ЧЛЕНСТВО; РОЗ'ЄДНАНІСТЬ ЧЛЕНІВ ГРОМАДИ, НЕПЕРСОНАЛІЗОВАНІ СТОСУНКИ

ВІТЧИЗНЯНІ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В ГРОМАДІ:
МОДЕЛЬ КНЯЗІВСЬКОГО ТА ЦЕРКОВНО-МОНАСТИРСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ;
ДЕРЖАВНО-ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГЛАМЕНТУВАННЯ;
СУСПІЛЬНОГО ПІКЛУВАННЯ;
СУСПІЛЬНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ;
СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ;
ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ.